748/2827/16-а Про визнання неправомірними дій ОУПФУ щодо не перерахування пенсії на підставі довідки, та зобов`язання ОУПФУ перерахувати особі пенсію - 17.07.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області в складі судді Криворученка Д.П. від 06.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Степанюка А.Г., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 04.07.2017 у справі №748/2827/16-а за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії,

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про:

- визнання неправомірними дій Управління щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням довідки про заробіток від 26.08.2016 року №113;

- зобов`язання Відповідача провести перерахунок пенсії Позивача з урахуванням заробітної плати з липня 1983 року по серпень 1990 року за період роботи в Управління будівництва Кримської АЕС згідно довідки АТ "Крименергострой" від 26.08.2016 року №113.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, позов задоволено повністю та, зокрема, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання постанови суду від 11.01.2017 в частині стягнення судового збору у розмірі 551,20 грн. з Державного бюджету України.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017, заяву задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання постанови Чернігівського районного суду Чернігівської області №748/2827/16-а від 11.01.2017 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 551,20 грн. та приписано стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь Позивача судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Не погоджуючись з ухвалами судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у відповідача відсутні бюджетні асигнування для відшкодування судового збору, а Держказначейська служба безпідставно відмовляє у прийнятті виконавчого листа щодо стягнення сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11.01.2017 вирішено питання про розподіл судових витрат у даній справі та стягнуто судовий збір на користь Позивача у розмірі 551,20 грн. з Державного бюджету України. Дане рішення суду було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017.

19.04.2017 ОСОБА_1 були отримані виконавчі листи у вказаній справі.

Листом від 12.05.2017 року №12-19/300/2247 ГУ ДКС України у Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 про невідповідність виконавчого листа вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме - боржником в останньому вказано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України, у той час як судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України, у зв`язку з чим на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМ України від 03.08.2011 року №845 (845-2011-п) , виконавчий лист повернуто Позивачу.

Наведене і стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Постановляючи оскаржувані ухвали суди попередніх інстанцій виходили з того, що стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, унеможливлює виконання рішення без зазначення органу державної влади, за рахунок бюджетних асигнувань якого здійснюватиметься безспірне списання коштів. Крім того, вказаний розподіл судового збору відповідатиме вимогам ст. 94 КАС України ( в редакції чинній на момент ухвалення рішення).

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції, чинній на момент вчинення процесуальної дії) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Таким чином, для зміни способу і порядку виконання судового рішення, підставами є обставини, які роблять виконання неможливим.

В даному ж випадку, судами фактично змінено судове рішення та вказано іншого боржника для стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Згідно п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (845-2011-п) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Колегія суддів звертає увагу, що підставою для повернення виконавчого листа стало неправильне оформлення виконавчого листа та зазначення боржником Чернігівське ОУПФ, що не відповідало резолютивній частині судового рішення.

Отже, вказане жодним чином не підтверджує наявність обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення після пред`явлення належного виконавчого листа до виконання, а відтак відсутні підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України задовольнити.

Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року скасувати.