826/22888/15 Про поновлення особи на роботі в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників, яким встановлюється посадовий оклад з урахуванням вислуги років - 17.07.2019 Прийняття

1. 01 жовтня 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури, відповідач), третя особа: Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Авіалінії України" (далі - третя особа), у якому просила суд:

1.1. зобов`язати Мінінфраструктури забезпечити видачу відповідного наказу про поновлення позивача на роботі в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників, яким встановлюється посадовий оклад з урахуванням вислуги років, враховується сплата податків до державного бюджету, виплата заробітної плати, вжиття заходів щодо набуття позивачем свідоцтва бортпровідника повітряного судна у відповідності з рішенням від 29 березня 2009 року по справі № 2-588/08 Дарницького районного суду м. Києва та рішення Європейського суду з прав людини № 11770/03 від 06 червня 2013 року по відношенню до ОСОБА_1 ;

1.2. зобов`язати Мінінфраструктури скасувати наказ від 22 липня 2015 року № 280 про ліквідацію ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України".

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" протягом тривалого часу не виконує судове рішення про поновлення її на роботі, а також не виконаним є рішення Європейського суду з прав людини за заявою № 11770/03 та 89 інших заяв від 06 червня 2013 року, яким також зобов`язано державу Україна виконати судове рішення національного суду на користь заявника. Міністерство інфраструктури України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" від імені держави, тому, на думку позивача, зобов`язане вжити заходи щодо забезпечення виконання судового рішення.

3. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що трудові відносини виникли у позивача з ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України", а не з Мінінфраструктури, тому відповідач не має підстав для видачі наказу про поновлення позивача на роботі. Щодо наказу від 22 липня 2015 року №280 про ліквідацію ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України", відповідач зазначив, що вказаний наказ видано в межах компетенції Мінінфраструктури згідно статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статті 65 Господарського кодексу України, і підстави для його скасування відсутні.

4. Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на повне виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2008 року у справі №2-588/08 про поновлення позивача на роботі як бортпровідника літаків служби бортпровідників ВАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" з 24 вересня 2007 року. На думку третьої особи, судове рішення виконано шляхом прийняття наказу ВАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" від 23 квітня 2011 р. №23/0 про поновлення ОСОБА_1 на роботі як бортпровідника літаків служби бортпровідників з 24 вересня 2007 року та внесенням відповідного запису у трудову книжку.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Позивач з 29 листопада 1979 року працювала бортпровідником у Відкритому акціонерному товариству "Авіакомпанія Авіалінії України".

6. 24 вересня 2007 року наказом по особовому складу Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" №99/0 позивача звільнено з роботи, у зв`язку зі скороченням штату.

7. 29 березня 2008 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва у справі №2-588/08, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2008 року, позивача поновлено на роботі в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників ВАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" з 24 вересня 2007 року та стягнуто на її користь в рахунок відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу 4 590, 57 грн.

8. 27 листопада 2009 року постановою ВДВС Бориспільського міськрайонного управління юстиції виконавче провадження закінчене на підставі пункту 11 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з поверненням виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.

9. 17 травня 2010 року позивач звернулася до Європейського суду з прав людини у зв`язку із привалим невиконанням щодо неї рішення Дарницького районного суду м. Києва у справі №2-588/08, яким її поновлено на посаді.

10. 06 червня 2013 року рішенням Європейського суду з прав людини у справі "КОНОНОВА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF KONONOVA AND OTHERS v. UKRAINE) (Заява №11770/03 та 89 інших заяв) постановлено, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, статті 13 Конвенції; держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити протягом трьох місяців 3000 (три тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 1 (за винятком заяв № 28061/08 та 28071/08), та 1500 (одну тисячу п`ятсот) євро (і) кожному заявнику або його/її спадкоємцю у заявах, наведених у Додатку 2, та (іі) заявникам за заявами №28061/08 та 28071/08.

11. В додатку №1 під №75 №30803/10 від 17/05/2010 зазначено ОСОБА_1 (12/01/1960 Дарницький районний суд м. Києва, 29/03/2008).

12. 22 липня 2015 року відповідачем, як установою, що здійснює управління ВАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" від імені держави як єдиного акціонера, прийнято наказ від №280 "Про ліквідацію ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України", згідно якого утворено комісію з ліквідації ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" та установлено термін закінчення ліквідації - 31 грудня 2015 року.

13. 19 вересня 2015 року позивач звернулась до відповідача та Голови ліквідаційної комісії ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" з претензіями щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини за заявою №11770/03 та 89 інших заяв від 06 червня 2013 року та притягнення винних осіб до відповідальності.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

14. 01 лютого 2016 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

15. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Мінінфраструктури не має право забезпечувати видачу підприємствами певних розпорядчих актів шляхом надання вказівок. Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача скасувати наказ від 22 липня 2015 року №280 про ліквідацію ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків, що вказана позовна вимога мотивована виключно неможливістю виконання судового рішення від 29 березня 2018 року у справі №2-588/08, інших підстав його неправомірності позивачем не наведено.

ІV. Касаційне оскарження

16. Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач 11 квітня 2016 року подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

17. Обґрунтовуючи порушення норм процесуального права, позивач вказує, що ухвали про відкриття провадження та про відмову у забезпеченні позову приймалися суддею одноособово, а не колегіально, що суперечить вимогам статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

18. Порушення норм матеріального права позивач доводить на тій підставі, що неправильно вказано посаду, на якій вона працювала, починаючи з 1979 року. На думку позивача, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що постанову ВДВС Бориспільського МРУЮ від 14 вересня 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 11815236 скасовано у справі № 753/18173/15-ц рішеннями, які набрали законної сили.

19. Посилаючись на помилковий аналіз судами попередніх інстанцій пунктів Статуту, позивач обґрунтовує, що Вищим органом управління Товариства є Мініфраструктури. Крім того, в силу положень статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" саме на власника підприємства покладено обов`язок видачі відповідного наказу про поновлення на роботі.

20. 12 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/22888/15.

21. 28 квітня 2016 року справа № 826/22888/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

22. 29 січня 2018 року справу № 826/22888/15 разом з матеріалами касаційної скарги передано до Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Шарапа В. М., судді: Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.

23. 12 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 722/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 червня 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді Радишевська О. Р., Уханенко С. А.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

25. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

26. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

27. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) від 06 липня 2005 року № 2747-IV (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року)

30.1. Згідно зі статтею 23 усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

30.2. Відповідно до статті 24 адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

31. Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (460-2015-п) (далі - Положення № 460).

31.1. Згідно пунктів 6, 7, 8 Положення № 460 для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку: 1) залучати до виконання робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб; 3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи; 4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами; 5) скасовувати відповідно до закону накази керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, підконтрольних та підзвітних Міністерству, з питань, що належать до його компетенції; 6) утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати для забезпечення виконання покладених на нього завдань відповідні підприємства, установи і організації.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що перша позовна вимога адресована відповідачу як суб`єкту, який уповноважений, на думку позивача, забезпечити видачу відповідного наказу про поновлення її на роботі в якості бортпровідника літаків служби бортпровідників, яким встановлюється посадовий оклад з урахуванням вислуги років, враховується сплата податків до державного бюджету, виплата заробітної плати, вжиття заходів щодо набуття позивачем свідоцтва бортпровідника повітряного судна у відповідності з рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2009 року по справі № 2-588/08 та рішення Європейського суду з прав людини № 11770/03 від 06 червня 2013 року по відношенню до ОСОБА_1 .

33. Разом з тим, Верховний Суд погоджується з висновками судів, що нормативно-правові акти не надають Мінінфраструктури повноважень здійснювати контроль за виконанням підприємствами, що входять до сфери його управління, судових рішень, зокрема, Мінінфраструктури не має право забезпечувати видачу підприємствами певних розпорядчих актів, в тому числі наказів про поновлення на роботі.

34. Також Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, який проаналізував окремі положення Статуту та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у Мінінфраструктури відповідних повноважень.

35. Резолютивною частиною рішення від 29 березня 2009 року у справі № 2-588/08 Дарницького районного суду м. Києва безпосередній обов`язок поновити позивача на роботі та виплатити в рахунок відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу покладено на ВАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" як відповідача у цій справі, а не на одного з акціонерів цієї компанії, яким є Мінінфраструктури.

36. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 березня 2009 року у справі № 2-588/08, що обов`язок щодо поновлення позивача на посаді покладено на ВАТ "Авіакомпанія Авіалінії України".

37. Виходячи із принципу обов`язковості судових рішень, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

38. Порядок виконання судових рішень в Україні регламентується Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15) , відповідними процесуальними кодексами України.

39. З метою забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством, а також організації, контролю та здійснення примусового виконання рішень у випадках, передбачених законом, функціонує Державна виконавча служба України, натомість на відповідача у цій справі не покладено обов`язку здійснювати контроль за виконанням рішення суду, що набрало законної сили.

40. Щодо другої із позовних вимог, то Верховний Суд зазначає, що наказ від 22 липня 2015 року №280 про ліквідацію ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України", видано в межах компетенції Мінінфраструктури будь-яких законних підстав для його скасування позивачем не наведено.

41. Крім того, наказ від 22 липня 2015 року №280 про ліквідацію ПрАТ "Авіакомпанія Авіалінії України" безпосередньо не стосується прав позивача, оскільки прийнятий відповідачем з метою упорядкування переліку підприємств, установ та організацій, які відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року № 265 "Питання управління Міністерством інфраструктури об`єктами державної власності" (265-2011-р) належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

42. Доводи касаційної скарги в частині порушення статті 24 КАС України є безпідставними, оскільки у редакції, що діяла на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції ухвала про відкриття провадження приймалася суддею у такій категорії справ одноособово, а остаточне рішення у цій справі на виконання вимог статті 24 КАС України прийнято у колегіальному складі суду.

43. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.