Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Є. Борденюк, М. Малетича, С.Могил, розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Трейдсервіс" на постанову від 17.02.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 912/2126/14 за позовомпершого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду до Приватного підприємства "Трейдсервіс" про стягнення 641 805,74 грн у судове засідання прибув представники Аграрного фонду Підтинна О.І. (дов. від 16.05.2016 № 562), прокурор Хорс К.Б. (посв. від 15.04.2016 № 042931), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представника Аграрного фонду, прокурора сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Аграрного фонду звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Трейдсервіс" про стягнення 641805,74 грн заборгованості, з яких 213 838,48 грн попередньої плати, 159 385,86 грн 20% штрафу, 148 228,85 грн пені, 64 567,49 грн боргу за користування коштами, 55785,05 грн 7 % штрафу.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2015 (колегія суддів: О.Шевчук, Л. Вавренюк, О.Змеул), залишеним без зміни постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 (колегія суддів: Л. Чимбар, С. Антонік, О. Виноградник), позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь Аграрного фонду 100000,00 грн 20% штрафу, 100000,00 грн пені та 25000,00 грн 7 % штрафу. Провадження у справі у частині стягнення 213 838,48 грн припинене. У іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

18.02.2013 між ПП "Трейдсервіс" (продавець) та Аграрним фондом (покупець) укладений форвардний біржовий контракт на закупівлю Аграрним фондом зерна № 216Ф (далі - Контракт № 216Ф), відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу у строк до 01.10.2013 у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768:2010 (далі - товар) у кількості 1000,000 тонн, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Базис поставки: ДПЗКУ, ПАТ (філія Новоукраїнський КХП).

Додатковим договором № 2 від 01.10.2013 до Контракту сторони внесли зміни, відповідно до яких термін поставки товару встановлений до 01.11.2013.

За умовами пункту 2.2 Контракту поставка вважається здійсненою в момент підписання акта передавання-приймання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту.

У пункті 1.5 Контракту сторонами передбачено, що ціна Контракту 1909000 грн, у тому числі ПДВ 318166,67 грн з подальшим коригуванням шляхом укладання додаткових угод.

Пунктом 1.6 Контракту встановлена формула визначення ціни за одиницю товару, за якою: "Ціна за одиницю Товару (тонну) (Цт) на базисі поставки: Цф - Вк = Цт, де: Цф - середньозважена ціна рівноваги, (фіксингу), що склалася протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на момент поставки; Вк - вартість користування коштами (авансовим платежем), визначена Національним банком України.

Вартість користування коштами (авансовим платежем) (Вк) для окремих об'єктів державного цінового регулювання на відповідний маркетинговий період становить: за одиницю товару - 129,81 гривень; за Контрактом - 129810,00 гривень".

Відповідно до умов 5.1 - 5.3 Контракту покупець упродовж п'яти робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) у розмірі 50 відсотків вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення контракту на поточний рахунок продавця. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж п'яти робочих днів після поставки товару відповідно до цього контракту, надання документів, передбачених пунктом 3.3, та виконання пункту 4.1 Контракту.

Згідно з пунктом 7.2 Контракту за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки.

На виконання умов укладеного між сторонами Контракту позивач перерахував на поточний рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 954500,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 770 від 25.03.2013.

Додатковим договором № 1 від 24.09.2013 до Контракту (часткова поставка) сторони передбачили, що середньо виважена ціна рівноваги (фіксингу), що склалася протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на момент поставки товару складає: на пшеницю м'яку 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768:2010, в кількості 502,600 тонн, яка буде переоформлена 24 вересня 2013 року на базисі поставки Франко-склад Любашівський елеватор, ПрАТ, 66502, вул. Спортивна, буд. 4-А, смт. Любашівка, Одеська область - 1603,47 грн за тонну. При розрахунку вираховується вартість користування коштами, яка складає: для пшениці м'якої 2 класу - 129,81 грн за тонну.

У порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач позивачу передбачений контрактом товар в повному обсязі не передав: згідно з актом передавання-приймання зерна, підписаного 24.09.2013 відповідач передав позивачу товар в кількості 502,600 тонн пшениці м'якої 2 класу на загальну суму 740661,52 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 213838,48 грн, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Крім суми основного боргу позивач звернувся з вимогами про стягнення пені в сумі 148228,85 грн, 20% штрафу в сумі 159385,86 грн, 64567,49 грн боргу за користування коштами та 55785,05 грн 7 % штрафу.

Під час розгляду місцевим господарським судом справи, відповідач повернув позивачу суму попередньої оплати у розмірі 213838,48 грн (платіжне доручення № 197 від 19.11.2015).

З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 213838,48 грн суми попередньої оплати слід припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Водночас, сторони у Контракті (п.п. 7.1, 7.2) передбачили вартість недопоставленого товару не за умовами пунктів 1.6, 1.7 договору, а виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки, яка на останній день поставки становила, 796929,30 грн.

Враховуючи вказане, позивачем здійснене нарахування штрафу у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару в розмірі 159385,86 грн правомірно.

Згідно з пунктом 7.6 Контракту у разі виконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем пункту 2.1 цього контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % указаної вартості.

Отже, при обрахунку пені та 7% штрафу необхідно враховувати положення пунктів 1.6., 1.7 Контракту, тобто суму пені та 7 % штрафу слід нараховувати на вартість недопоставленого товару, а не на вартість фіксингу.

А тому, до стягнення підлягають сума пені за період з 02.11.2013 по 02.05.2014 - 134022,21 грн (732 361,81 грн х 0,1 % х 183) та 7 % штрафу у розмірі 51265,33 грн (7%х 732 361,81).

Однак, відповідачем заявлене клопотання про зменшення розміру неустойки.

У обґрунтування свого клопотання відповідач послався на те, що через погані погодні умови у червні - липні 2013 врожайність пшениці на посівних площах, що використовував ПП "Трейдсервіс" була значно нижче від очікуваних прогнозів, у зв'язку з чим відповідач відповідно до умов пунктів 1.5, 6.5 Контракту повідомляв позивача про неможливість його виконання у повному обсязі і пропонував перенесення термінів виконання Контракту, а також часткову зміну предмету цього контракту іншими зерновими культурами; у подальшому відповідачем пропонувалось узгодження суми залишку авансового платежу, для його повернення, тощо (листи: № 243 від 19.09.2013, № 261 від 30.10.2013, № 316 від 28.11.2013).

Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З огляду на ступінь виконання зобов'язання, вжиття відповідачем заходів до виконання зобов'язань по Контракту, повернення останнім суми попередньої оплати позивачу, надмірно велике нарахування неустойки, а також те, що після укладання Контракту, не зважаючи на порушення позивачем його умов, в частині строків перерахування авансового платежу, відповідач не відмовився від виконання умов контракту і продовжив його виконання розмір неустойки підлягає зменшення, а саме 20 % штрафу до 100000,00 грн, 7 % штрафу до 25000,00 грн та пеня до 100000,00 грн.

Разом з тим у позові про стягнення з відповідача боргу за користування коштами в сумі 64567,49 грн слід відмовити, оскільки прокурор не навів положення Договору, яким сторони передбачили б визначення процентів за користування чужими грошовими коштами, що відповідали б приписам статей 536 та 693 Цивільного кодексу України.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права щодо підстав та розміру нарахувань штрафних санкцій, просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення 20% штрафу за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки товару (п.7.2 Договору) та, одночасно, пені за кожень день прострочення строку поставки товару і 7 % штрафу за прострочення строку поставки товару понад 30 днів (п.7.6 Договору).

Наведені вище 20 % штрафу та пеня і 7 % штрафу є встановленою відповідальністю за різні види порушення Договору.

Так, 20 % штрафу - за порушення умов Договору щодо обсягу товару, а пеня та 7 % штрафу - за порушення строків поставки товару.

Враховуючи те, що продавець (відповідач) не здійснив поставку товару у визначеному Договором обсязі, застосування до останнього відповідальності у вигляді 20 % штрафу у розмірі 159385,86 грн є обґрунтованим.

Водночас, факт порушення строків поставки щодо не поставленої частини товару не відбувся, оскільки не відбулась поставка відповідної частини, від якої відмовився позивач, звернувшись з вимогою про повернення коштів.

Водночас, сума попередньої оплати, заявлена позивачем складовою позовних вимог, повернута продавцем, що свідчить про відсутність наміру сторін здійснити поставку непоставленої частини продукції.

З огляду на зазначене, правові підстави застосування до відповідача відповідальності, передбаченої п. 7.6 Договору відсутні, а тому у задоволені позову про стягнення пені та 7 % штрафу слід відмовити.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується зі зменшенням судами попередніх інстанцій 20 % штрафу з 159385,86 грн до 100000,00 грн, оскільки наведені судами мотиви зменшення суми неустойки, а саме повернення відповідачем суми попередньої оплати та надмірно великий розмір неустойки, з урахування помилковості висновків останніх щодо стягнення пені та 7 % штрафу, не оцінюються належним правовим обґрунтування підстав застосування положень ч.3 ст. 551 ЦК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України щодо зменшення господарським судом у виняткових випадках розміру неустойки.

Судові рішення в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення 64567,49 грн боргу за користування коштами відповідачем не заперечуються, а позивачем не оскаржені.

Враховуючи вказане, до стягнення підлягає сума 20 % штрафу у розмірі 159385,86 грн. При цьому, у задоволені позову про стягнення пені та 7 % штрафу слід відмовити. У решті рішення та постанову слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Трейдсервіс" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 912/2126/14 скасувати в частині відмови у стягненні 59385,86 грн 20 % штрафу.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2015 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 912/2126/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 100 000,00 грн пені та 25 000,00 грн 7 % штрафу.

У цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

У решті рішення та постанову залишити без зміни.

Стягнути з Аграрного фонду на користь Приватного підприємства "Трейдсервіс" 2749,92 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 2999,93 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Кіровоградської області видати відповідний наказ.