812/1129/17 Про визнання протиправною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, визнання протиправним повернення виконавчого документа та зобов`язання вчинити певні дії - 15.07.2019 Прийняття

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів Кисельова Є. О.(головуючий), Борзниця С.В., Чиркіна С.М., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Гайдара А. В. (головуючий), Василенко Л. А., Ястребової Л. В.

І. Суть спору:

1. ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просила:

1.1. визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строків розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.07.2017 про відкриття виконавчого провадження;

1.2. визнати протиправним та скасувати повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.07.2017 про повернення виконавчого листа від 31.03.2015 № 2а-27752/09/1270 про зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22.05.2008 по 31.12.2011;

1.3. зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист від 31.03.2015 №2а-27752/09/1270, виданий Луганським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22.05.2008 по 31.12.2011.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що повідомлення про повернення виконавчого документа від 17.07.2017 винесено в порушення норм ЗУ "Про виконавче провадження", а саме: відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" на першій сторінці виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-27752/09/1270 міститься інформація про найменування органу, що видав виконавчий лист; відповідно до ч.3 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ підписано уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наполягав на безпідставності останнього та просив відмовити в його задоволенні з огляду на законність і обґрунтованість спірного повідомлення.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Постановою Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року по справі №2а-27752/09/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок розміру заробітної плати та надбавки за вислугу років, адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України Про статус суддів (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) з 22.05.2008 по 31.12.2011. На виконання вказаної постанови, Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

5. 05.07.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою про примусове виконання рішення у справі № 2а-27752/09/1270 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок розміру заробітної плати та надбавки за вислугу років.

6. 28.07.2017 позивачем отримано повідомлення відділу примусового виконання рішень державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання від 17.07.2017, у зв`язку з тим, що у виконавчому документі не зазначено ім`я та по батькові посадової особи, яка його видала

7. Вважаючи вищеозначене повідомлення протиправним та таким, що порушує її права, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Луганський окружний адміністративний суд постановою від 01 вересня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, позов задовольнив частково.

8.1. Визнав протиправним та скасував повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17.07.2017 про повернення виконавчого листа від 31.03.2015 № 2а-27752/09/1270 про зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" з 22.05.2008 по 31.12.2011.

8.2. Зобов`язав відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист від 31.03.2015 №2а-27752/09/1270, виданий Луганським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Державної судової адміністрації України здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у відповідності з положенням частини четвертої статті 44 Закону України "Про статус суддів" з 22.05.2008 по 31.12.2011.

8.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

9. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що враховуючи, що у виданому Луганським окружним адміністративним судом виконавчому листі по даній справі зазначено повне найменування органу, який його видав - Луганський окружний адміністративний суд, а також передбачені частиною третьою статті 4 Закону "Про виконавче провадження" прізвища та ініціали осіб, які його підписали, державний виконавець протиправно повернув виконавчий документ - виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-27752/09/1270.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

10. Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

11. У скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення.

12. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

V. Джерела права й акти їх застосування

13. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Відповідно до статті першої Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (1404-19) (далі Закон №1404-VIII (1404-19) ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

15. Згідно із частиною першою статті третьої Закону №1404-VIII (1404-19) примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

16. Відповідно до статті четвертої Закону №1404-VIII (1404-19) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

17. Пунктом шостим частини четвертої зазначеної вище статті Закону №1404-VIII (1404-19) визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

VI. Висновок Верховного Суду

18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

19. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 по справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження" у взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 41, частини п`ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

20. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий розгляд.

21. Питання щодо виконання судових рішень у адміністративних справах на момент виникнення спірних правовідносин регулювалось розділом V Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) та Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (1404-19) .

22. Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

23. Частина перша статті 259 КАС України передбачає, що виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) .

24. Вимоги до виконавчого документа встановленні статтею 4 Закону №1404-VІІІ.

25. При цьому, пунктом 6.2.1 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року №174, встановлено, що для виконання судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, особі, на користь якої воно ухвалено, за її письмовою заявою видається один виконавчий лист (додаток 15).

26. Додатком 15 даної Інструкції чітко визначено форму виконавчого листа та обов`язкові для заповнення реквізити, що стосуються ідентифікації особи, яка його видала. Так, обов`язковими реквізитами є прізвище та ініціали особи, яка підписалась, без розшифрування ініціалів особи.

27. Судами встановлено, що виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2015 №2а-27752/09/1270 підписано суддею Чернявською Т.І. та помічником судді: (секретарем) Літвіновою К.В., підписи яких скріплені печаткою суду із зображенням Державного Герба України

28. Таким чином, суди дійшли вірних висновків, що виконавчий документ повністю відповідає вимогам до виконавчого листа згідно із Додатком 15 до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України та жодним чином не суперечить пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

29. При цьому, колегія суддів зазначає, що не зазначення у виконавчому листі повного імені та по батькові особи, яка його видала, не може вважатися обставиною, що унеможливлює здійснення виконавчого провадження, а оскаржувані дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого листа фактично призводять до затягування виконання судового рішення та порушують право позивача на ефективний судовий захист.

30. Відтак, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для скасування спірного повідомлення.

32. Доводи касаційної скарги, які зводяться до переоцінки встановлених судами фактичних обставин справи, вказаного висновку не спростовують.

33. При цьому, в силу вимог частин першої, другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.