Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради Запорізької області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 р.

за заявою Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради Запорізької області

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р.

у справі № 908/3820/13 господарського суду Запорізької області

за позовом Комунального підприємства "Підприємство комунальної

власності" Енергодарської міської ради Запорізької області

до Державного підприємства "Національна атомна

енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі

відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична

станція"

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю

"Ельдорадо-сервіс";

Товариство з обмеженою відповідальністю

"Променергоресурс"

про стягнення 21 758 738,11 грн.

за участю представників:

КП "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради Запорізької області - Білецька К.К.;

ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" - Мариніч Н.В.;

ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" - не з'явилися;

ТОВ "Променергоресурс" - не з'явилися;

ГПУ - Савицька О.В.;

Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" грошових коштів в сумі 21 758 738,11 грн., у т.ч. 5 146 096,37 грн. процентів річних та 16 612 641,74 грн. збитків від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що в силу умов договору про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/09-13 від 26.09.2013 р. він набув право вимагати від відповідача виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.10.2001 р. про стягнення 14 256 536,28 грн.

Оскільки на даний час зобов'язання відповідачем не виконано, позивач нарахував та заявив до стягнення проценти річні та збитки від інфляції за період з 01.11.2001 р. по 20.11.2013 р. (т.1 а.с.3-12).

Відповідач у справі - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що рішення суду від 08.10.2001 р. виконано у повному обсязі перед попереднім кредитором - КП "Виробничий комбінат "Тепло-водоканал", шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог та часткового перерахування суми боргу на розрахунковий рахунок, зазначений у наказі суду. Крім того, відповідач зазначає, що скасування відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 р. у справі № 908/2790/13 про визнання недійсним договору про заміну кредитора від 15.06.2012 р. № 01/06-12, дає підстави стверджувати, що до ТОВ "Ельдорадо-сервіс" не поверталось право вимоги боргу до відповідача і він не мав достатніх прав на укладання з КП "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради договору про відступлення права вимоги боргу № 01/09-13 від 26.09.2013 р. (т.1 а.с.91-93).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. у задоволенні позову відмовлено повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с.111-113).

09.07.2014 р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. за нововиявленими обставинами.

У поданій заяві позивач просить за результатами перегляду рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що в основу рішення суду від 10.04.2014 р. у справі № 908/3820/13 покладено те, що скасування постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. у справі № 908/2790/13 рішення суду від 10.09.2013 р. у цій справі дає підстави стверджувати, що до ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" не поверталося право вимоги боргу до відповідача і воно не мало достатніх прав для укладення з КП "ПКВ" Енергодарської міськради договору про відступлення права вимоги № 01/09-13 від 26.09.2013 р. Проте, постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 р. у справі № 908/2790/13 про визнання недійсним договору про зміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/06-12 від 15.06.2012 р., укладеного ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" та КП "ВК "Тепло-Водоканал", залишено в силі, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. скасовано.

У зв'язку із скасуванням судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення суду у справі № 908/3820/13, КП "ПКВ" Енергодарської міської ради звернулося із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. у справі № 908/3820/13 (т.4 а.с.6-14).

За результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішенням господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. З відповідача на користь позивача стягнуто 3 736 318,68 грн. процентів річних та 16 612 641,74 грн. збитків від інфляції (т.2 а.с.140-146).

Скасовуючи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які відповідач посилався, мають характер нововиявлених. Крім того, судом встановлено, що додатковими угодами від 06.10.2011 р. до договору про заміну кредитора № 01/10-11 від 05.10.2011 р. та від 27.09.2013 р. до договору про заміну кредитора № 01/09-13 від 26.09.2013 р. поряд з правом вимагати належного виконання відповідачем зобов'язання в сумі 14 256 536,28 грн. новим кредиторам було передано право стягнення процентів річних, штрафних санкцій, індексу інфляції за весь період простроченого зобов'язання, починаючи з липня 2001 р., по дату звернення нового кредитора з відповідним позовом до суду, у зв'язку з неналежним виконанням боржником основного зобов'язання.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 р. рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 р. скасовано, заяву про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. залишено без задоволення, а зазначене рішення без змін (т.3 а.с.249-261).

Приймаючи відповідну постанову, суд апеляційної інстанції встановив відсутність у позивача права вимагати стягнення з відповідача процентів річних та збитків від інфляції, враховуючи ненадання оригіналу додаткової угоди від 27.09.2013 р. до договору про заміну кредитора № 01/09-13 від 26.09.2013 р.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наявність постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р., якою залишено в силі рішення господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 р. у справі № 908/2790/13 про визнання недійсним договору про зміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/06-12 від 15.06.2012 р., укладеного ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" та КП "ВК "Тепло-Водоканал", та скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р., є нововиявленою обставиною, але не впливає на висновки господарського суду Запорізької області, викладені в рішенні від 10.04.2014 р. у справі № 908/3820/13, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 р. (т.4 а.с.8-16).

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що підлягає перегляду.

Обставина, на яку посилався позивач, як вірно встановлено судом першої інстанції, є нововиявленою і може бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому ст. 112 ГПК України.

Так, рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. мотивовано тим, що оскільки рішення господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 р. у справі № 908/2790/13, яким визнано недійсним договір про зміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/06-12 від 15.06.2012 р., укладений ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" та КП "ВК "Тепло-Водоканал", постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. скасовано, то є підстави вважати, що до ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" не поверталося право вимоги боргу до ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" і воно не мало достатніх прав для укладення з КП "ПКВ" Енергодарської міськради договору про відступлення права вимоги № 01/09-13 від 26.09.2013 р.

Після винесення рішення суду від 10.04.2014 р. у справі № 908/3820/13 постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р. рішення господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 р. у справі № 908/2790/13 про визнання недійсним договору про зміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/06-12 від 15.06.2012 р., укладеного ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" та КП "ВК "Тепло-Водоканал", залишено в силі, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 р. скасовано.

Отже, позивач вважає, що після визнання недійсним в судовому порядку договору про відступлення права вимоги № 1/06-12 від 15.06.2012 р. до ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" повернулось право вимоги боргу за наказом господарського суду Запорізької області № 2/2/1600 в розмірі 14 256 536,28 грн. Позивач вказує на те, що 26.09.2013 р. між ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" та КП "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради було укладено договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) № 01/09-13. А отже, КП "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради, отримавши від ТОВ "Ельдорадо-Сервіс" право вимоги, після підписання договору відступлення права вимоги від 26.09.2013 р. набуло право стягувача (кредитора) за договором комісії № 1(3)99У від 04.01.1999 р. у розмірі 14 256 536,28 грн., тобто заборгованості, яка виникла внаслідок неповних розрахунків за виконані роботи Відокремленим підрозділом "Запорізька АЕС" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом". У зв'язку з тим, що заборгованість в розмірі 14 256 536,28 грн. утворилась у відповідача на підставі рішення господарського суду Запорізької області від 08.10.2001 р., через несплату відповідачем суми заборгованості, позивачем нараховані збитки від інфляції в розмірі 16 612 641,74 грн. за період з 01.12.2001 р. по 20.10.2012 р. та проценти річні в розмірі 5 146 096,37 грн. за період з 01.12.2001 р. по 20.11.2013 р. на суму боргу в розмірі 14 256 536,28 грн.

Суд першої інстанції, за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р., встановив, що додатковими угодами від 06.10.2011 р. до договору про заміну кредитора № 01/10-11 від 05.10.2011 р. та від 27.09.2013 р. до договору про заміну кредитора № 01/09-13 від 26.09.2013 р. поряд з правом вимагати належного виконання відповідачем зобов'язання в сумі 14 256 536,28 грн. новим кредиторам було передано право стягнення процентів річних, штрафних санкцій, індексу інфляції за весь період простроченого зобов'язання, починаючи з липня 2001 р. по дату звернення нового кредитора з відповідним позовом до суду, у зв'язку з неналежним виконанням боржником основного зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що через відсутність оригіналів додаткових угод в матеріалах справи, право вимагати стягнення з відповідача процентів річних та збитків від інфляції відсутнє.

Між тим, з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Так, в силу ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В матеріалах справи міститься належним чином завірена копія додаткової угоди від 27.09.2013 р. до договору № 01/09-13 від 26.09.2013 р. Зазначена копія була прийнята судом першої інстанції в судовому засіданні 23.07.2014 р. Крім того, суд касаційної інстанції в судовому засіданні оглянув оригінал даної додаткової угоди, таким чином, підстав стверджувати про відсутність такої угоди немає.

Також, право на стягнення процентів річних та збитків від інфляції передбачене не тільки зазначеними додатковими угодами, але і ст. 625 ЦК України.

Отже, обставина, на яку посилається заявник, є нововиявленою в розумінні ст. 112 ГПК України, у зв'язку з чим, судом першої інстанції переглянуто за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2014 р. та встановлено, що позовні вимоги є частково (з урахуванням здійсненого судом перерахунку) обгрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення процентів річних у розмірі 3 736 318,68 грн. та збитків від інфляції у сумі 16 612 641,74 грн.

Разом з цим, ані суд першої, ані суд апеляційної інстанції не звернули уваги на наступні обставини.

Так, в силу ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи наведене, суди не перевірили твердження відповідача, викладені у клопотанні про зупинення провадження у справі (т.1 а.с.32-35), щодо зарахування КП "ВК "Тепло-водоканал" заборгованості у розмірі 14 256 536,28 грн. за період з 25.06.2012 р. до 19.04.2013 р. (той період, коли був чинним договір про заміну кредитора № 01/06-12 від 15.06.2012 р.).

Суди не дали оцінку дійсності зазначеного заліку, з урахуванням того, що договір про заміну кредитора № 01/06-12 від 15.06.2012 р., на підставі якого здійснювалось зарахування, в подальшому був визнаний недійсним відповідно до рішення господарського суду Запорізької області від 10.09.2013 р. у справі № 908/2790/13, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р.

Крім того, суди не врахували пояснення позивача щодо заліку зустрічних вимог з відповідачем на суму 8 322 746,58 грн. та відображення зазначеної операції у бухгалтерському обліку позивача (т.2 а.с.122-133).

Відтак, суди не з'ясували, яким чином вказані зарахування впливають на зміну розміру заборгованості відповідача, а отже, і на період нарахування процентів річних і збитків від інфляції, а також, на розмір заборгованості, на яку здійснюється нарахування, що є суттєвим для вирішення спору по суті.

Разом з цим, зважаючи на викладення позивачем у позові заяви щодо визнання поважними причин пропуску строку на звернення з позовом, суди не врахували наступне.

Так, в силу ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, судам необхідно з'ясувати, чи пропущений позивачем строк позовної давності та чи є причини для його відновлення поважними.

В силу ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, які не можуть бути виправлені судом касаційної інстанції, а також межі перегляду справи у касаційному порядку, визначені ст. 111-7 ГПК України, прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради Запорізької області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.07.2014 р. скасувати.

3. Справу направити для нового розгляду до господарського суду Запорізької області.