805/382/17-а Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким накладений штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 10.12.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 (суддя - Христофоров А.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) справі № 805/382/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" до Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (далі - ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мар`їнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Мар`їнська ОДПІ) від 24.10.2016 №0012141200.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Мар`їнська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.02.2017, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Мар`їнська ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статей 61, 75 Податкового кодексу України, зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення, за наслідками проведеної камеральної перевірки, прийнято на підставі та в межах, встановлених законодавством. Крім того, на думку контролюючого органу, на правовідносини щодо сплати екологічного податку не розповсюджується дія Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) .

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена камеральна перевірка податкової звітності з екологічного податку ТОВ "ДТЕК Східенерго" за 3 квартал 2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.09.2016 № 1212/12-0/31831942, в якому відображено висновок про порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з екологічного податку протягом строків, визначених пунктом 250.3 статті 250, пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

24.10.2016, на підставі названого акту перевірки, відповідачем сформовано податкове повідомлення-рішення № 0012141200, згідно з яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5 839 203,51 грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 зазначеного Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 зазначеного Кодексу визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 зазначеного Кодексу камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Аналіз зазначених законодавчих норм свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та є способом здійснення податкового контролю, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок або інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

З 01.01.2017 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 (1797-19) наступного змісту: "предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

Таким чином, Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 (1797-19) до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, віднесено і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (2755-17) на підставі Закону № 1797-VIII (1797-19) , які набули чинності з 01.01.2017, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися контролюючим органом лише в межах проведення документальної перевірки.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд зазначає, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки у червні 2016 року досліджувати своєчасність сплати платником податків податкових зобов`язань. Контролюючий орган, здійснюючи перевірку своєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов`язань, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату таких зобов`язань.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15, від 27.11.2019 у справі №805/372/17-а.

Отже, рішення судів першої та апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.