Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Національного банку України в особі

Головного управління Національного

банку України по м. Києву і Київській області

на рішення господарського суду міста Києва

від 03.06.2015 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 14.08.2015 року

у справі № 910/6281/14

господарського суду міста Києва

за позовом Національного банку України в особі

Головного управління Національного

банку України по м. Києву і Київській області

до Приватного акціонерного товариства "Сеніко"

за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства

"Комерційний банк "Даніель"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

позивача - Таболіна О.С.

відповідача - не з"явились

третьої особи - Холоденко Г.М.

В квітні 2014 року Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сеніко" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 28.12.2012 року, а саме: на майновий комплекс - 22- і цегляні будівлі (літ. А, Б, В, Г, Д, Е, З, К, Л, Ж, М, Н, С, Т, Ф, Ш, О, П, Р, Х, Щ, Ч), загальною площею 5765,90 кв.м. (реєстровий номер 38604111), розташований за адресою: м. Київ, вул.Зрошувальна, 19, з метою задоволення вимог Національного банку за договором про надання стабілізаційного кредиту від 28.12.2012 року № 01 на загальну суму 74 939 285,22 грн. в тому числі, заборгованість за кредитом 73097303,42 грн., прострочені проценти - 1 793 006,01 грн., пеня за прострочений кредит - 48 975,79 грн. Також позивач просив визначити спосіб реалізації вказаного предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною суб"єктом оціночної діяльності на момент проведення продажу, для подальшої його реалізації.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року (судді: Літвінова М.Є., Головіна К.І., Грєхова О.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015 року (судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г., Чорна Л.В.), провадження у справі в частині основного боргу у розмірі 66 000 000 грн. припинено; в решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Національний банк України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та припинити провадження у справі на всю суму позовних вимог, тобто 74 939 285,22 грн., оскільки Національним банком України подано заяву від 28.09.2014 року № 06-306/16243 про визнання його кредитором ПАТ "Сеніко" на загальну суму 74 939 285,22 грн., яку задоволено повністю, в зв"язку з чим судами неправомірно припинено провадження у справі лише на суму 66 000 000 грн.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.12.2012 року між Національним банком України (кредитором) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (позичальником) укладено договір про надання стабілізаційного кредиту № 01, згідно якого кредитором надано позичальнику стабілізаційний кредит для підтримки ліквідності у сумі 80 000 000 грн. на строк з 03.01.2013 року до 31.12.2014 року. Процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти. Станом на 28.12.2012 року процентна ставка за користування кредитом становила 9,5 % (облікова ставка 7,5 %). Процентна ставка за стабілізаційним кредитом є змінною, її розмір визначено в річних процентах на рівні облікової ставки Національного банку України плюс два процентних пункти. Повернення кредиту - за графіком, визначеним в п. 1.2 договору. Позичальник нараховує та сплачує нараховані проценти за користування кредитом щомісячно в останній робочий день поточного місяця та одночасно з кінцевим строком погашення кредиту. Кредитор має право пропонувати позичальнику достроково повернути кредит (повністю або частково), аналіз стану ліквідності позичальника (з урахуванням динаміки приросту коштів клієнтів, обсягів кредитування та перевищення значень нормативів ліквідності над установленими НБ нормативними значеннями) засвідчить наявність коштів, які банк може спрямувати на повернення заборгованості за кредитом Національного банку. Позичальник, в свою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі повернути кредитору суму кредиту у терміни, зазначені в п. 1.1. договору, та проценти за користування ним. Також договором передбачено обов'язок позичальника достроково повернути кредит (повністю або частково), проценти за користування ним, сплатити пеню (у разі наявності) за вимогою кредитора у разі погіршення фінансового стану позичальника.

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору, за несвоєчасне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період прострочення виконання зобов'язань.

ПАТ КБ Даніель", в свою чергу, належним чином не виконано своїх зобов'язань за цим договором щодо повернення кредитних коштів, в зв"язку з чим його заборгованість перед кредитором склала 74 939 285,22 грн., з яких 73097303,42 грн. - кредит, 1 793 006,01 грн. - прострочені відсотки, 48 975,79 грн. - пеня за прострочення оплати кредиту.

Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором, 28.12.2012 року між Національним банком України (іпотекодержателем) та Приватним підприємством "Сеніко" (іпотекодавцем) укладено договір іпотеки (нерухомого майна), предметом якого є цілісний майновий комплекс - 22-і цегляні будівлі (літ. А, Б, В, Г, Д, Е, З, К, Л, Ж, М, Н, С, Т, Ф, Ш, О, П, Р, Х, Щ, Ч), загальною площею 5 765,90 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 19. Право власності на предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.06.1996 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. в реєстрі за № 2111 та зареєстрованим 26.06.1996 року в Бюро технічної інвентаризації м. Києва в реєстровій книзі за № 105-з та перереєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.12.2012 року. Ринкова вартість предмета іпотеки згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майна станом на 07.12.2012 склала 66 000 000 грн.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предметів іпотеки, а також здійснити забезпечені іпотекою вимоги. Відповідно до п. 20 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, та відповідно до ст. 24 та розділу 5 Закону України "Про іпотеку" (898-15) на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Постановою Національного банку України № 14 від 16.01.2014 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" віднесено до категорії неплатоспроможних та з 17.01.2014 року до 16.04.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно рішення від 16.01.2014 № 1 у банку запроваджено тимчасову адміністрацію.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 15.04.2014 № 217 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Даніель" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення від 16.04.2014 № 29 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Даніель" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Даніель" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду.

В пункті 2.3.20 додаткового договору № 1 від 15.03.2013 року до кредитного договору передбачено надати у строк до 21.08.2013 року пакет документів для оформлення у заставу за стабілізаційним кредитом інших державних цінних паперів на загальну суму 8 000 000 грн. або повернути частину заборгованості за кредитом, пропорційно зменшенню розміру забезпечення.

Проте, банком не надано забезпечення у вказаному розмірі та 05.09.2013 року погашено 5 000 000 грн., а всього за період з 05.09.2013 року по 16.01.2014 року погашено 6 902 696,58 грн., в зв"язку з чим у кредитора виникла заборгованість за тілом кредиту до настання строку, визначеного в п.1.2 кредитного договору, внаслідок незабезпеченості кредиту.

ПАТ "КБ "Даніель" у відповіді № 1-04-3782 від 16.10.2013 року повідомило Головне управління НБУ про неможливість погашення у визначений строк кредиту у розмірі 1,64 млн. грн. внаслідок відсутності коштів і зобов"язувався сплатити борг протягом грудня 2013 року-січня 2014 року.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач за період з 17.10.2013 по 16.01.2014 нарахував відповідачу пеню за несплачений кредит в розмірі 48 975,79 грн.

13.02.2014 року Головне управління НБУ звернулось до ПАТ "Сеніко" з вимогою про сплату заборгованості протягом тридцяти днів з дати отримання вимоги, що передбачено п. 15.8.2 договору іпотеки, яка залишена відповідачем без задоволення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2014 року у справі № 910/21840/14 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Сеніко" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 21.10.2014 року.

Також ухвалою цього ж місцевого господарського суду від 10.03.2015 у справі № 910/21840/14 Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнано кредитором ПАТ "Сеніко" на суму 68 432,51 грн. вимог шостої черги, а окремо до реєстру вимог кредиторів включено вимоги Головного Управління Національного банку України по м. Києву і Київській області на суму 66 000 000 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника (витяг з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна № 39717071 від 29.12.2012 та договір іпотеки № 2623 від 28.12.2012, укладений між Головним Управлінням Національного банку України по м. Києву і Київській області та ПАТ "Сеніко"). Затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 10.03.2015 року на загальну суму 66 068 432,51 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 04.11.2014 року ПАТ "Сеніко" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії приватного підприємства "Сеніко" Гусара І.О.; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру та надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута та призначено судове засідання для його розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника на 03.11.2015 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог, позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, висновок господарських судів про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині основного боргу у розмірі 66 000 000 грн. є правильним.

Приписами ч. 15 ст. 16, п. 3 ст. 17, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Згідно частини 1 статті 32, частини 1 статті 33 та статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що позивач звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки 04.04.2014 року, про що свідчить штемпель УДППЗ "Укрпошта" на конверті, і у справі відсутні докази звернення позивача до відповідача з кредиторськими вимогами за вказаним договором іпотеки у розмірі 8 939 285,22 грн. в межах справи про банкрутство та під час затвердження реєстру вимог кредиторів, колегія суддів Вищого господарського суду України, з огляду на вищезазначені норми Закону, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові в цій частині.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 ГПК України, зводяться до довільного тлумачення норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків місцевого й апеляційного господарських судів.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Національного банку України в особі Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015 року у справі № 910/6281/14 залишити без змін.