Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А. суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. за участі представників: позивача: відповідача: Дацьків А.І. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" на рішення та постанову Господарського суду Миколаївської області від 31 липня 2015 р. Одеського апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2015 р. у справі № 915/927/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Євгройл", товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноприймальний комплекс "Інтерагротранс", товариства з обмеженою відповідальністю "Євгройл" про визнання недійсним договору та додаткової угоди

У червні 2015 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 23.07.2014 р., укладеного між ТОВ "АПК "Євгройл" і ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс" та про визнання недійсною з моменту укладання додаткової угоди № 1 від 04.03.2015 р. до договору поруки від 23.07.2014 р., укладеної між ТОВ "АПК "Євгройл" та ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс" та ТОВ "Євгройл", посилаючись на те, що вони є фіктивними, оскільки замість настання реальних наслідків, спрямовані виключно на створення умов для протиправного подвійного стягнення однієї й тієї ж суми з позивача за рахунок її попереднього обігу між пов'язаними особами.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2015 р. (суддя Семенчук Н.О.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 р. (головуючий - Ліпчанська Н.В., судді - Лисенко В.А., ГоловейВ.М.), у задоволенні відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Пунктом 3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. № 11 (v0011600-13) , фіктивний правочин (ст. 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 10 липня 2013 року ТОВ "АЛЬФРЕД С. ТОПФЕР ІНТЕРНЕШЕНАЛ (Україна)", яке змінило назву на ТОВ "АДМ Трейдінг Україна", як постачальник, та ТОВ "АПК "Євгройл", як покупець, уклали договір поставки № 500/2-010828 (далі - договір поставки), у відповідності до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання закуповувати та постачати узгоджені партії товару (сільськогосподарської продукції), а покупець - прийняти та оплатити такі партії товару на обумовлених сторонами умовах.

23 липня 2014 року ТОВ "АПК "Євгройл", як кредитор, та ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс", як поручитель, уклали договір поруки (далі - договір поруки, а.с.18), за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за наслідки неналежного виконання/невиконання будь-яких обов'язків ТОВ "АДМ Трейдінг Україна", як боржником, за договором, передбаченим ст. 2 цього договору в межах суми 500000,00 грн. (п.1.1 договору поруки).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки у разі порушення боржником умов основного договору, в тому числі виконання/невиконання договору або невиконання боржником вимог кредитора у встановлений термін, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно п. 2.1 договору поруки, під основним договором в договорі поруки розуміють договір поставки № 500/2-010828 від 10.07.2013 р. (з усіма додатками та додатковими угодами підписаними на момент підписання цього договору або які можуть бути підписані в майбутньому) укладений між кредитором (в основному договорі іменується "покупець") та боржником (в основному договорі іменується "постачальник").

Пунктом 3.1 договору поруки встановлено, що у випадку виконання боржником зобов'язань по поставці оплаченого товару, або невиконання будь-яких інших зобов'язань, що можуть виникнути у зв'язку із виконанням/невиконанням основного договору, прострочення виконання вимог кредитора з боку боржника, кредитор має право пред'явити поручителю вимогу про оплату в межах суми, наведеної в п. 1.1 договору поруки. Поручитель повинен виконати вимогу кредитора про сплату коштів протягом 3-х днів з моменту пред'явлення вимоги, шляхом перерахування коштів на рахунок, наведений в цьому договорі або в вимозі кредитора. У випадку виконання поручителем обов'язків боржника перед кредитором, до поручителя переходять усі права кредитора за основним договором в сумі виконаних зобов'язань (п. 3.2, 3.3 договору поруки).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору поруки, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до моменту повного виконання боржником та поручителем зобов'язань перед кредитором по оплаті невиконаних зобов'язань в сумі до 500000,00 грн. у випадках, передбачених цим договором.

Згідно п. 5.4 договору поруки, додаткові угоди та додатки до нього є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами, скріплені їх печатками.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

04 березня 2015 року між ТОВ "АПК "Євгройл", як кредитором, ТОВ "Євгройл" (далі - новий кредитор) та ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс", як поручителем) укладено додаткову угоду до договору поруки від 23.07.2014р., пунктом 1 якої визначено, що ТОВ "Євгройл", яке створено шляхом виділу з ТОВ "АПК "Євгройл", є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ "АПК "Євгройл" в частині розподільчого балансу і отримало право вимоги від ТОВ "АДМ Трейдінг України" дебіторської заборгованості в сумі 12000000,00 грн. договором поставки № 500/2-010828 від 10.07.2013 р.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди, сторони погодилися замінити одну із сторін договору поруки, а саме передати новому кредитору (ТОВ "Євгройл") усі права та обов'язки кредитора (ТОВ "АПК "Євгройл") за договором поруки. Після підписання сторонами цієї угоди новий кредитор стає стороною договору поруки замість кредитора і є повним правонаступником кредитора відносно його прав та обов'язків за договором поруки (п.3 додаткової угоди).

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно виходили з того, що позивачем, не доведено як те, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення, так і порушення будь-яких його прав оспорюваними правочинами, адже сума його боргу перед основним кредитором - ТОВ "АПК "Євгройл" внаслідок укладення оспорюваних правочинів не змінилася. В залежності від виконання ним своїх зобов'язань може змінитися порядок її сплати - або ж ним безпосередньо борг у повному обсязі буде сплачено основному кредитору, або ж у випадку виконання його зобов'язання в частині сплати 500 000 грн. у солідарному порядку поручителем ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс", у нього виникне відповідно до правил ст. 556 ЦК України обов'язок перед поручителем в частині виконаних останнім замість ТОВ "АДМ Трейдінг України" боргових зобов'язань, проте це ніяким чином не збільшує загальну суму боргу.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачі є пов'язаними особами, тому внаслідок виконання ТОВ "ЗПК "Інтерагротранс" своїх зобов'язань, як поручителя, за договором поруки не відбувається реальна зміна структури активів відповідачів та відновлення прав кредитора, є лише безпідставними припущеннями позивача, які, до того ж, також не стосуються і не впливають на обсяг його договірних зобов'язань і не порушують його прав.

Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Трейдінг Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 31 липня 2015 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2015 року у справі за № 915/927/15 - без змін.