ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
16 липня 2019 року
справа №620/3716/18
адміністративне провадження №К/9901/13362/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
при секретарі судового засідання Статілко Ю.С.
за участю представників
позивача - Мхитарян Ю.В. на підставі ордеру серії ЧН №094427 від 31.05.2019,
відповідачів - Труби А.В. за довіреностями від 15.05.2019 та від 14.02.2019,
розглянувши в відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Чернігівській області
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року у складі судді Скалозуба Ю.О.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у складі суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., Шурка О.І.
у справі № 620/3716/18
за позовом Приватного підприємства "ПДП ТРИ"
до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернігівській області
про визнання протиправними та скасування рішення і податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У листопаді 2018 року Приватне підприємство "ПДП ТРИ" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, (далі - податковий орган, відповідач 1 у справі, ДФС України) Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - контролюючий орган, відповідач 2 у справі), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2018 року № 00002361400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1382332 грн і застосовані штрафні санкції в розмірі 345583 грн та № 00002371400, яким позивачу визначено суму завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 432803 грн, а також рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 12 вересня 2018 року № 29369/6/99-99-11-01-01-25, з мотивів безпідставності їх прийняття.
09 січня 2019 року рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 12 вересня 2018 року № 29369/6/99-99-11-01-01-25 та податкові повідомлення-рішення від 12 вересня 2018 року №00002361400 і №00002371400.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправними прийняті податковим органом спірні рішення, внаслідок недоведеності відповідачем складу податкових правопорушень покладених в основу їх прийняття та порушення правил розгляду скарги позивача.
У травні 2019 року відповідачі подали касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій вони, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати судові рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В касаційній скарзі відповідачі наголошують на тому, що Підприємством не підтверджено належними та допустимими доказами реальність господарських операцій позивача з контрагентами, вказують на наявність вироків щодо посадових осіб контрагентів позивача.
17 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідачів, витребувано справу №620/3716/18 з Чернігівського окружного адміністративного суду.
27 червня 2019 року справа № 620/3716/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на її необґрунтованість просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Здійснюючи касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
У травні 2018 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань правомірності формування податкової звітності з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Терекс Інвест" за вересень 2017 року, ТОВ "Крок Актив" за червень, липень 2016 року, ТОВ "Тера Гарант" за лютий 2017 року, ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" за липень 2017 року, ТОВ "Івамар Трейд" за серпень 2017 року, ТОВ "Укрбуд Об`єкт" за липень, серпень 2016 року, ТОВ "Компанія Хвиля" за травень 2017 року, ТОВ "Асфард" за квітень, травень 2015 року, ТОВ "Інтеграс Компані" за квітень, травень 2015 року, ТОВ "Классен-Промпостач" за жовтень, листопад, грудень 2016 року, ТОВ "Мора-Артель-Груп" за листопад 2016 року, ТОВ "Таргет Глобал" за січень 2017 року, ТОВ "Триумф-CK" за травень 2017 року, ТОВ "Вірайн" за січень 2017 року, за результатами якої складено акт від 01 червня 2018 року №395/14/34593982 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 382 330 грн, та завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на 432 803 грн.
12 липня 2018 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України керівником податкового органу прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.
Податковим повідомленням-рішенням № 00002361400 за порушення підпункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1382332 грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 345583 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Податковим повідомленням-рішенням № 00002371400 за порушення підпункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України позивачу визначено суму завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 432803 грн.
02 серпня 2018 року не погоджуючись із висновками акта перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано до ДФС України скаргу.
17 серпня 2018 року рішенням ДФС України від № 26825/6/99-99-11-01-01-25 термін розгляду скарги продовжено до 05 жовтня 2018 року.
12 вересня 2018 року рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №29369/6/99-99-11-01-01-25 оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги Суд приходить до висновку про обґрунтованість її доводів та наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводиться податковим органом висновком про нереальність господарських операцій Підприємства з ТОВ "Крок Актив", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Терекс Інвест", ТОВ "Укрбуд Об`єкт".
Як зазначено в акті перевірки, підприємство здійснює свою діяльність, зокрема надаючи послуги пов`язані з тимчасовим розміщенням вагонів на під`їзних коліях, які знаходяться в його розпорядженні на підставі договорів оренди. Вказані обставини не є спірними між сторонами (том 4 аркуші справ 30-35, 46-51).
У перевіряємий період позивач надавав вказані послуги, пов`язані з отриманням та обробленням вантажу на своїх коліях, ПП "Укрпалетсистем", ТОВ "Норд Енерджи", ТОВ "Імпорт Транс Сервіс", ТОВ "Віолана-Тек" та інші. Реальність господарських операцій за вказаними договорами не є спірною, зауважень до первинних документів податковий орган не наводить (том 1 аркуш справи 210-237).
Згідно з вказаними договорами Підприємство зобов`язано, зокрема приймати участь в організації подачі та збиранні вагоно-цистерн з вантажем замовника на під`їзну колію виконавця та застосовувати належних заходів для збереження вагоно-цистерн замовника, їх вмісту під час тимчасового перебування на під`їзній колії виконавця, з збереженням цілісності пломби блок-гаранту, що відповідає залізничним накладним.
Судами попередніх інстанцій вказані договори не досліджені, не встановлено чи надають ці договори право позивачу залучати до їх виконання інших осіб (контрагентів) при наданні послуг.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Підприємством (Замовник) укладено договори на предмет отримання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з тимчасовим розміщенням вагонів на його під`їзних коліях з наступними Виконавцями: ТОВ "Терекс Інвест" (договір від 01 вересня 2017 року № 35-Е); ТОВ "Крок Актив" (договір від 01 червня 2016 року № Кр-44/19); ТОВ "Тера Гарант" (договір від 01 лютого 2017 року № ТГ-0025); ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" (договір від 01 червня 2017 року № 3906-Е); ТОВ "Івамар Трейд" (договір від 01 серпня 2017 року № 1908-Е);ТОВ "Укрбуд Об`єкт" (договір від 30 червня 2016 року № 22/2016_УБ).
На підтвердження фактичного виконання вказаних договорів Підприємством надано договори та первинні документи (податкові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), платіжні доручення), що містять інформацію про зміст, обсяг та вартість спірних робіт та відповідають формі та змісту первинних документів по господарських взаємовідносинах з ТОВ "Терекс Інвест", ТОВ "Крок Актив", ТОВ "Тера Гарант", ТОВ "Самміт-Агро-Трейд", ТОВ "Івамар Трейд", ТОВ "Укрбуд Об`єкт".
Судами попередніх інстанцій не досліджено, які саме послуги (їх зміст) надавалися вказаними контрагентами, чим підтверджується надання саме таких послуг, оскільки акти надання послуг містять відомості лише щодо терміну перебування певної кількості вагонів, ідентифікувати вагони, вантаж та його власника за вказаними актами неможливо (том 1 аркуші справи 105-115, 189-195, том 4 аркуші справи 35-36, 87-95, 156-159, 214-218).
Суд не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем на підтвердження фактичного виконання операцій з придбання транспортно - експедиторських послуг надані всі необхідні первинні документи, що містять достатню для цілей оподаткування інформацію про зміст, обсяг та вартість спірних робіт та відповідають за формою та змістом вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (z0168-95) , не мають жодних дефектів форми та змісту первинних документів, а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов`язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даних господарських операцій, виходячи з наступного.
Відповідно до договорів по спірних господарських операціях, транспортно-експедиторські послуги включають, серед іншого, наступні дії: організація роботи подачі та збирання вагонів на під`їзну колію (з під`їзної колії); супроводження переміщення вагоно-цистерн із залізничної станції до місця тимчасового перебування; контроль часу перебування вагоно-цистерн на під`їзній колії з наданням звіту про перебування вагоно-цистерн на під`їзній колії; перевірка запірно-пломбувальних пристроїв при подаванні вагоно-цистерн на під`їзну колію та при збиранні вагоно-цистерн із під`їзної колії; перевірка цілісності (наявності пошкоджень) вагоно-цистерн при прийнятті на під`їзну колію та збиранні вагоно-цистерн із під`їзної колії; контроль за переміщенням вагоно-цистерн з виставочних колій на фронти вивантаження.
В матеріалах справи відсутні акти, які підтверджують повне виконання зобов`язань, перелічених у пункті 1.2 спірних договорів. Вказана обставина судами попередніх інстанцій не досліджувалась.
Також судами попередніх інстанцій не досліджено, який саме вантаж містився у вагоно-цистернах, та відповідно не встановив обов`язковий обсяг первинних документів необхідний для перевезення конкретних вантажів (газового конденсату, вугілля тощо).
В матеріалах справи також відсутні документи, що дають змогу ідентифікувати вагоно-цистерни, їх навантаження (зокрема унікальний номер вагона, його модель). Крім того, не надано жодних документів, кому саме належить вантаж, що зберігався у вагонах на коліях, які знаходяться у розпорядженні позивача. Також позивачем не надано банківські виписки по рахунках, заявки на кожну послугу, які є обов`язковими за умовами договорів (пункт 2.4.1) та ТТН на перевезення вантажів.
Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій посилалися, зокрема на наявні в матеріалах справи пам`ятки про подавання та збирання вагонів, складені залізницею (форма ГУ-45) (том 3, том 4, аркуш справи 1-20).
У вказаних пам`ятках зазначено власника вантажу, номера вагонів, дата і час передачі вагонів. Враховуючи, що у спірних актах наданих послуг не вказано номера вагонів, тому неможливо встановити, що саме ці вагони переміщувалися і ким саме на виконання спірних договорів. Крім того, вказані пам`ятки не підписані відповідальними особами.
За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про реальність господарських операцій зі спірними контрагентами та їх підтвердження первинними документами є передчасним та таким, що не підтверджується матеріалами справи.
Податковим органом також зазначено про наявність кримінального провадження №32017100100000090 від 09 жовтня 2017 року по ТОВ "Терекс Інвест"; наявність протоколу допиту свідка від 12 січня 2017 року ОСОБА_1, який зазначив, що до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Крок актив" не має ніякого відношення; наявність протоколу допиту свідка від 04 червня 2017 року ОСОБА_2, який зазначив, що до фінансово - господарської діяльності підприємства ТОВ "Тера Гарант" не має ніякого відношення; наявність пояснення від 13 грудня 2017 року ОСОБА_3, яка зазначила, що до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Самміт-Агро-Трейд" не має ніякого відношення; наявність пояснення від 22 грудня 2017 року ОСОБА_4, який зазначив, що до фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Івамар Трейд" не має ніякого відношення; наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року у справі № 757/56710/17-к щодо посадових осіб ТОВ "Укрбуд Об`єкт" та вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року відносно посадових осіб ТОВ "Івамар Трейд".
Саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підписана первинна документація відповідних товариств.
Суд зазначає, що оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що посадові особи контрагентів позивача заперечують свою участь у створенні та діяльності відповідного товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору.
Суди попередніх інстанцій обмежилися посиланням на існування протоколів допитів свідків, які заперечують своє відношення до фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача та всупереч нормам статей 65, 72 Кодексу адміністративного судочинства України суди попередніх інстанцій не опитали у судовому засіданні жодної з осіб, які заперечують свою діяльність як керівників контрагентів позивача згідно з їх поясненнями (том 4 аркуш справи 101-107).
Суди попередніх інстанцій не надали оцінку вироку Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року у справі № 757/56710/17-к щодо посадових осіб ТОВ "Укрбуд Об`єкт" та вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року відносно посадових осіб ТОВ "Івамар Трейд", не встановили правові наслідки вказаних судових рішень.
В матеріалах справи наявні не персоніфіковані копії вказаних вироків, аналіз яких не дає можливості впевнено встановити відносно кого вони винесені. Належним чином засвідчені копії вказаних вироків з підтвердженням набуття законної сили в матеріалах справи відсутні (том 4, аркуш справи 108-119).
Вказані документи та обставини не досліджені, не оцінені судами попередніх інстанцій, зміст та правові наслідки цих документів не встановлені.
Крім того, скасовуючи рішення ДФС України про результати розгляду скарги позивача, судами попередніх інстанцій не встановлено чи є зазначене рішення юридично значимими для позивача, чи має воно безпосередній вплив на його суб`єктивні права та обов`язки, чи безпосередньо порушує права та інтереси позивача.
За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
У зв`язку з вищенаведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Чернігівській області задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року скасувати, а справу № 620/3716/18 направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер