591/3063/16-а Про визнання протиправними й скасування рішень міської ради про звільнення особи з посади в органах міської ради, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 17.07.2019 Прийняття

за позовом ОСОБА_1, Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, Сумської міської ради, треті особи: Сумський міський голова Лисенко Олександр Миколайович, Голова комісії з ліквідації Войтенко Володимир Володимирович, про визнання протиправними й скасування рішень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Сумської міської ради на постанову Зарічного районного суду м.Суми від 23 вересня 2016 року, прийняту в складі головуючого судді - Шелєхової Г.В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді - Бондара В.О., суддів - Кононенко З.О., Калитки О.М.,

у с т а н о в и в :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2016 року ОСОБА_1 і Незалежна професійна спілка Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради звернулись до суду з позовом до Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, Сумської міської ради, треті особи: Сумський міський голова Лисенко О.М., Голова комісії з ліквідації Войтенко В.В., у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просили:

- визнати протиправними й скасувати рішення Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР та від 30 березня 2016 року №531-МР в частині, що стосується Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, а також рішення про звільнення ОСОБА_1, оформлене протоколом від 06 травня 2016 року №2;

- поновити ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу "Служба містобудівного кадастру" управління архітектури та містобудування з дати звільнення;

- стягнути з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 травня 2016 року, виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 123 грн 68 коп., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 06 травня 2016 року по 02 червня 2016 року в розмірі 3463 грн 04 коп.

2. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради фактично було не ліквідовано, а реорганізовано шляхом поділу на дві юридичні особи з правонаступництвом, в результаті чого всі функції Департаменту передали новоствореним юридичним особам. За таких обставин ОСОБА_1 мав бути переведений в новостворену установу, а не звільнений із займаної посади, що призвело до порушення його трудових прав.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Постановою Зарічного районного суду м.Суми від 23 вересня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним й скасовано рішення комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, оформлене протоколом від 06 травня 2016 року №2, в частині звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу "Служба містобудівного кадастру" Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради. Поновлено ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу "Служба містобудівного кадастру" з 07 травня 2016 року. Стягнуто з Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10883 грн 84 коп. Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради на посаді головного спеціаліста відділу "Служба містобудівного кадастру" та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 2597 грн 28 коп. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року апеляційну скаргу Сумської міської ради залишено без задоволення, а постанову Зарічного районного суду м.Суми від 23 вересня 2016 року - без змін.

5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що незважаючи на вказівку у рішеннях Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР і від 04 травня 2016 року №735-МР про ліквідацію Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, фактично відбулася його реорганізація. Рішення комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, оформлене протоколом від 06 травня 2016 року №2, в частині звільнення ОСОБА_1 є протиправним й підлягає скасуванню із поновленням позивача на роботі та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із постановою Зарічного районного суду м.Суми від 23 вересня 2016 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Сумська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не досліджено та не враховано всіх обставин справи і зроблено висновки, які є необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

IV. Позиція інших учасників справи

8. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу. Позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, вказуючи на те, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини у справі й не допущено порушень норм матеріального та процесуального права.

9. Інші учасники справи своєї позиції стосовно касаційної скарги письмово не висловили.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

11. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , яким Кодекс адміністративного судочинства (2747-15) (далі - КАС) України викладено у новій редакції.

12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

15. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Радишевська О.Р., Уханенко С.А.

16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 13 червня 2019 року касаційну скаргу прийнято до провадження.

17. Ухвалою касаційного суду від 15 липня 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 17 липня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

18. З 02 лютого 2015 року ОСОБА_1 працював головним спеціалістом відділу "Служба містобудівного кадастру" управління архітектури та містобудування Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, займану посаду позивач обіймав після проходження конкурсу.

19. 27 січня 2016 року Сумською міською радою прийнято рішення №254-МР "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності", відповідно до якого вирішено: припинити шляхом ліквідації Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради (що мав статус юридичної особи) і утворити нові виконавчі органи Сумської міської ради, в тому числі: Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (з правом юридичної особи) й Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (з правом юридичної особи).

20. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з 19 лютого 2016 року перебуває в стані припинення; працює комісія з ліквідації (реорганізації) виконавчих органів Сумської міської ради, утворена відповідно до згаданого рішення; особою, уповноваженою представляти юридичну особу є Войтенко В.В. - голова комісії з припинення (ліквідатор).

21. 30 березня 2016 року Сумською міською радою прийнято рішення №531-МР, яким затверджено Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.

22. У період ліквідації (реорганізації) виконавчих органів Сумської міської ради відповідно до рішення від 27 січня 2016 року №254-МР Сумський районний суд Сумської області 29 квітня 2016 року розглянув справу №587/769/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, Незалежної професійної спілки Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради в інтересах своїх членів до Сумської міської ради, Сумського міського голови Лисенка О.М., третя особа - Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, про визнання протиправними рішень суб`єктів владних повноважень (рішення Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності" і від 30 березня 2016 року №531-МР "Про затвердження Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради") та їх скасування.

23. 04 травня 2016 року Сумська міська рада прийняла рішення №735-МР "Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності" (як зазначено у преамбулі рішення - з метою забезпечення трудових прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що подавали вищевказаний позов, враховуючи необхідність підвищення ефективності роботи виконавчого комітету та структурних підрозділів міської ради), яким викладено у новій редакції згадане рішення від 27 січня 2016 року №254-МР, в тому числі пункти рішення, які було зупинено ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2016 року про забезпечення позову у справі №587/769/16-а.

24. Відповідно до протоколу №2 засідання комісії з ліквідації Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради від 06 травня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу "Служба містобудівного кадастру" управління архітектури та містобудування Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради у зв`язку з ліквідацією Департаменту (пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП (322-08) ) України).

VІІ. Джерела права й акти їх застосування

25. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

27. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

28. Частиною другою статті 40 КЗпП України установлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

29. Відповідно до частин першої, третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

VІІІ. Позиція Верховного Суду

30. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

32. Суди попередніх інстанцій у ході розгляду цієї справи не встановили підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправними й скасування рішень Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР "Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної штатної чисельності" і від 30 березня 2016 року №531-МР "Про затвердження Положення про Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради" в частині, що стосується Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, пославшись на те, що правомірність цих рішень була предметом судового розгляду у справі №587/769/16-а, в результаті розгляду якої постановою Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, зазначені рішення визнані протиправними та скасовані. При цьому суди дійшли висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1, оскільки в Департаменті містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, де він працював, проведено не ліквідацію, а реорганізацію, і фактично відбулася передача функцій та завдань, які виконував Департамент, новоствореним виконавчим органам.

33. Вирішуючи питання обґрунтованості касаційної скарги Верховний Суд, як суд касаційної інстанції, позбавлений процесуальної можливості виходити за межі доводів та вимог касаційної скарги, а також перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права інакше, аніж на підставі встановлених ними фактичних обставин справи.

34. Посилання Сумської міської ради у касаційній скарзі на те, що ухвалою від 24 листопада 2016 року Вищий адміністративний суд України постанову Сумського районного суду Сумської області від 29 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року у справі №587/769/16-а скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції, що впливає на суть вирішення даного спору, Верховний Суд відхиляє, оскільки зазначені судові рішення були чинними на час вирішення цієї справи і зазначене не є підставою для скасування судових рішень за наслідками їх перегляду в касаційному порядку, а може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами в порядку, визначеному КАС України (2747-15) .

35. У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) містяться роз`яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

36. Суди попередніх інстанцій, на основі досліджених під час розгляду справи доказів, проаналізувавши основні завдання та функції, які покладалися на ліквідований Департамент містобудування та земельних відносин Сумської міської ради і на новостворені Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради й Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради дійшли висновку про те, що відбулося розмежування повноважень раніше існуючого департаменту як структурного органу міської ради на створені нові департамент забезпечення ресурсних платежів і управління архітектури та містобудування. Отже, Сумська міська рада не відмовилася від функцій і завдань, які раніше виконувались Департаментом містобудування та земельних відносин, а фактично передала їх новоствореним виконавчим органам.

37. Між тим, до новоствореного Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради було приєднано Управління майна комунальної власності Сумської міської ради. Тобто, Сумська міська рада вважала за доцільне реорганізувати управління майна комунальної власності шляхом його приєднання до новоствореного виконавчого органу і, як з`ясовано судами попередніх інстанцій, під час такої реорганізації в управління майна комунальної власності переведено усіх працівників вказаного управління. Разом з цим, створивши Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (з правом юридичної особи) й Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (з правом юридичної особи), відповідачі вказали у рішеннях від 27 січня 2016 року №254-МР та від 04 травня 2016 року №735-МР саме про ліквідацію Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради.

38. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що незважаючи на вказівку у рішеннях Сумської міської ради від 27 січня 2016 року №254-МР та від 04 травня 2016 року №735-МР про ліквідацію Департаменту містобудування та земельних відносин, фактично відбулася його реорганізація.

39. Щодо процедури звільнення ОСОБА_1 і виконання відповідачем обов`язку по його працевлаштуванню, то суди з`ясували, що єдиною особою, уповноваженою діяти від імені Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради з моменту створення комісії з його ліквідації є голова ліквідаційної комісії Войтенко В.В., який відповідно до вимог КЗпП України (322-08) мав право попереджати про майбутнє вивільнення працівників, пропонувати посади у новостворених виконавчих органах та приймати рішення щодо переведення або звільнення працівників Департаменту.

40. Судами першої та апеляційної інстанцій досліджено, що відповідно до пункту 8.1 рішення Сумської міської ради від 04 травня 2016 року №735-МР Сумському міському голові доручено лише провести організаційно-правові заходи щодо переведення, вивільнення працівників виконавчих органів Сумської міської ради згідно з чинним законодавством України, а відповідно до пункту 8.3 цього рішення його зобов`язано привести штатну чисельність виконавчих органів Сумської міської ради у відповідність до пункту 4 рішення Сумської міської ради від 04 травня 2016 року №735-МР. Правом на звільнення чи переведення працівників Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, який є самостійною юридичною особою, а також на прийняття на роботу до новостворених - Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (з правом юридичної особи) і Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (з правом юридичної особи) міського голову наділено не було.

41. За цієї обставини суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що пропозиція ОСОБА_1 про можливість обійняти посаду у новоствореному органі не ґрунтується на вимогах закону, оскільки запропонована неуповноваженою особою.

42. На підставі досліджених судами попередніх інстанцій доказів встановлено, що ОСОБА_1 виявив бажання продовжувати роботу в новоствореному Департаменті, проте ліквідаційна комісія залишила це поза увагою та прийняла рішення про його звільнення, порушивши, як наслідок, трудові права, оскільки звільнивши позивача, відповідач не виконав зобов`язання щодо його переведення при реальній можливості таке здійснити. Також судами з`ясовано, що звільнення позивача відбулося в період його перебування у відпустці, що за встановлених обставин є незаконним. Рішення про звільнення ОСОБА_1 прийняте комісією з ліквідації і оформлене протоколом, тоді як за правилами статті 47 КЗпП України документом, який видається при звільненні, є наказ, правом на видання якого (з огляду на встановлені у цій справі обставини) наділений голова ліквідаційної комісії.

43. З огляду на встановлені у справі обставини і правове регулювання спірних правовідносин Верховний Суд (з урахуванням меж касаційного перегляду судових рішень у цій справі) погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з реорганізацією Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради було неправомірним, а сама процедура звільнення відбулася з порушенням вимог трудового законодавства.

44. Доводи касаційної скарги наведених висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і не дають підстав вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального права при вирішенні спору.

45. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

46. Оскільки оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини і суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, то касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.