638/8481/15-а Про визнання протиправними дії ОУПФУ та зобов`язання ОУПФУ відновити виплату особі пенсії - 12.12.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Омельченко К. О.) від 10 квітня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Курило Л. В., судді: Бартош Н. С., Русанова В. Б.) від 20 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року з адміністративним позовом до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - Шевченківське ОУПФУ м. Харкова), у якому просив:

- визнати протиправними дії та зобов`язати Шевченківське ОУПФУ м. Харкова відновити виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 1300,66 грн, починаючи з травня 2015 року;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1255,04 грн, утримані внаслідок зменшення розміру пенсії, за період січень 2014 року - квітень 2015 року.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з Шевченківського ОУПФУ м. Харкова на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1255,04 грн, недоплачені внаслідок перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру, за період січень 2014 року - квітень 2015 року. Зобов`язано Шевченківське ОУПФУ м. Харкова перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію як непрацюючому пенсіонеру, з 01 грудня 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року апеляційну скаргу Шевченківського ОУПФУ м. Харкова задоволено частково. Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року скасовано в частині стягнення з Шевченківського ОУПФУ м. Харкова на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 1255,04 грн, недоплачених внаслідок перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру, за період січень 2014 року - квітень 2015 року, та зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, з 01 грудня 2013 року. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Шевченківське ОУПФУ м. Харкова повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1255,04 грн, утримані внаслідок зменшення розміру пенсії, за період з січня 2014 року по квітень 2015 року. Зобов`язано Шевченківське ОУПФУ м. Харкова відновити виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 1300,66 грн, починаючи з травня 2015 року. В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року залишено без змін.

Не погодившись із вказаними вище судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог, Шевченківське ОУПФУ м. Харкова подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року і прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Шевченківське ОУПФУ м. Харкова у касаційній скарзі наголошує, що індексація пенсії в розмірі 54,00 грн, яка була нарахована позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, після проведеного перерахунку у 2014 році не нараховується відповідно до п. 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 та ст. 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ), а тому індексація, яка складала 64,57 грн на момент призначення пенсії позивачу, після перерахунку пенсії зменшилася до 40,13 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 липня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд."Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 грудня 2019 року прийняв цю справу до провадження та призначив її до розгляду.

Відповідно до ст. 341 України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.

Як убачається з матеріалів справи, починаючи з 17 серпня 2007 року, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV (1058-15) та перебуває на обліку в УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова (правонаступником якого є Шевченківське ОУПФУ м. Харкова).

Відповідно до довідки від 26 листопада 2013 року № 512 ОСОБА_1 був зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 05 січня 1999 року.

28 листопада 2013 року розпорядженням № 179546 відповідачем було проведено плановий перерахунок пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, та розмір пенсії після проведеного перерахунку склав 1300, 66 грн.

Цього ж дня Шевченківським ОУПФУ м. Харкова прийнято рішення у формі протоколу про утримання з ОСОБА_1 переотриману пенсію у зв`язку з працевлаштуванням.

Листом від 23 грудня 2013 року № 20050-02/2 відповідач повідомив ОСОБА_1, що у зв`язку з виявленням факту зайняття ним підприємницькою діяльністю, переотримана сума пенсії у розмірі 3969,92 грн буде утримана відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV у розмірі 20 % від щомісячного розміру пенсії.

Однак, 18 липня 2014 року Шевченківським ОУПФУ м. Харкова прийнято рішення, відповідно до якого підстав для утримання суми переплати з пенсії немає. Рішення відповідача від 28 листопада 2013 року скасовано. Припинено утримання суми переплати, а утримані кошти вирішено повернути ОСОБА_1 . Крім того, в цьому рішенні зазначено, що при опрацюванні даних про звільнення з роботи, які пенсіонер надав 26 листопада 2009 року, до пенсійної справи не було залучено відповідну довідку органів податкової служби про реєстрацію платника, як фізичної особи-підприємця.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця від 21 березня 2014 року № 04-13-10/2258 внесено запис № 24800060003157318 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

В подальшому, згідно з розпорядженням від 04 грудня 2014 року № 179546 позивачу з 21 березня 2014 року було перераховано пенсію, як непрацюючому пенсіонеру, та встановлено пенсію у розмірі 1222,22 грн.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 1300,66 грн, яка була встановлена з 28 листопада 2013 року, до 1222,22 грн (щомісяця - на загальну суму 78,44 грн), ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок утримання (стягнення) надміру виплачених сум пенсій визначений ст. 50 Закону № 1058-IV, а саме: суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Тобто, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами ПФУ сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4 (z0374-03) , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695 (z0374-03) (далі - Порядок № 6-4).

Згідно з п. 3 Порядку № 6-4 повернення коштів проводиться відповідно до ст. 50 Закону № 1058-IV у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміну у складі сім`ї тощо.

Зі змісту зазначених норм законодавства вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Шевченківського ОУПФУ м. Харкова від 18 липня 2014 року було скасовано рішення відповідача від 28 листопада 2013 року, яким було утримано з ОСОБА_1 надмірно отриману ним пенсію у зв`язку з працевлаштуванням, таке утримання припинено і вирішено повернути ОСОБА_1 стягнуті кошти.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій, що переплата пенсії позивачу не була пов`язана зі зловживаннями з боку пенсіонера, а тому у відповідача були відсутні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 50 Закону № 1058-IV, для відрахування з пенсії ОСОБА_1 надміру виплаченої пенсії.

Разом з цим, з матеріалів справи убачається, що розпорядженням від 28 листопада 2013 року № 179546 відповідачем було здійснено плановий перерахунок пенсії позивачу (як непрацюючому), сума пенсії після перерахунку стала складати 1300,66 грн: коефіцієнт стажу (0,41583) - 499 міс.; коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (1,354) - 0,56138; розмір пенсії за віком - 831,82 грн; доплата до прожиткового мінімуму (949,00) - 117,18 грн; доплата за понаднормовий стаж (від пенсії 831,82*16%) - 133,09 грн (за 16 років) Загальний розмір пенсії за віком - 1082,09 грн; загальний розмір підвищення (20% росту з/п /ст.42 ЗУ) - 64,57 грн; розмір пенсії - 1146,66 грн; доплата ( постанова КМУ від 23 квітня 2012 року № 327 (327-2012-п) ) - 100,00 грн; індексація - 54,00 грн.

Однак, після встановлення факту зайняття позивачем підприємницькою діяльністю в період з 05 січня 1999 року по 21 березня 2014 року, Шевченківським ОУПФУ м. Харкова було проведено перерахунок його пенсії, у зв`язку з чим підвищення (індексація) згідно з ст. 42 Закону № 1058-IV замість 64,57 грн склала - 40,13 грн.

Правове регулювання щодо проведення індексації визначено Законом України від 03 липня 1991 року № 491-IV "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 491-IV (491-15) ) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (1078-2003-п) (далі - Порядок № 1078).

Згідно зі ст. 6 Закону № 491-IV у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів у тому числі пенсій. Перегляд зазначених у ч. 1 цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини/, індексу споживчих цін.

За приписами п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Ураховуючи вказані вище норми законодавства та той факт, що рішення від 28 листопада 2013 року, яким стягнуто переплату з пенсії позивача, як працюючого пенсіонера, в подальшому було скасовано, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що право ОСОБА_1 на підвищення пенсії, яке він отримав під час планового проведення перерахунку пенсії з листопада 2013 року, має бути відновлено, а виплата його пенсії за спірний період має відбуватися в розмірі не менше від встановленого під час проведення планового перерахунку пенсії 28 листопада 2013 року, тобто в розмірі 1300,66 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з Шевченківського ОУПФУ м. Харкова на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 1255,04 грн, недоплачених внаслідок перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру, за період січень 2014 року - квітень 2015 року, колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення цим вимог, оскільки зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 вказані грошові кошти є ефективним захистом його прав і гарантуванням дотримання вимог законодавства.

Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 303-A, п. 29).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Виходячи з того, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 було скасовано постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2017 року в частині стягнення з відповідача грошових коштів та зобов`язання останнього перерахувати і виплатити пенсію позивачу та прийняв у цій частині нову про повернення грошових коштів ОСОБА_1 та відновлення виплати йому пенсії, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглядає оскаржувані судові рішення в межах касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін у частині, яка не скасована апеляційним судом, а постанова суду апеляційної інстанції - в повному обсязі.