910/22606/14 Про внесення змін до договору поставки - 03.12.2015 Прийняття

Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року у справі № 910/22606/14 господарського суду міста Києва за позовом Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про внесення змін до договору поставки № 162(3) 14 УК від 12.05.2014

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Бернадіна Л.І. директор, Мандриковський М.В. дов. б/н від 22.05.2015 року,- відповідача: Мариніч Н.В. дов. № 327 від 19.03.2015 року

Дочірнє підприємство "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" (далі за тестом - ДП "ВГО онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі за текстом - ДП "НАЕК "Енергоатом") про внесення змін до договору поставки № 162(3) 14 УК від 12.05.2014 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2015 року у справі № 910/22606/14 в задоволенні позовних вимог ДП "ВГО онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "ВГО онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року у справі № 910/22606/14 апеляційну скаргу ДП "ВГО онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ДП "ВГО онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2015 року у справі № 910/22606/14 та прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 652, 653 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 20.10.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Бакуліної С.В., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга Дочірнього підприємства "Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" "Фаворит-Плюс" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2015 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2015 року, у зв'язку з перебуванням з 05.11.2015 року по 20.11.2015 року на лікарняному судді-доповідача, розгляд справи перенесено на 03.12.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 02.12.2015 року № 03-05/2249 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/22606/14, у зв'язку із виходом з відпустки судді Фролової Г.М. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 23.11.2015 року про перенесення судового засідання на 03.12.2015 року та телефонограмами № № 548, 549 від 24.11.2015 року (а.с. 128 - 131).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено 12.05.2014 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір поставки продукції № 162(3)14УК, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, поставити обладнання і надати супутні послуги з впровадження Автоматизованої системи радіаційного контролю спецкорпусу № 1 ВП "Запорізька АЕС" (АСРК СК-1), (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і сплатити товар. Технічні характеристики товару викладені в ТВіУП (додаток № 2 до Договору), який є його невід'ємною частиною. Строк виконання постачальником зобов'язань за Договором: жовтень 2014 року - квітень 2016 року. Поставка товару здійснюється згідно з "График поставки оборудования по мероприятию "Реконструкция системы АКРБ. Замена оборудования РК СК-1. Расширение функций в соответствии в требованиями НД" в 2014-2016 гг." (додаток №-1 до Договору, який є його невід'ємною частиною). Покупець має право зменшити обсяг закупівлі в залежності від фактичного обсягу видатків покупця та/або якості товару, що поставляється.

Положеннями п. 4.1. вказаного Договору, сторони погодили, що поставка товару відбувається на умовах: DDP згідно з правилами Інкотермс 2010 - м. Енергодар, Запорізької обл., вантажоодержувач - Запорізьке відділення ВП "Складське господарство", вул. Промислова, 133, (склад № 6) м. Енергодар, Запорізької області.

Умови і порядок оплати погоджені сторонами в розділі 3 Договору поставки, згідно з п. п. 3.1. - 3.3. якого загальна вартість Договору, з урахуванням супутніх послуг, надання яких передбачене розділом 7 та ТВіУП Договору (додаток № 2 до Договору), становить 42 310 550, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 7 051 758,33 грн. Вартість Договору базується на умовах поставки, зазначених у п.4.1 Договору, і включає в себе витрати на виготовлення, упаковку, транспортування, оформлення товаросупровідних та інших необхідних документів, а також витрати, пов'язані з наданням супутніх послуг в обсязі, передбаченому розділом 7 та ТВіУП (додаток № 2) Договору, в тому числі: витрати на видачу вихідних даних проектній організації для проекту прив'язки устаткування, включаючи схему структурну, схему електричну з'єднань, вимоги до заземлення, монтажно-настановчі креслення; витрати на розробку та узгодження з ДП "НАЕК "Енергоатом", Держатомрегулювання України та Держтехногенбезпеки технічних умов на обладнання (або Технічної специфікації); витрати на розробку та узгодження з ДП "НАЕК "Енергоатом", Держатомрегулювання України технічних завдань на поставку та сполучення обладнання (включаючи програмні засоби), що постачається з існуючим обладнанням; витрати на здійснення нагляду при проведенні монтажу в обсязі поставленого обладнання на майданчику покупця; витрати на автономні налагодження і випробування; витрати на участь фахівців постачальника в попередніх комплексних випробуваннях на майданчику Покупця; витрати на проведення метрологічної атестації обладнання; витрати на навчання персоналу покупця; витрати на участь у заводських приймальних випробувань (в т.ч. представників покупця й Держатомрегулювання України), попередніх комплексних випробуваннях, а також на участь у проведенні дослідної експлуатації і прийманні в промислову експлуатацію, гарантійний супровід.

Сторонами погоджено, що оплата по Договору здійснюється в наступному порядку: розрахунок за товар, поставлений відповідно до Графіку поставки (додаток № 1 до Договору), та супутні послуги, надані в обсязі, передбаченому розділом 7 Договору та ТВІУП (додаток № 2 до Договору), здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином: 6 650 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 20 % - 1 108 333, 33 грн.) - протягом 30 банківських днів після виконання постачальником зобов'язань по поставці товару в 2014 року, передбачених Графіком поставки (додаток № 1); 15 700 000, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 20 % - 2 616 666, 66 грн.) - протягом 2015 року, після виконання постачальником зобов'язань по поставці товару в 2015 року, передбачених Графіком поставки (додаток № 1); 19 960 550, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 20 % - 3 326 758, 33 грн.) - протягом 2016 року, після виконання постачальником зобов'язань по поставці товару в 2016 року, передбачених Графіком поставки (додаток № 1), та за наявності підписаного між постачальником і покупцем Акту про виконання нагляду при проведенні монтажу і автономного налагодження і випробування обладнання (включаючи програмні засоби) та інших супутніх послуг, що поставляються (передбачених розділом 7 Договору).

Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України (2755-17) випадках та порядку.

Згідно п. 8.1., 8.6., 8.8. Договору у випадку неналежного виконання або невиконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства. Покупець має право відмовитись від встановлення на майбутнє господарських відносин з постачальником у випадку порушення останнім виконання зобов'язань за цим Договором. Постачальник зобов'язаний пройти оцінку, як постачальник ДП "НАЕК "Енергоатом" до початку поставки товару (якщо постачальник одночасно є виробником товару). В разі, якщо постачальник не є виробником товару, він зобов'язаний забезпечити проходження такої оцінки виробником товару.

Пунктом 12.1. Договору передбачено, що останній вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 36 місяців з дати укладання, а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором, до закінчення терміну дії гарантії.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом № 3/248 від 17.09.2014 року, в якому була викладена пропозиція про внесення змін до Договору поставки у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, яка полягає у різкому зростанні курсу іноземних валют до національної валюти України, розвитку процесів інфляції та дестабілізації фінансового ринку в Україні. Позивач запропонував відповідачу внести наступні зміни до Договору поставки: передбачити в умовах договору авансування в розмірі 40 % від вартості договору; внести зміни до умов договору щодо відкриття документарного безвідкличного підтвердженого покритого подільного акредитиву (тобто акредитив, в якому передбачити його використання частинами, відповідно до суми наданих для оплати документів) у розмірі 10 % від вартості договору; відкоригувати строки поставки продукції згідно з Графіком поставки, починаючи з листопада 214 року, що не суперечить загальному графіку ППР; врахувати положення п. 7 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель"; привести у відповідність умови договору в частині розробки та надання супровідної документації вимогам чинного законодавства та галузевим стандартам.

Однак, відповідач залишив звернення позивача без належного реагування, що і стало підставою для звернення позивач до суду з позовом, в якому просив суд доповнити Договір поставки, укладений з відповідачем, наступними пунктами:

"3.3. Оплата по Договору здійснюється відповідно до запланованого фінансування: 6 650 000, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 1 108 333,33 грн.) - протягом 2014р.; 15 700 000, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 2 616 666,66 грн.) - протягом 2015р.; 19 960 550, 00 грн. (у т.ч. ПДВ 20% - 3 326 758,33 грн.) - протягом 2016р.

У разі перегляду вартості договору відповідно до п. 3.6 договору заплановане фінансування підлягає коригуванню.

Доповнити Розділ 3 підпунктами 3.3.1 та 3.3.2 у наступній редакції:

"3.3.1. Розрахунки за Договором виконуються наступним чином:

Покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника аванс у розмірі 30% від вартості договору протягом 10 (десяти) банківських днів від дати вступу рішення суду в законну силу, що становить 12 693 165,00 грн. (дванадцять мільйонів шістсот дев'яносто три тисячі сто шістдесят п'ять грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 2 115 527, 50 грн.

Погашення авансу здійснюється повністю у відсотковому співвідношенні по видам робіт при кінцевому розрахунку шляхом утримання з вартості виконаних робіт."

"3.3.2. Кінцева оплата продукції та супутніх послуг проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів від дати поставки продукції (надання супутніх послуг) на склад вантажоодержувача на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів та/або актів виконаних робіт, надання послуг на умовах документарного безвідкличного підтвердженого подільного покритого акредитиву та виставлених рахунків.

Покупець зобов'язується через банк, вказаний постачальником, відкрити документарний безвідкличний підтверджений покритий подільний акредитив (тобто акредитив, в якому передбачено його використання частинами, відповідно до суми наданих для оплати документів) у розмірі 10 % від вартості договору та повідомити постачальника про відкриття та умови такого акредитива, згідно наступних термінів:

- по закінченню 30 (тридцяти) банківських днів з дати вступу рішення в законну силу покупець відкриває і повідомляє постачальника про відкриття вищевказаного акредитиву на загальну суму 4 231 055, 00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 705 175, 83 грн., терміном дії до закінчення дії Договору.

Постачальник повідомляє письмово покупцю в строк 5 (п'ять) днів від дати вступу рішення в законну силу банк через який повинен бути відкритий покупцем документарний безвідкличний підтверджений покритий подільний акредитив.

Покупець зобов'язаний повідомити постачальника через банк про випуск акредитива.

Оплата по кожному акредитиву проводитися покупцем на користь постачальника за пред'явленням їм у виконуючий банк таких документів:

- акт прийому-передачі матеріально-технічних ресурсів або виконаних робіт;

- рахунок-фактура постачальника із зазначенням обладнання, що постачається на суму відповідної оплати з акредитиву.

Зазначені документи надаються постачальником у виконуючий банк протягом строку дії акредитиву.

Усі банківські комісії банку покупця і банку постачальника - за рахунок постачальника.

Сторони мають право врегулювати інший режим оплати банківських комісій окремою угодою.

Кінцева оплата продукції і виконаних робіт на суму залишку оплат за договором у розмірі 25 386 330, 00 грн., ПДВ 20 % - 4 231 055, 00 грн., проводиться покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з дня пред'явлення постачальником рахунку та підписаних сторонами актів приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів та/або актів виконаних робіт.

У разі порушення термінів виконання зазначеного пункту Договору покупцем, постачальник має право повністю або частково призупинити виконання своїх зобов'язань за Договором."

Доповнити Розділ 3 пунктами 3.5, 3.6 у наступній редакції:

"3.5. Умови договору, його вартість можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі у випадках передбачених Законом України "Про здійснення держаних закупівель" (1197-18) , зокрема, у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти більш ніж на п'ять відсотків відносно курсу валют на дату укладення договору. При цьому, перегляду підлягає вісімдесят п'ять відсотків вартості договору.

3.6. У разі перегляду вартості договору згідно п. 3.5 цього договору у бік збільшення вартості, Покупець зобов'язаний додатково сплатити на користь Постачальника аванс, протягом 10 днів від дати оформлення перегляду вартості договору. Сума авансу, що підлягає додатковій оплаті, розраховується за такою формулою:

Сп - сума авансу, яка підлягає доплаті;

А - аванс згідно п.3.3.1 цього договору;

Ап - 30 % від переглянутої вартості цього договору;

Доповнити Розділ 8 пунктом 8.9 у наступній редакції:

"Сторона має право призупинити виконання своїх зобов'язань за договором у випадку несплати іншою стороною штрафних санкцій та матеріальних збитків за рішенням суду за невиконання або несвоєчасного виконання умов договору."

Пункт 7.3. Договору викласти у наступній редакції:

"7.3. Постачальник зобов'язаний протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати вступу рішення в законну силу розробити та узгодити з покупцем Деталізований графік надання супутніх послуг, розроблений з дотриманням вимог ТВіУП (додаток № 3 до Договору) та Графіку поставки (додаток № 2 до Договору)";

Доповнити пункт 12.1. Договору абзацом 2 у наступній редакції: "Постачальник має право дострокового закінчення виконання своїх зобов'язань за договором повністю або частково, про що зобов'язаний повідомити покупця письмово. У разі прострочки виконання умов договору покупцем, загальний строк дії договору продовжується на строк прострочки покупця".

За приписами ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір, згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, судами встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом № 3/248 від 17.09.2014 року, в якому запропонував внести зміни до Договору поставки у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, який відповідач отримав 22.09.2014 року.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. 651 Цивільного кодексу України, згідно ч. ч. 1, 2 якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Господарськими судами досліджено, що позивач просить внести зміни до Договору поставки, посилаючись на істотну зміну обставин, яка полягає у зростанні курсу іноземних валют до національної валюти України, розвитку процесів інфляції та дестабілізації фінансового ринку в Україні. На думку позивача, зростання вартості іноземною валюти з квітня 2013 року по серпень 2014 року більше ніж на 60 %, за умови виконання Договору поставки, порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору з відповідачем.

Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, вірним є висновок судів про те, що сзакон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 27.02.2012 року у справі № 3-9гс12.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано доказів, які б свідчили про одночасну наявність усіх вищезгаданих умов, необхідних для внесення змін до Договору поставки саме у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору.

Крім того, судами встановлено, що зміни, наведені позивачем в листі № 3/248 від 17.09.2014 року, не є тотожними змінам, які позивач просить внести до Договору поставки в позовній заяві.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає необґрунтованими посилання позивача на зміну курсу іноземних валют по відношенню до національної валюти України (гривні)з огляду на те, що вказана зміна валютного курсу не свідчить про істотну зміну обставин в розумінні положень ст. 652 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний Банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Валютні курси, як зазначено у ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496 (z1094-03) , офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 26.05.2010 року у справі № 6-3821св10.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що укладаючи Договір поставки, позивач та відповідач приймали на себе певні ризики на випадок зміни курсу іноземних валют і на час укладення Договору поставки не мали жодних підстав вважати, що зміна встановленого курсу іноземних валют до національної валюти України не настане. Доказів, які б свідчили про протилежне ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Отже, зміна курсу іноземної валюти до національної валюти України не може вважатися істотною зміною обставин щодо спірного Договору в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Крім того, судами досліджено, що закупівля товару за Договором здійснювалася відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про здійснення державних закупівель", тобто, згідно з річним планом, виходячи з обсягу фінансування відповідача.

Згідно ч. 1, п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, зокрема, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Однак, як встановлено судами, умови укладеного між сторонами Договору поставки не містять положень про зміну (коригування) ціни в залежності від зміни індексу інфляції та курсу іноземної валюти до національної валюти України.

Судами досліджено, що ціна Договору поставки формувалась та була погоджена позивачем з урахуванням вимог, викладених у листі відповідача № 8350/10 від 25.06.2014 року, в якому зазначалося про необхідність на договірному рівні чітко й однозначно зафіксувати ціну договору, яка має бути незмінною з моменту укладення договору і до закінчення робіт.

Отже, суди дійшли до вірного висновку про те, що укладаючи Договір, відповідно до норм ст. ст. 626 - 628 Цивільного кодексу України, позивач та відповідач на власний розсуд погодили умови цього договору, зокрема, щодо його ціни та порядку здійснення розрахунків, що в свою чергу відповідає вимогам діючого законодавства, доказів на підтвердження протилежного судами не встановлено.

Крім того, судами досліджено, що період зростання курсу іноземної валюти позивач обчислює, починаючи з квітня 2013 року, тоді як пропозиція конкурсних торгів позивача була подана 25.03.2014 року, а її акцепт відбувся 23.04.2014 року, тобто вищезгадана обставина, на яку посилається скаржник, не могла вплинути на його діяльність (зобов'язання за Договором поставки), якби він дійсно проявив свою обачливість та добросовісність і належним чином, тобто у визначений строк, виконав свої договірні зобов'язання перед відповідачем.

Судами встановлено, що на дату надіслання позивачем листа № 3/248 від 17.09.2014 року про внесення змін до Договору поставки, позивачем було допущено невиконання умов вказаного Договору і станом на час розгляду даної справи зобов'язання позивача з поставки товару не виконані.

За приписами ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, в порушення наведених норм, позивач не надав доказів, які б підтверджували його надмірні (значні) витрати при виконанні своїх зобов'язань за Договором поставки та/або зміну ціни на комплектуючі обладнання, яке поставляється відповідачу, оскільки з наявних в матеріалах справи документів неможливо достеменно встановити, які саме комплектуючі закуповує позивач, у яких виробників та за якою валютою.

Крім того, судами встановлено, що при проведенні закупівлі позивач позиціонував себе як виробника товару, про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, зокрема, лист-підтвердження про готовність пройти оцінку, як постачальника відповідача, та довідка щодо наявності обладнання та матеріально-технічної бази, достатньої для поставки товарів, що закуповуються. Відомостей та документів про закупівлю комплектуючих, необхідних для виробництва обладнання, при проведенні процедури закупівлі товару судами не встановлено.

Позивач погодився на визначені відповідачем умови, надавши пропозицію конкурсних торгів та уклавши Договір поставки.

Отже, як вірно вказано судами попередніх інстанцій, при укладенні спірного Договору поставки та беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до іноземних валют не є незмінним, а тому, наявність усіх обов'язкових умов для зміни названого Договору, передбачених ч. ч. 2, 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, відсутня.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість посилань скаржника на судові рішення у справах № 8/15 та № 8/226 з огляду на те, що у названих справах предметом розгляду були договори з іншими умовами, які були укладені між позивачем та відповідачем у 2006 - 2007 роках, а крім того, однією з підстав задоволення вимог у вказаних справах було порушення договірних зобов'язань відповідачем.

Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку судами попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.