724/547/17 Про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії за вислугою років, зобов`язання ГУПФУ призначити, нарахувати та виплатити особі пенсію за вислугою років - 12.12.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 травня 2017 року (суддя Гураль Л.Л.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (колегія суддів: Сушко О.О., Смілянець Е.С., Залімський І.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію, -

В березні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області №4033/02 від 25.08.2016 про відмову у призначенні пенсії позивачу; визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області №1286108 від 17.03.2017 про відмову у призначенні пенсії позивачу; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугу років з дня досягнення ним пенсійного віку з 31 березня 2016 року.

Постановою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області №4033/02 від 25.08.2016 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років позивачу; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за вислугою років відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 31.03.2016. В решті частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що у позивача при первинному зверненні за призначенням пенсії відсутній 25 років та 6 місяців стажу роботи, необхідний для призначення пенсії згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки запис трудової книжки щодо звільнення з Хотинської центральної районної лікарні 26.04.1982 не відповідають наказу від 25.03.1982.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що згідно копії трудової книжки БТ-І (запис №1), на підставі наказу №30 від 10.03.1982 ОСОБА_1 10.03.1982 зарахований на посаду медсестри глазного кабінету відділення поліклініки Хотинської центральної районної лікарні.

26.04.1982 (запис №2) позивач на підставі наказу №36 від 25.04.1982 звільнений від займаної посади, у зв`язку з призовом в ряди Радянської армії. Згідно запису №3 з 10.05.1982 по 26.04.1984 служба в рядах Радянської армії.

Зі змісту Наказу №36 по Хотинській центральній районній лікарні від 25.03.1982 (параграф 4) вбачається, що медсестру глазного кабінету ОСОБА_1 звільнити від займаної посади з 26.03.1982 у зв`язку з призовом в ряди Радянської армії з виплатою двотижневої допомоги.

31.03.2016 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

25.08.2016 управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі Чернівецької області повідомило позивача (зміст листа №4033/02 від 25.08.2016), про те, що в ході проведення перевірки достовірності видачі довідки про стаж роботи в Хотинській ЦРЛ №35 від 23.03.2016 виявлено факт не відповідності даних первинних документів та відомостей довідці. У зв`язку з тим, що згідно уточнюючої довідки про стаж роботи в Хотинській ЦРЛ №67 від 09.06.2016 загальний стаж позивача становить 36 років, 11 місяців, 7 днів, а стаж який дає право для виходу на пенсію за вислугу років становить 25 років, 5 місяців. 18 днів, що не відповідає нормам ст. 55 п. "е" Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , тому право на пільгове пенсійне забезпечення згідно поданої заяви позивача не має. При наданні будь-яких інших документів про періоди роботи, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, буде розглянута можливість призначення пенсії.

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01.03.2017 у справі №724/245/17 встановлено факт, що позивач перебував у трудових відносинах із Хотинською центральною районною лікарнею на посаді медсестри глазного кабінету поліклінічного відділення в період з 10 березня 1982 по 26 квітня 1982.

Наказом №16 від 15.03.2017 Хотинська центральна районна лікарня внесла зміни до наказу №36 від 25.03.1982, які полягають в зміні дати звільнення з 26.03.1982 посади медсестри глазного кабінету поліклінічного відділення на 26.04.1982.

17.03.2014 позивач повторно звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугу років.

У відповідь листом від 17.03.2017 №1286108 управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі повідомило, що відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року спеціальний стаж роботи повинен становити 26 років, тоді як спеціальний стаж відповідача становить 25 років, 6 місяців, 17 днів.

Не погоджуючись з отриманими відмовами, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при зверненні за призначенням пенсії вперше у позивача був наявний достатній стаж відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки запис трудової книжки про звільнення 26.04.1982 підтверджений також судовим рішенням, яким встановлено факт роботи позивача медсестрою з 10.03.1982 по 26.04.1982.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" від 04 листопада 1993 року № 909 (909-93-п) передбачає, зокрема, посади лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.

Приміткою 3 до Постанова № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (637-93-п) затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок), відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В силу п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

В даній справі спірним є період роботи в Хотинській центральній районній лікарні на посаді медсестри глазного кабінету, який на думку відповідача, становить з 10.03.1982 по 26.03.1982.

Проте судами встановлено, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 період роботи на посаді медсестри глазного кабінету становить період з 10.03.1982 по 26.04.1982.

Також, рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 01.03.2017 у справі №724/245/17 встановлено факт, що позивач перебував у трудових відносинах із Хотинською центральною районною лікарнею на посаді медсестри глазного кабінету поліклінічного відділення в період з 10 березня 1982 року по 26 квітня 1982 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що станом на момент звернення із заявою про призначення пенсії вперше в позивача був наявний необхідний стаж роботи, що підтверджується даними трудової книжки, рішенням суду від 01.03.2017, що становив 25 років, 6 місяців, 17 днів, тому рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.08.2016 було протиправним.

Стосовно посилання відповідача в касаційній скарзі щодо порушення строків звернення до суду колегія суддів зазначає наступне.

Судами встановлено, що позивач звертався з позовом до суду про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні стажу, згідно рішення №4033/02 від 25.08.2016 та зобов`язати вчинити дії. Ухвалою Хотинського районного суду від 13.03.2017 у справі №724/1432/16-а даний позов за заявою позивача залишено без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду, яке було в подальшому реалізоване.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 29.03.2017 строк звернення до суду поновлено.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.