904/8914/15 Про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів - 06.07.2016 Прийняття

Головуючого: Студенця В.І., суддів: Васищака І.М., Грека Б.М., за участю представників сторін позивача - Лісова М.М.; відповідача - не з'явився; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 904/8914/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця" про стягнення 35 682, 50 грн

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі - ДП "Придніпровська залізниця") про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 35 682, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 порушено провадження у справі № 904/8914/15 за позовом ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення 35 682, 50 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Золотарьова Я.С.) від 30.11.2015 у задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В., судді Широбокова Л.П., Герасименко І.М.) від 14.03.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено частково, суд стягнув з ДП "Придніпровська залізниця" на користь ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 33 254, 50 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.2016, ДП "Придніпровська залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено ст. 116 Статуту залізниць України, а також норми Правил обчислення термінів доставки вантажів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.06.2016 касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.07.2016.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.06.2016 задоволено клопотання ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Від ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" 01.07.2016 на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця", в якому позивач просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на адресу ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" здійснювались поставки вантажу залізничним транспортом за накладними №№ 36103984, 33943929 (дос. накладна), 47479696, 47479704, 47566138, 47598578, 4700507, 49515257, 49592264, 47711916, 47711924, 47711932, 47592829, 36220234, 34071290 (дос. накладна), 34047308, 34070482 (дос. накладна), 47819651, 47825468 (дос. накладна), 47959853, 47961115 (дос. накладна), 34187393, 45000957 (дос. накладна), 36264307, 34132654 (дос. накладна), 45358405, 45358413, 45358421.

Вивантаження вантажу відбулось засобами одержувача.

Під час здійснення перевезень вантажів відповідачем допущено прострочення термінів їх доставки.

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" до ДП "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 35 682, 50 грн.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наявні у матеріалах справи накладні засвідчують факт укладення договору транспортного перевезення між ДП "Донецька залізниця" в якості перевізника та ПАТ "Донецьксталь - Металургійний завод", ПАТ "Тернопільський кар'єр", ПАТ "Центральний ГЗК", ТОВ "Мастер Груп", ТОВ "Валкос Груп", ТОВ "Нова-Грейн", ПАТ "ІНГЗК", ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість", ПАТ "ПІВД ГЗК", ДП "Нігинський кар'єр" в якості вантажовідправників; ні позивач, ні відповідач не є сторонами договору на перевезення вантажу; господарські зобов'язання сторін виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Пославшись на ч. 3 ст. 313 Господарського кодексу України, згідно якої розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону, суд першої інстанції вказав, що така норма є спеціальною для спірних правовідносин, та оскільки предметом даного спору є стягнення з перевізника (залізниці) штрафу за прострочення в доставці вантажу, а відповідний закон, який би встановлював розмір такого штрафу, відсутній, договір між сторонами щодо спірних правовідносин не укладено, дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

У роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 (v_601600-02) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт" (232/94-ВР) , іншими актами законодавства України.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) .

Питання, пов'язані з укладенням та виконанням договору перевезення, у тому числі залізничним транспортом, регулюються статтями 908 - 928 Цивільного кодексу України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), статтями 306 - 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ).

Згідно із статтями 908 ЦК України, 306 ГК України (436-15) загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.

Відповідно до статей 908 ЦК України, 307 ГК України (436-15) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Статут залізниць України (далі - Статут) згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457 (457-98-п) , з подальшими змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1510 (1510-2002-п) та від 25.12.2002 № 1973 (1973-2002-п) ).

Статтею 5 Статуту на Міністерство транспорту України (далі - Мінтранс України, Мінтрансзв'язку України) покладено затвердження Правил перевезення вантажів, Технічних умов навантаження і кріплення вантажів, а також інших нормативних документів.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Отже, у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею, господарським судам необхідно керуватися: Законом України "Про транспорт" (232/94-ВР) ; Законом України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) ; статтями 908 - 928 ЦК України (435-15) , статтями 306 - 315 ГК України; Статутом; Правилами планування перевезень вантажів; Правилами приймання вантажів до перевезення; Правилами пломбування вагонів і контейнерів; Правилами оформлення перевізних документів; Правилами обчислення термінів доставки вантажів; Правилами користування вагонами і контейнерами; Правилами зберігання вантажів; Правилами видачі вантажів; Правилами переадресування вантажів; Правилами реалізації вантажів; Правилами розрахунків за перевезення вантажів; Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій; Правилами перевезення вантажів з оголошеною вартістю; Правилами перевезення вантажів навалом і насипом; Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу; Правилами перевезення вантажів, які змерзаються; Правилами перевезення вантажів маршрутами відправника; Правилами перевезення вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів); Правилами перевезень швидкопсувних вантажів; Правилами перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю; Правилами перевезення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю; Правилами перевезення вантажів у транспортних пакетах; Правилами перевезення вантажів в універсальних контейнерах; Правилами перевезень вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів; Правилами перевезення вантажів дрібними відправками; Правилами перевезення вантажів залізничними лініями вузької колії; Правилами перевезення вантажів у прямому змішаному залізнично-водному сполученні; Правилами складання актів; Правилами заявлення та розгляду претензій, затвердженими наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (з подальшими змінами і доповненнями), Правилами перевезення наливних вантажів (частина друга Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 18.04.2003 № 299 (z0558-03) ); Правилами реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Мінтрансзв'язку України від 28.09.2004 № 856 (z1316-04) ; Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України - Тарифним керівництвом N 1, затвердженим наказом Мінтрансу України від 15.11.99 № 551 (z0828-99) (далі - Тарифне керівництво № 1); Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими 05.04.96 на п'ятнадцятому засіданні Ради залізничного транспорту держав - учасниць СНД; іншими нормативними документами, затвердженими Мінтрансом (Мінтрансзв'язку) України у встановленому порядку.

Відповідно до статей 909 ЦК України, 307 ГК України (436-15) , статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення вантажу, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і одночасно є договором застави вантажу як гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за дане конкретне перевезення (ст. 6 Статуту).

Згідно з п. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 41 Статуту передбачено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни.

Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Правила обчислення термінів доставки вантажів затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (z0861-00) .

Згідно з п. 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (п.2.1 Правил).

Відповідно до п. 2.4. Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9. Правил).

Згідно з п. 2.10. Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування (п. 8 Правил).

Відповідно до ст. 131 Статуту претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.

Статтею 116 Статуту передбачено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ДП "Придніпровська залізниця" зазначала, що позивачем не розкредитовано перевізні документи - залізничні накладні №№ 34071290, 47711916, 47711924, 47592829, 47941083, 47850953, 47961115, 45000957 по закінченню доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, що є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасну його доставку згідно зі ст.116 Статуту залізниць України.

Відповідно до п.1 Правил видачі вантажу про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Згідно з п.2 Правил видачі вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. Порядок і терміни повідомлення про подачу вагонів на під'їзні колії передбачаються в договорах про експлуатацію під'їзних колій.

Відповідно до п. 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзній колії визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій. При цьому договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Сторонами розроблений і затверджений Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (надалі - ЄТП), яким передбачені операції з вантажами (вагонами), що прибувають чи відправляються на/з під'їзної колії.

Пунктами 5, 6 договору № ПР/М-07-3/1-НЮ від 24.07.2007 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "ЗМК "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, передбачено, що усі вагони передаються на під'їзну колію через інтервал - 2 години, прийомо-здавальні операції проводяться на узгоджених коліях парків "А" і "Б" станції Запоріжжя - Ліве, вагони для під'їзної колії подаються локомотивами залізниці. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Окрім того, порядок приймально-здавальних операцій і оформлення документів, зокрема відомостей подачі вагонів, передбачені в п.п.3.1, 3.2, 3.3 ЄТП.

Згідно з п. 3.2 ЄТП вагони, які передаються на під'їзну колію ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" виставляються локомотивом залізниці на приймально-здавальні шляхи парків "А", "Б" станції, подальше просування вагонів проводиться локомотивом комбінату.

Здійснення передачі вагонів на під'їзну колію Запоріжжя-Ліве, відбувається організованими маршрутами з парків "А", "Б" через горловину парка "А" збірними потягами - через парк "Б".

Відповідно до п. 3.3 ЄТП приймально-здавальні операції при подачі вагонів на під'їзну колію здійснюються на приймально-здавальних шляхах парків "А", "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Виконання приймально-здавальних операції здійснюється робітниками станції та під'їзного шляху паралельно. Передача вагонів оформлюється складанням відомостей передачі та визначення придатності вагонів під навантаження в 2-х примірниках (машинна форма), в якій вказується час здачі вагонів. Одночасно заповнюється пам'ятка про користування вагонами (ГУ-45) в двох примірниках. Відомість і пам'ятка підписуються старшим прийомоздавальником і оглядачем вагонів станції Запоріжжя-Ліве, прийомоздавальником і оглядачем вагонів під'їзної колії комбінату. На підставі пам'ятки ГУ-45 складаються "Відомості плати за користування вагонами (контейнерами)" ГУ-46.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" доводить, що відповідачем після повідомлення про прибуття вантажу невчасно подавались вагони, що унеможливило йому вивантажити вантаж у встановлений законом строк, зокрема, вказує, що факт подачі вагонів під вивантаження (із зазначенням дати і часу) засвідчується у відомостях передачі вагонів, оформлення яких передбачене п.3.1.5 ЕТП.

Так, вагон №53485447 за залізничною досильною накладною №34071290, оформленою на ст. Жмеринка 10.04.2015, було подано на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" 13.04.2015 о 12 год. 30 хв. (відомість подачі вагонів №994); вагони №№ 60006756, 60241555, 66240201, 67654475 за залізничними накладними №№47711916, 47711924, 47592829 було подано на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" 10.04.2015 року о 20 год. 40 хв. (відомість подачі вагонів №966); вагон №67898171 за досильною залізничною накладною №47941083 було подано на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" 17.04.2015 року о 12 год. 00 хв. (відомість подачі вагонів №1028); вагони №№66709759, 53777918 за досильними залізничними накладними №№47850953, 47961115 було подано на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" 18.04.2015 року о 20 год. 30 хв. (відомість подачі вагонів №1041); вагон №53450706 за досильною залізничною накладною №45000957 було подано на під'їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" 21.04.2015 року о 11 год. 40 хв. (відомість подачі вагонів №1062).

Виходячи з технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" та станції Запоріжжя-Ліве, який відображено в ЄТП та узгоджено сторонами умовами договору № ПР/М-07-3/1-НЮ від 24.07.2007, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що добовий термін вивантаження та вивезення одержувачем вантажу необхідно розраховувати з часу фактичної подачі вагонів на прийомо-здавальні колії, оскільки у разі повідомлення залізницею про прибуття вагонів без фактичної їх подачі, вантажовласник не має можливості вивезти вантаж у термін, встановлений ст. 116 Статуту Залізниць України.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що залізницею не надано доказів на підтвердження неможливості своєчасної подачі спірних вагонів на приймально-здавальні колії в порядку і строки, визначені у п. 5, п.6 договору № ПР/М-07-3/1-НЮ від 24.07.2007 за вищезазначеними накладними, з огляду на що, суд апеляційної інстанції вважав, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 13 531 грн, нарахованого за ними, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також судом апеляційної інстанції втсановлено, що відповідач вказував на те, що прострочення у доставці вантажу за накладними №№49515275, 49592264 сталося через затримку на шляху прямування у зв'язку з проведенням антитерорестичної операції в Донецькій області, тобто з незалежних від залізниці обставин.

Донецька залізниця здійснює перевезення вантажів зі станцій Донецької залізниці на Придніпровську та Південну залізниці. Згідно плану формування відправка повинна слідувати: Мушкетове - Ясинувата крізним поїздом визначенням Запоріжжя-Ліве зі здачею по стику Чаплине на Придніпровську залізницю. З серпня 2014 року і на момент розгляду справи з причини пошкодження та не використання ділянки Ясинувата - Авдіївка відправки зі станції Мушкетове слідують Мушкетове - Ясинувата крізним поїздом призначенням Запоріжжя-Ліве зі здачею по стику Пост 4 км. на Південну залізницю.

Рух поїздів здійснюється по одній колії перегону Ясинувата - Скотувата - Костянтинівка. Пропускна здатність з урахуванням роботи контролюючих органів України (прикордонна служба, фіскальна служба штабу АТО по станції Кривий Торець та Костянтинівка) на Ясинувату зі Скотуватої складає 12 поїздів, на Скотувату з Ясинуватої 12 поїздів. Через даний стиковий пункт здійснюється ввезення сировини та вивезення готової продукції. Пропускної здатності недостатньо. Внаслідок бойових дій пропуск поїздів через пропускні пункти може не здійснюватися взагалі.

В даному випадку вагони за відправками № 49515257, 49592264 Мушкетове - Запоріжжя-Ліве затримувались по станціях Донецької залізниці за вищеприведених причин.

Дільниці шляху станом на 26.11.2015 року робітниками дороги повністю не обслідувані та не відремонтовані внаслідок бойових дій.

На підтвердження наведених обставин Державне підприємство "Донецька залізниця" надала дефектні акти пошкоджень інфраструктури (верхньої будівлі шляху) з причини несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту, що підписані представниками залізниці, в яких зазначено дата пошкодження (виявлення), станція, ділянка (км), інвентарний номер, пошкодження (вид, об'єм, величина), необхідні матеріали для відновлення. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" уведено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII (1669-18) , за змістом ч. 1 ст. 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (1085-2014-р) , в який внесено зміни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 року № 128-р (128-2015-р) , затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено м. Донецьк.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції Закону України від 02.09.2014 також встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок, підстави та строк видачі Сертифікатів про настання форс-мажорних обставин встановлений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідно до Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Вказаний Регламент ТПП є спеціальною нормою, яка регулює відповідні правовідносини, а тому учасники таких правовідносин повинні дотримуватись вимог, викладених у Регламенті ТПП.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутній Сертифікат ТПП України, який би міг бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу.

Щодо сертифікату (висновку) № 1361 про настання обставин непереборної сили від 14.10.2014, копія якого долучена до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції зазначено, що вказаний сертифікат ТПП України, виданий ДП "Донецька залізниця", засвідчує настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької та Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Отже, надані відповідачем дефектні акти, інформація про дислокацію та стан вагонів, письмові пояснення третьої особи, сертифікат ТТП України №1361 від 14.10.2014 визнано судом апеляційної інстанції неналежними доказами в підтвердження наявності обставин непереборної сили як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання щодо вчасної доставки вантажу, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення штрафу за накладними №№ 49515275, 49592264 в розмірі 2 688, 00 грн суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими.

Разом з тим, ст. 83 ГПК України надає право суду у виняткових випадках зменшувати розмір штрафу, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що вантаж відправлявся зі станцій Донецької залізниці, на території яких здійснювалась антитерористична операція ( розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р (1085-2014-р) , від 18.02.2015 року № 128-р (128-2015-р) ) та маршрут прямування поїздів було змінено внаслідок руйнування будови залізничного шляху, суд апеляційної інстанції вважав за можливе за власною ініціативою зменшити пред'явлений до стягнення штраф, нарахований позивачем за накладними №№ 49515275, 49592264 до 260 грн.

Посилання відповідача на ті обставини, що прострочка доставки вантажу по накладних №№ 36103984, 34047308, 36264307 відбулась у зв'язку з усуненням технічної несправності вагонів, тобто не з вини залізниці, судом апеляційної інстанції до уваги не прийнято, оскільки відповідно до п. 2.9. Правил обчислення термінів доставки вантажів у разі затримки вантажу, яка трапилась з вини відправника чи одержувача в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін такої затримки. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. У вищезазначених накладних відсутні відповідні відмітки, тому підстави для збільшення термінів доставки вантажу за ними відсутні.