2а-5614/11/2206 Про скасування рішення Комунального підприємства "Інвентарбюро" районної ради про відмову у державній реєстрації права власності Товариства на нерухоме майно - 15.07.2019 Прийняття

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 (головуючий суддя Біла Л.М., судді Гонтарук В.М., Граб Л.С.) у справі №2-а-5614/2011/2206 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області за участю Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про скасування рішення,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" звернулося до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області та реєстратора Критюк Катерини Миколаївни, в якій просило суд скасувати рішення від 21.07.2011 Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області про відмову у державній реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на нерухоме майно - комплекс, що розташований у м . Дунаївці по вул. Красинських, 13 ; зобов`язати Комунальне підприємство "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований у м. Дунаївці по вул. Красинських, 13.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для проведення державної реєстрації речового права було надано всі необхідні документи, але відповідач неправомірно відмовив у проведенні державної реєстрації.

3. Позивач у суді першої інстанцій відмовився від позовних вимог про скасування рішення відповідача від 21.07.2011 і ухвалою від 06.09.2011 було закрито провадження у справі в цій частині.

4. Постановою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2011 у справі №2-а-5614/2011/2206 позов задоволено повністю, зобов`язано Комунальне підприємство "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований у м. Дунаївці по вул. Красинських, 13.

5. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", вважаючи постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2011 у справі №2-а-5614/2011 такою, що порушує права та законні інтереси банку (спірне майно перебуває в іпотеці банку), звернулось до Вінницького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі №2-а-5614/2011/2206 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено повністю, постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2011 у справі №2-а-5614/2011/2206 скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі №2-а-5614/2011/2206 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала Вищого адміністративного суду України мотивована тим, що судом апеляційної інстанції поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2011 у справі №2-а-5614/2011/2206 без належного мотивування поважності причин пропуску строку.

8. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №2-а-5614/2011/2206 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2011 у справі №2-а-5614/2011/2206 та поновлено Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" строк на апеляційне оскарження вказаної постанови.

9. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі №2-а-5614/2011/2206 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено повністю, постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2011 у справі №2-а-5614/2011/2206 скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

10. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило суд скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.03.2017, а постанову Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.09.2011 залишити без змін.

11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі №2-а-5614/2011/2206.

У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Кравчука В.М., Гриціва М.І.

У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення реєстратора Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області від 21.07.2011 було відмовлено у державній реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" на нерухоме майно - комплекс, що складається: з адміністративно-побутового комплексу 1 А-1; заводоуправління, 2 А-ІІ; МСЦ, 3 Б; заготовча дільниця, 4 Г; ГРП, 5 Д; прохідна складу сипучих матеріалів, 6 Ж; КНС, 7 З; котельні, 8 К; ковальсько-пресового цеху, 9 л; автогаража 10 м.; мазутосховища 11 Н; механічного цеху 12 О; розчинного вузла 13 П.; ливарного цеху, 14 С; Трансформаторної підстанції, 15 Т; компресорної, 16 І, загальною площею 17107,4 кв. метра, розташованих в м . Дунаївцях по вул. Красинських, 13 .

13. Позивач посилався, що вказаний майновий комплекс належить позивачеві на підставі Мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2011 у справі № 2/13/85-Б, за якою Закрите акціонерне товариство "Дунаєвецький арматурний завод" передало в рахунок погашення грошових вимог майно цілісного майнового комплексу, розташованого в м. Дунаївцях по вул. Красинських, 13 .

Згідно з п.5 Мирової угоди власником нерухомого майна визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький ливарно-механічний завод".

14. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 25.04.2005 між Банком "Фінанси і Кредит", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", та Закритим акціонерним товариством "Дунаєвецький арматурний завод" було укладено договір про відновлювальну кредитну лінію №201-04-05 зі змінами та доповненнями. У якості забезпечення виконання договору було укладено іпотечний договір, за яким в іпотеку банку передано майновий комплекс, що знаходиться в м. Дунаївцях по вул. Красинських, 13 . Обтяження іпотекою були внесені до реєстру.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суд своєю постановою може зобов`язати реєстратора здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно, оскільки вказаний майновий комплекс належить позивачеві на підставі мирової угоди, яка на момент звернення для проведення реєстрації була чинною і підлягала реєстрації.

16. Суд апеляційної інстанції вказав, що постанова суду першої інстанції прийнята без з`ясування всіх обставин справи, зокрема, без перевірки наявності прав інших осіб та без врахування обтяжень та заборони відчуження майнового комплексу, що виключає можливість зобов`язувати провести державну реєстрацію майнових прав за позивачем.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, скаржник посилається на те, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом не було дотримано вказівок Вищого адміністративного суду України, чим порушено ч. 5 ст. 227 КАС України. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції мав прийняти рішення про відмову у відкритті провадження.

18. Також у касаційній скарзі зазначено, що судом апеляційної інстанції порушено ст.ст. 72, 185 КАС України, оскільки судове рішення у цій справі не порушує права та інтереси банку, що свідчить про відсутність права на апеляційне оскарження рішення.

19. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права власності на спірний майновий комплекс, на думку скаржника, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ухвала про затвердження мирової угоди є чинною.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

21. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

22. За змістом ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній на момент відмови у вчиненні державної реєстрації, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

23. Пунктом 1.7 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (яке було чинним на момент спірних правовідносин) визначено, що Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об`єкт.

У п. 2.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначено, що Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, які виникли відповідно до правочинів, що не підлягають нотаріальному посвідченню, заявником (заявниками) подаються витяг про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об`єкт нерухомого майна.

Згідно з п. 3.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об`єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав; відповідність відомостей про об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

У відповідності до п. 3.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України. Згідно з п. 3.5 вказаного тимчасового положення реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:

3.5.1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;

3.5.2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;

3.5.3 об`єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;

3.5.4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

3.5.5 заявлене право вже зареєстроване;

3.5.6 не проведено технічну інвентаризацію об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об`єкт;

3.5.7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;

3.5.8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження;

3.5.9 відчуження або інше визначення юридичної долі об`єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

3.5.10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

24. У цій справі реєстратором Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області було відмовлено позивачу у проведенні державної реєстрації з посиланням на п. 3.4 і 3.5.4. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та зазначалось, що на день прийняття рішення про відмову у державній реєстрації в БТІ право власності на спірний комплекс зареєстровано за Закритим акціонерним товариством "Дунаєвецький арматурний завод".

25. Позивач у суді першої інстанції відмовився від частини позовних вимог про скасування рішення відповідача від 21.07.2011 про відмову в державній реєстрації прав і така відмова була прийнята судом першої інстанції та не оскаржена учасниками справи, але просив суд зобов`язати державного реєстратора вчинити реєстраційні дії.

26. Враховуючи те, що позивачем не спростовано належними і допустимими доказами у справі того, що на момент спірних правовідносин у БТІ право власності на спірний комплекс було зареєстровано за Закритим акціонерним товариством "Дунаєвецький арматурний завод", а також з огляду на те, що в ході апеляційного розгляду цієї справи встановлено наявність обтяжень спірного майна іпотекою, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов`язання реєстратора Комунального підприємства "Інвентарбюро" Дунаєвецької районної ради Хмельницької області провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - комплекс, що розташований у м.Дунаївці по вул. Красинських, 13 є правомірним.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

27. При цьому Верховний Суд зазначає, що питання правомірності набуття права власності на спірний об`єкт нерухомості у даній справі не досліджується, оскільки це питання підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а у даній справі предметом спору є виключно питання, чи підлягало спірне майно державній реєстрації станом на 21.07.2011 з урахуванням тих документів, які були надані реєстратору.

Крім того, між сторонами неодноразово вирішувався спори про скасування рішення Виконавчого комітету Дунаєвецької міської ради Дунаєвецького району Хмельницької області від 22.07.2004 року № 162 та від 25.05.2006 № 130, про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунаєвецький арматурний завод" (у справі №822/83/14), про визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновлення запису про державну реєстрацію заборони відчуження, що міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: реєстраційний номер 1914657 від 25.04.2005 (у справі №826/4086/16), про звернення стягнення на предмет іпотеки - комплекс шляхом визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в рахунок погашення 3 643 918,64 грн. кредитної заборгованості ТзОВ "Дунаєвецький арматурний завод" за кредитним договором від 25.04.2005 №201-04-05 та звернення стягнення на предмет застави - основні засоби та обладнання згідно додатку №1 до договору застави від 25.04.2005 №UАН/201-2 шляхом визнання права власності за АТ "Банк "Фінанси та Кредит" в рахунок погашення 3 643 918,64 грн. кредитної заборгованості ТзОВ "Дунаєвецький арматурний завод" за кредитним договором від 25.04.2005 №201-04-05 (у справі №19/5025/1092/12).

28. Доводи касаційної скарги про неврахування вказівок Вищого адміністративного суду України та відсутність порушеного права банку розглянуто і відхилено як необґрунтовані, а твердження скаржника про те, що у позивача наявне право власності на спірний майновий комплекс, не розглядається у межах заявлених позовних вимог.

29. З урахуванням того, що при ухваленні постанови судом апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допущено, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанцій - без змін.