Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів: Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на постанову від 22.10.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/1531/15 господарського суду Київської області за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; 2. Приватне підприємство "Фастторг-2009" про припинення права постійного користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третіх осіб: від прокуратури: Кіфоришина Т.Ф. (довіреність від 05.01.2015 № 2-к) Марценюк-Кухарук А.П. (в.о.директора) 1. Старушкевич У.М. (довіреність № 120/2015 від 07.12.2015) 2. Добровольський Я.В. (довіреність від 14.10.2015) Збарих С.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)

Рішенням Господарського суду Київської області (головуючий суддя Подоляк Ю.В.) від 04.08.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді - Коротун О.М., Сулім В.В.) від 22.10.2015, у справі № 911/1531/15 позов задоволено повністю; припинено право постійного користування ДП "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" земельними ділянками, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області площею 4,6804 га, кадастровий номер 3221884000:33:017:0001, площею 5,3196 га, кадастровий номер 3221884000:33:017:0002; зобов'язано ДП "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" повернути державі в особі Київської ОДА земельні ділянки, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області площею 4,6804 га, кадастровий номер 3221884000:33:017:0001, площею 5,3196 га, кадастровий номер 3221884000:33:017:0002; стягнуто з ДП "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" в доход Державного бюджету України 2 436,00 грн витрат по сплаті судового збору.

В касаційній скарзі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 32, 33, 43 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника третьої особи-1, який підтримав викладені в ній доводи, пояснення представника відповідача, який висловився на підтримку доводів касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України та представників позивача і третьої особи-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

До Господарського суду Київської області звернувся Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (надалі Київська ОДА) з позовом до Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" про припинення права постійного користування відповідача земельною ділянкою площею 4,6804 га вартістю 10 966 210 грн з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельною ділянкою площею 5,3196 га вартістю 12 223 070 грн з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, та про зобов'язання відповідача повернути державі в особі Київської ОДА дві земельні ділянки площею 10,00 га, а саме: земельну ділянку площею 4,6804 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельну ділянку площею 5,3196 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області. Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач має податковий борг по земельному податку в сумі 17331,05 грн, що свідчить про систематичну несплату земельного податку. Порушення державних інтересів прокурор вбачає в особі Київської ОДА, яка є розпорядником вказаних вище земельних ділянок.

Судами встановлено таке.

Відповідно до державного акта на право користування землею серії Б № 025668, виданого 01.01.1979 виконавчим комітетом Вишгородської районної Ради депутатів трудящих та кадастрових планів земельна ділянка площею 4,6804 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельна ділянка площею 5,3196 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області, перебувають у постійному користуванні Державного підприємства "Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні" для будівництва об'єктів випробувального полігону.

Як встановлено в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/14839/14 за 2013-2014 у відповідача виникла заборгованість зі сплати земельного податку у розмірі 10 220,89 грн.

Станом на 20.02.2015 у відповідача рахувалася з оплати земельного податку у в розмірі 17 331,05 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком Вишгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 20.02.2015 № 333/9/10/08-23-00.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із того, що систематична несплата відповідачем з початку 2014 по теперішній час земельного податку відповідно до вимог п."д" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування вищезазначеними земельними ділянками; враховуючи припинення права постійного користування відповідачем вищезазначеними земельними ділянками, відповідач зобов'язаний повернути державі в особі Київської ОДА дві земельні ділянки загальною площею 10,00 га, а саме: земельну ділянку площею 4,6804 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0001 та земельну ділянку площею 5,3196 га з кадастровим номером 3221884000:33:017:0002, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України).

Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. "в" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (п. "д" ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Припинення права користування земельною ділянкою є самостійною мірою юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.ч.1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).

В порушення ст. 43 ГПК України судами не дано будь-якої оцінки: - поясненням відповідача та третьої особи-2 та наданим ними матеріалам щодо відсутності в діях відповідача вини у несплаті земельного податку через доведення державного підприємства колишнім керівництвом до критичного фінансово-економічного стану, що підтверджується порушенням по цьому факту кримінального провадження, та, як наслідок, арешт рахунків, що фактично позбавляло відповідача з травня 2013 будь-якої можливості сплачувати земельний податок; - матеріалам справи, які засвідчують вчинення дій по арешту коштів і майна відповідача посадовими особами відділу державної виконавчої служби з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) та притягнення їх до відповідальності (а.с.44-59, 88-90, 97, 123-124).

По аналогії із відповідальністю по факту систематичної несплати орендної плати у вигляді розірвання договору за рішенням суду (ч.2 ст. 651 ЦК України), яка настає в разі, якщо буде встановлено факт істотного порушення договору, а саме позбавлення сторони значною мірою того, на що вона розраховувала при укладенні договору, судами не дано оцінки матеріалам справи, відповідно до яких вартість двох об'єктів оцінки 23 189 280,00 грн (а.с.27-28), тоді як заборгованість з орендної плати - 17 331,05 грн, що також є порушенням ст. 43 ГПК України.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання повернути земельну ділянку Київській ОДА, суди не навели нормативного обґрунтування виникнення такого обов'язку у такий спосіб. Так, судами не враховано, що такий спосіб захисту права не є віндикаційним позовом (про вилучення земельної ділянки з фактичного володіння з підстав, наведених у Земельному кодексі України (2768-14) , вимог також не заявлялось); якщо ж йдеться про негаторний позов, то суд мав встановити чи є ця земельна ділянка вільною від забудови, проте судами обох інстанцій не дано оцінки матеріалам справи з яких вбачається, що на спірних земельних ділянках наявні об'єкти нерухомого майна - дослідно-виробничий випробувальний комплекс (а.с.92-96, 138-140).

Колегія суддів звертає увагу, що спір виник внаслідок несплати орендної плати, а не внаслідок порушення права Київської ОДА розпорядитися спірними земельними ділянками. Тому оскільки самостійною підставою задоволення вимог є доведення порушення прав чи законних інтересів позивача, суди мали встановити яке право або законний інтерес позивача було порушено внаслідок несплати відповідачем податку на землю.

Обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини справи, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні; рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що судами попередніх інстанцій не розглянуто у порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, не проаналізовано правовідносини сторін, невірно застосовано законодавство, що регулює спірні правовідносини, внаслідок чого висновки за наслідками розгляду даного спору не є законними та обґрунтованими.

За таких обставин ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч.1 ст. 111-9, ч.1 ст. 111-10, п.3 ч.2 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 та рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2015 у справі № 911/1531/15 - скасувати.

Справу № 911/1531/15 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.