ПОСТАНОВА
Іменем України
16 липня 2019 року
Київ
справа №805/1959/17-а
адміністративне провадження №К/9901/40666/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2017 (суддя Христофоров А.Б.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 (головуючий суддя Василенко Л.А., судді: Гайдар А.В., Ханова Р.Ф.) у справі №805/1959/17-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 №0013021203/20162/10/05-15-12-03, яким позивачу визначено суму штрафу у розмірі 20% за порушення строку сплати грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 14033,74грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить нормам чинного законодавства України, зокрема, положенням Податкового кодексу України (2755-17)
, Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (1669-18)
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та розпорядженню Кабінету міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція" від 02.12.2015 №1275-р, з огляду на те, що Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" звільнене від відповідальності за несвоєчасне невиконання обов`язку зі сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у зв`язку з настанням обставин непереборної сили про що свідчить відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України. Висновки контролюючого органу про правомірність застосування до позивача сум штрафу у розмірі 20% за порушення строків сплати грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води у розмірі 14033,74грн. є безпідставними та не підтвердженими належними доказами.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 позовні вимоги задоволено.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний адміністративний суд, мотивовано безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що за змістом положень статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 у справі №805/1959/17-а, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
5. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 00445162; юридична адреса: 84331, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Остапа Вишні, будинок 22), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області. До 26.01.2015 місце розташування позивача було зареєстровано у місті Донецьку Донецької області. Судами також встановлено, що позивач є платником рентної плати за спеціальне використання води.
Публічним акціонерним товариством "Донецький міський молочний завод №2" 17.07.2014 до податкового органу було подано податкову декларацію зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар`єрної, шахтної, дренажної води" за півріччя 2014 року з самостійно визначеною сумою збору.
Платіжним дорученням №1443 від 25.09.2014 позивачем сплачено збір за спеціальне використання водних ресурсів за другий квартал 2014 року в сумі 71014,94грн.
Посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку податкової звітності Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод №2" по збору за спеціальне використання води за півріччя 2014 року.
Перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством "Донецький міський молочний завод №2" вимог пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яке виразилося у порушенні позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання по збору за спеціальне використання води за півріччя 2014 року згідно податкової декларації зі збору за спеціальне використання води за вказаний період.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.12.2016 №1917/05-15-12-03-00445162 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 №0013021203/20162/10/05-15-12-03, яким до позивача застосовано штраф в сумі 14033,74грн за затримку на 37 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води в розмірі 70168,70грн. (в розмірі 20% від суми).
За результатом адміністративного оскарження рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України скарги позивача залишено без задоволення, а прийняте Державною податковою інспекцією у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення від 20.12.2016 №0013021203/20162/10/05-15-12-03 - без змін.
Судами також встановлено, що 31.10.2014 Сертифікатом (висновком) №1294 про настання обставин непереборної сили Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 20.08.2014 Публічному акціонерному товариству "Донецький міський молочний завод №2" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів.
Сертифікатом №7649 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27.06.2017 Донецькою Торгово-промисловою палатою засвідчено форс-мажорні обставини Публічному акціонерному товариству "Донецький міський молочний завод №2" щодо обов`язку (зобов`язання) сплатити збір за спеціальне використання води за перше півріччя 2014 року у термін до 19.08.2014. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання -10.07.2014, дата закінчення - 26.01.2015.
Як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, спірним питанням у даній справі, є правомірність застосування контролюючим органом штрафних санкцій в розмірі 20% в сумі 14033,74грн за затримку на 37 календарних днів сплати грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій, та на помилкову правову оцінку обставин справи; зазначає про невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених обставин справи. Зокрема, в обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки встановлене контролюючим органом порушення, яке полягало у несвоєчасній сплаті позивачем узгодженого податкового зобов`язання зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за півріччя 2014 року в сумі 70168,70грн за затримку сплати на 37 календарних днів є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. Відповідач стверджує, що Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" не зверталося до податкового органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу та з Сертифікатом Торгово-промислової палати України про підтвердження обставин непереборної сили, а тому, на думку контролюючого органу, підстави для звільнення платника від обов`язку своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання відсутні.
8. Публічним акціонерним товариством "Донецький міський молочний завод №2" було надіслало заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність встановлення обставин справи та дотримання судами, при постановленні оскаржуваних судових рішень, норм процесуального права. Позивач вважає, що оскільки відповідачем в процесі розгляду справи не доведено правомірність визначення суми штрафних санкцій у розмірі 14033,74грн за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води, на думку позивача, підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Позивач наголошує, що зважаючи на скрутне матеріальне становище та обставини непереборної сили (форс-мажорні) Публічне акціонерне товариство "Донецький міський молочний завод №2" не ухилялося від виконання обов`язків передбачених чинним законодавством України та продовжувало сплачувати податки, зокрема, 25.09.2014 позивачем (з порушенням граничних строків сплати) було сплачено суму ренти за спеціальне користування водою, щодо якої відповідачем застосовано штрафні санкції, що є відповідальністю за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов`язань. А тому позивач просить суд залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 у справі №805/1959/17-а - без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
9. Податковий кодекс України (2755-17)
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
9.1. Пункт 49.1 статті 49.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
9.2. Пункт 49.2 статті 49.
Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
9.3. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
9.4. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
9.5. Пункт 58.3 статті 58.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
9.6. Пункт 59.1 статті 59.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
9.7. Пункт 255.1 стаття 255.
Платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб`єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об`єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
9.8. Пункт 257.1 статті 257.
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати за спеціальне використання води дорівнює календарному кварталу
9.9. Пункт 257.2 статті 257.
Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань з рентної плати.
9.10. Пункт 257.5 статті 257.
Сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
10. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (1669-18)
(в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин):
10.1. Стаття 1.
Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 N 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 N 405/2014.
10.2. Стаття 10.
Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
10.3. Пункт 5 статті 11.
Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону: забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.
11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (1275-2015-р)
.
11.1. Пункт 1.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18)
затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.
11.2. Пункт 3.
Визнано такими, що втратили чинність:
розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №1079 (1079-2014-р)
"Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053 (1053-2014-р)
".
11.3. Пунктом 16 Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р (1275-2015-р)
визначено, що місто Краматорськ та Донецьк Донецької області включені до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (1669-18)
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийнято з метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
13. Положення статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) є спеціальною нормою закону, яка для суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об`єктивних обставин - проведення антитерористичної операції - встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, у тому числі й в частині неналежного виконання обов`язку щодо сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання.
14. Наявність Сертифікатів як належних доказів в силу статті 10 вказаного Закону є підставою для звільнення платника від відповідальності, передбаченої статтею 126 Податкового кодексу України, за неналежне виконання зобов`язань щодо своєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.
15. Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Положення цього Закону підлягають застосуванню у межах спірних відносин виходячи із положень податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку закріпленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України та пункту 56.21 статті 56 цього кодексу.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
18. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на підставі Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
19. Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, податкові зобов`язання зі збору за спеціальне використання води визначені податковою декларацією за півріччя 2014 року погашені позивачем з порушенням граничних строків їх сплати, а саме: узгоджене податкове зобов`язання терміном сплати до 19.08.2014 погашено з затримкою 37 календарних днів, а саме 25.09.2014.
Разом з тим, податковим органом до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов`язання з рентної пати за спеціальне використання води, що є відповідальністю за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов`язань.
20. Як встановлено раніше, 31.10.2014 Сертифікатом (висновком) №1294 про настання обставин непереборної сили Торгово-промисловою палатою України засвідчено настання обставин непереборної сили з 20.08.2014 Публічному акціонерному товариству "Донецький міський молочний завод №2" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. Сертифікатом №7649 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 27.06.2017 Донецькою Торгово-промисловою палатою засвідчено форс-мажорні обставини Публічному акціонерному товариству "Донецький міський молочний завод №2" щодо обов`язку (зобов`язання) сплатити збір за спеціальне використання води за перше півріччя 2014 року у термін до 19.08.2014. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання -10.07.2014, дата закінчення - 26.01.2015.
Таким чином, зазначеними вище сертифікатами Публічному акціонерному товариству "Донецький міський молочний завод №2" засвідчено настання обставин непереборної сили, що свідчить про звільнення такого платника від нарахування штрафних санкцій та пені починаючи з 10.07.2014.
21. Незважаючи на заборону передбаченою нормою спеціального Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (1669-18)
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим органам нараховувати платникам податку штрафні санкції та пеню за умови існування у таких платників сертифікату Торгово-промислової палати України, відповідачем було протиправно нараховано Публічному акціонерному товариству "Донецький міський молочний завод №2" штраф у сумі 14033,74грн.
22. Контролюючим органом при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не враховано принцип презумпції правомірності з огляду на прийняття Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (1669-18)
(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок дії якого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу.
23. Крім того судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що позивачем 25.09.2014 було сплачено суму рентних платежів у визначеному законом розмірі за спеціальне користування водою.
24. Суд зазначає, що в касаційній скарзі контролюючим органом не наведено доводів (обґрунтувань) в чому саме полягає порушення (неправильне застосування) судами норм матеріального права, доводи касаційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Інших обґрунтувань в касаційній скарзі наведено не було.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд, враховуючи положення Податкового кодексу України (2755-17)
та Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VІІ (1669-18)
дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для їх скасування, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
26. Також, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неможливості проведення камеральної перевірки у 2016 році з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання, з огляду на положення підпункту 75.1.1пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки), за якою камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Таким чином, камеральна перевірка проводилася виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а питання своєчасності сплати податків було предметом розгляду документальної перевірки. А тому, реалізуючи владні управлінські функції з порушенням способу, встановленого Податковим кодексом України (2755-17)
, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки.
27. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.08.2017 у справі №805/1959/17-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду