Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Грека Б.М., - (доповідача у справі), суддів: Бондар С.В., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обласної асоціації "Вінницька громадська телерадіокомпанія "Вінниччина" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.15 у справі № 902/661/15 господарського суду Вінницької області за позовом Обласної асоціації "Вінницька громадська телерадіокомпанія "Вінниччина" до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про визнання договору дійсним

за участю представників від: позивача не з'явилися, були належно повідомлені, відповідача не з'явилися, були належно повідомлені,

Обласна асоціація "Вінницька громадська телерадіокомпанія "Вінниччина" звернулась з позовом до Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області про визнання дійсним договору оренди нерухомого майна № 5 від 01.07.01.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 05.06.15 (суддя Маслій І.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Савченко Г.І., суддів: Юрчук М.І.,

Демидюк О.О.), в позові відмовлено за безпідставністю. Судові акти обґрунтовані тим, що відповідач відмовився від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України (так як позивач протягом 3 місяців не сплачував орендну плату), але не ставив питання про недійсність договору. В той же час, підстави для застосування ст. 220 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість визнання договору дійсним, відсутні.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, позов задовольнити. Скарга обґрунтована тим, що між позивачем та відповідачем 01.07.01 укладений договір оренди нерухомого майна терміном до 31.12.16, а відповідач незаконно прийняв рішення про відмову від договору в односторонньому порядку, хоча договором не передбачено право на розірвання договору в односторонньому порядку. Скаржник вважає, що договір залишається дійним, оскільки згоди на розірвання договору позивач не надавав.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.01 між позивачем та відповідачем укладений договір №5 оренди приміщень в адмінбудинку по вул.Театральній 15, з терміном дії з 01.07.01 по 31.12.16 (п.2.1.).

Додатками до договору оренди внесено зміни до вказаного договору щодо орендованої площі та щодо порядку проведення розрахунків. Так, зокрема, додатковими угодами від 01.01.09 та від 01.02.09 внесено зміни до п.4.1 договору щодо розміру орендної плати.

05.05.14 орендодавець (відповідач), керуючись ст. 782 ЦК України, звернувся до орендаря (позивача) з листом про відмову від договору у зв'язку з несплатою протягом 3 місяців орендної плати та з вимогою повернути майно власнику.

Факт несплати орендної плати протягом трьох місяців позивачем не заперечується, в тому числі, у касаційній скарзі. Втім, він вважає, що незважаючи на неоплату оренди з боку орендаря, зобов'язання орендодавця щодо надання майна у користування зберігаються допоки орендар не дасть згоду на припинення договірних зобов'язань.

Судами відмовлено в позові з посиланням на те, що в даному випадку відсутні підстави для визнання договору дійсним. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне погодитися з такими висновками з огляду на наступне.

Право наймодавця відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, передбачене ст. 782 Цивільного кодексу України, має на меті захистити наймодавця від недобросовісного орендаря (який не виконує свій основний обов'язок - сплату орендної плати) в позасудовому порядку. Враховуючи, що позивач не заперечує факт несплати ним орендної плати протягом 3-х місяців підряд, але вимагає фактично зобов'язати відповідача надавати йому приміщення безкоштовно, то судами правомірно відмовлено в позові, оскільки права позивача не порушені.

Крім того, норми ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України передбачають право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а також визначають способи судового захисту. Проте, такий спосіб захисту як визнання договору дійсним зазначеними нормами не передбачений.

Чинне цивільне законодавство передбачає можливість визнання договору дійсним лише у випадку недотримання сторонами умови про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору (ст. 219, 220 Цивільного кодексу України). Втім, позовна заява не містить такого мотиву.

Так, згідно п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.15 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) , правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 ЦК України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 ЦК України, частина друга статті 20 ГК України).

Оскільки підставою позову є розірвання договору з підстав неналежного виконання його умов, то заявлена позивачем вимога про визнання договору дійсним спрямована виключно на встановлення юридичного факту, а не поновлення порушеного права, то судами правомірно відмовлено в позові.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Обласної асоціації "Вінницька громадська телерадіокомпанія "Вінниччина" залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.07.15 у справі № 902/661/15 залишити без змін.