Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Удовиченка О.С., суддів: Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю. (доповідач), розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 липня 2015 року, у справі № 911/765/15 Господарського суду Київської області, за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (с. Плоске, Броварський район, Київська область), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (с. Плоске, Броварський район, Київська область), про визнання банкрутом, - за участю представників: від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль": Сандуляк С.А. - представник (довіреність від 28.02.2013 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились;

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2015 року за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфафарм" (далі за текстом - ТзОВ "Альфафарм") порушено провадження у справі № 911/765/15 про банкрутство ТзОВ "Альфафарм", в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 (суддя - Наріжний С.Ю.) визнано банкрутом ТзОВ "Альфафарм"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТзОВ "Альфафарм" Станчака Миколу Олександровича; скасовано арешти, накладені на майно ТзОВ "Альфафарм"; припинено повноваження засновників, власників майна ТзОВ "Альфафарм"; відмовлено у задоволенні Заяви арбітражного керуючого Сиволобова М.М. № 01-16/191 від 12.03.2015 року (вх. № 6168/15) про участь у справі про банкрутство, інше.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року у справі № 911/765/15 (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Копитова О.С., Сотніков С.В.) відхилено Клопотання Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі за текстом - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") про поновлення строку на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 повернуто ПАТ Райффайзен Банк Аваль"; повернуто ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з Державного бюджету України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, згідно Платіжного доручення № 424411 від 6.07.2015 року у розмірі 609 грн. 00 коп. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року про відмову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 та залишення апеляційної скарги без розгляду; прийняти нове судове рішення, яким поновити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 про банкрутство ТзОВ "Альфафарм", справу направити для подальшого розгляду до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, ст. 53 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.09.2015 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

В судовому засіданні касаційної інстанції представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" касаційну скаргу підтримала, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року про відмову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 та залишення апеляційної скарги без розгляду; прийняти нове судове рішення, яким поновити ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 про банкрутство ТзОВ "Альфафарм", справу направити для подальшого розгляду до господарського суду апеляційної інстанції.

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Апеляційним господарським судом під час перевірки поданих ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" матеріалів апеляційної скарги встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2015 року, за заявою ТзОВ "Альфафарм", порушено провадження у справі № 911/765/15 про банкрутство ТзОВ "Альфафарм"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 визнано ТзОВ "Альфафарм" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТзОВ "Альфафарм" Станчака М.О.; скасовано арешти, накладені на майно ТзОВ "Альфафарм"; припинено повноваження засновників, власників майна ТзОВ "Альфафарм"; відмовлено у задоволенні Заяви арбітражного керуючого Сиволобова М.М. вих.№ 01-16/191 від 12.03.2015 року (вх.№ 6168/15) про участь у справі про банкрутство, інше.

6.07.2015 року, не погоджуючись з прийнятою місцевим господарським судом постановою, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з апеляційною скаргою, в якій скаржник просив скасувати постанову Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15, справу направити до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду. Одночасно, у поданій апеляційній скарзі, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було вказано, що про наявність підстав для звернення зі скаргою скаржнику стало відомо лише 3.07.2015 року - з дати отримання ним витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Під час розгляду заявленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" клопотання, апеляційним господарським судом було встановлено наступне.

Постановою Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 (оскаржуване в апеляційному порядку судове рішення) визнано ТзОВ "Альфафарм" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТзОВ "Альфафарм" Станчака М.О.; скасовано арешти, накладені на майно ТзОВ "Альфафарм", інше.

23.03.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було опубліковано повідомлення про прийняття Господарським судом міста Києва постанови від 23.03.2015 року про визнання ТзОВ "Альфафарм" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

6.07.2015 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15, справу направити до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Встановивши наведені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не існувало (об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами) обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником взагалі не зазначено таких підстав, не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки. Водночас, господарським судом апеляційної інстанції відзначено, що отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо банкрута у цій справі не може бути причиною пропуску строку на оскарження постанови від 23.03.2015 року.

Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції, зокрема, ст. 53 ГПК України, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року про відмову ПАТ Райффайзен Банк Аваль" в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 та залишення апеляційної скарги без розгляду; прийняти нове судове рішення, яким поновити ПАТ Райффайзен Банк Аваль" строк на апеляційне оскарження постанови Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 про банкрутство ТзОВ "Альфафарм", справу направити для подальшого розгляду до господарського суду апеляційної інстанції.

Відмовляючи у задоволенні поданої ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 111-13 ГПК України встановлено, що касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст.106 цього Кодексу.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень ч.4 ст. 91 цього Кодексу. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року (v0007600-11) , з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку, роз'яснено, що, за змістом ч.1 ст. 91 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів ч.2 ст. 93 ГПК України щодо поновлення строку подання скарги. Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч.1 ст. 53 ГПК України. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (ст. 98 ГПК України) або про її повернення (ч.2 ст.93, п.4) ч.1 ст. 97 ГПК України). Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема, щодо публікації у встановленому законом порядку повідомлення про визнання боржника банкрутом) та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заявленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15, оскільки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не наведено поважних причин пропуску встановленого строку подання апеляційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції, зважаючи на доводи касаційної скарги, відзначає, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 23.04.2015 року звернулось до Господарського суду Київської області із Заявою про визнання грошових вимог до боржника, за текстом якої (стор.1, абз. 3, 4) вказує про те, що постановою Господарського суду Київської області від 23.03.2015 року у справі № 911/765/15 ТзОВ "Альфафарм" було визнано банкрутом про що здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2015 року у справі № 911/765/15 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ТзОВ "Альфафарм".

18.05.2015 року представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернувся до Господарського суду Київської області із Заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 911/765/15 (за текстом якої (абз. 3,4) також вказав про прийняття Господарським судом Київської області постанови від 23.03.2015 року та ухвали від 13.05.2015 року).

20.05.2015 року представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" ознайомився з матеріалами справи та зняв необхідні копії документів.

Наведене свідчить, що дотримання встановленого чинним законодавством строку звернення з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Київської області від 23.04.2015 року залежало виключно від волевиявлення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль".

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що ГПК України (1798-12) встановлено чіткий порядок обрахунку процесуальних строків. Відтак, не можуть бути прийняті до уваги посилання касаційної скарги на ту обставину, що ознайомлення представником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з оскаржуваним судовим рішенням під час ознайомлення з матеріалами справи № 911/765/15 та отримання витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень після спливу строків на апеляційне скарження вказує лише на обізнаність ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" з оскаржуваним судовим рішенням та не може слугувати достатньою підставою для початку перебігу строку на апеляційне оскарження, оскільки, ст. 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу. Відтак, ГПК України (1798-12) , пов'язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження з днем оголошення (підписання) оскаржуваного судового рішення.

Поряд з цим, під час розгляду касаційної скарги колегією суддів касаційної інстанції взято до уваги судову практику Європейського суду з прав людини, зокрема, Рішення від 3.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України", у якому суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п.27, рішення від 26.04.2007 року, та "Трух проти України", заява № 50966/99, рішення від 14.10.2003 року).

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (3262-15) (який набрав чинності з 1.06.2006 року), ст.ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст.11 цього Закону, не пізніше 1.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які, в цьому випадку, не вбачаються за відсутності обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги.

За таких обставин та враховуючи, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не наведено поважних причин пропуску встановленого строку подання апеляційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним висновок апеляційного господарського суду про відмову ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні заявленого клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду від 25.12.2013 року, відповідно відсутні підстави для скасування ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2014 року у цій справі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України -

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 13 липня 2015 року у справі № 911/765/15 Господарського суду Київської області залишити без змін.