810/362/16 Про визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Банк" щодо невключення належних фізичній особі сум до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню коштів за договорами банківського вкладу (депозиту), зобов'язання Уповноваженої особи Фонду ГВФО додатково включити належні особі суми до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами - 17.07.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Київського окружного адміністративного суду в складі судді Щавінського В.Р. від 18 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Межевича М.В., Земляної Г.В., Сорочка С.О. від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають правона відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку №50-12705/980 від 17.07.2014 р.;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку №50-12705/980 від 17.07.2014 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обгрунтовуючи доводи касаційної скарги вказує, що з урахуванням положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач не може бути визнана особою, яка набула право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, позаяк банк трансакція щодо перерахування коштів є нікчемною. Вказує на проведення операцій по зарахуванню коштів на рахунок 09 липня 2015 року, тобто в останній день перед введенням тимчасової адміністрації та в позаробочий час.

Заперечення та відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами встановлено, що між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ОСОБА_1 17.07.2014 укладено Договір банківського рахунку №50-12705/980, відповідно до якого банк відкрив позивачу поточний рахунок у національній валюті.

09.07.2015 позивач здійснив поповнення рахунку власними коштами на суму 200000 грн., що підтверджується квитанцією № 15625. Внесення коштів та зарахування їх на рахунок підтверджується також випискою по особовим рахункам ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за 09.07.2015, відповідно до якої на рахунок зараховано грошові кошти загальною сумою 200 000 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" до категорії неплатоспроможних" (далі - Постанова НБУ) виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", згідно з яким з 10.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" запроваджено строком на 3 місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015 включно.

Виконавчою дирекцією Фонду 08.10.2015 прийнято рішення № 184 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" на один місяць - по 09.11.2015 (включно).

Відповідно до постанови Правління НБУ від 09.11.2015 № 769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09.11.2015 № 203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", призначено ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано їй всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", визначені статтями 37, 38, 47- 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 13.11.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "РАДИКАЛ БАНК"; для отримання коштів вкладники ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з 13.11.2015 до 24.12.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО".

Дізнавшись про відсутність даних про себе у Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, у якій просив включити його до реєстру на виплату гарантованої суми.

Уповноважена особа у повідомленні від 19.11.2015 №3635/15 повідомила, що відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) банком з позивачем, а саме трансакція ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "Поповнення поточного рахунку клієнта власними коштами" на суму 200 000,00 грн, дата вчинення трансакції 09.07.2015.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходив з того не вбачає підстав нікчемності спірного правочину з підстав, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI (4452-17) ).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI (4452-17) щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, кошти надійшли на рахунок в ПАТ "Радикал Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому він підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI (4452-17) .

Як встановлено, 9 липня 2015 року, в день запровадження у банку тимчасової адміністрації, позивач вніс через касу ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" готівкові кошти в загальній сумі 200000 грн.

Відповідачами не заперечується той факт, що внесені кошти були проведені банком та зараховані на рахунок позивача.

Пунктом першим частини п`ятої статті 36 Закону №4452-VI встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з тим, пунктом п`ятим частини шостої статті 36 Закону №4452-VI визначено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо, зокрема здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Колегія суддів не погоджується з доводами судів про обґрунтованість покликання Уповноваженої особи щодо того, що спірні операції були здійснені в післяопераційний час, що також свідчить про їх нікчемність, позаяк такі обставини не можуть бути самостійною підставою для сумніву в добросовісності позивача як вкладника при виконанні умов договору банківського вкладу (рахунку). Доводи про наявність у працівників банку та позивача спільного умислу на неправомірні дії не підтверджуються жодними доказами, а факт знаходження коштів на рахунку позивача не заперечується відповідачем.

Так, квитанції формуються не позивачами, а працівниками банку, тому відсутність на них часу виконання операцій не може слугувати безумовною підставою для визнання правочинів (договорів) нікчемними, тому такі доводи судів є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень, зарахування коштів на депозитний рахунок позивача відбулось 09.07.2015.

При цьому, відповідно до положень статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Згідно зі статтею 8 цього банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Таким чином, обставини здійснення переказу коштів на рахунок позивача в післяопераційний час не можуть бути доказом нікчемності укладених договорів, оскільки вкладник не несе відповідальності за фактичне здійснення переказу працівниками банку в післяопераційний час.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI (4452-17) .

Стосовно посилань суду апеляційної інстанції на наявність кримінальних проваджень за фактом вчинення службовими особами ПАТ "Радикал Банк" злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній жоден вирок про вчинене кримінальне правопорушення, а отже, вказане не може бути підставою для порушення права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок ФГВФО.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2017 року залишити в силі.