Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: Черкащенка М.М. Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. розглянувши касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу та постанову господарського суду Одеської області від 04.02.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 у справі № 916/1573/13 за скаргою комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за позовом публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 194 202 048, 52 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від ДВС: Шевченко Д.В. - за довіреністю.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 березня 2014 р. позовні вимоги ПАТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" до КП "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 194.202.048,52 грн. - задоволені повністю. Стягнуто з КП "Теплопостачання міста Одеси" на користь ПАТ "Одеська ТЕЦ" суму основного боргу в розмірі 210.890,918,66 грн., 3% річних в розмірі 2.584.255,05 грн., штрафу 7% в сумі 14.762.364,30 грн., пені в сумі - 7.301.032,27 грн. та судовий збір в сумі 68.820,00 грн..

13.05.2014р. постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області від 19.03.2014р. - змінено. Позов ПАТ "Одеська ТЕЦ" - задоволено частково. Стягнуто з КП "Теплопостачання міста Одеси" на користь ПАТ "Одеська ТЕЦ": 210890918,66 грн. - основного боргу; 2584255,05 грн. - 3% річних; 7301032,27 грн. - пені; 64690,80 грн. - відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору за подання позову. В решті частині позовних вимог (стягнення 7%штрафу в розмірі 14762364, 30 грн.) - відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Одеська ТЕЦ" на користь КП "Теплопостачання міста Одеси" 2.192,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

19.05.2014 р. господарським судом Одеської області 19.05.2014 р. видані відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р., яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2014 р., за заявою КП "Теплопостачання міста Одеси", надана розстрочка виконання вказаного рішення строком на 12 місяців шляхом сплати заборгованості щомісячно рівними частинами.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 серпня 2014 р., постанова апеляційного господарського суду від 04.07.2014 р. та ухвала господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р. - залишені без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17 грудня 2014 р. за заявою КП "Теплопостачання міста Одеси" змінений порядок та спосіб виконання вказаного рішення господарського суду Одеської області шляхом заміни розстрочки виконання рішення на відстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 19 березня 2014 р. у справі № 916/1573/13 до 01 жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24 грудня 2014 р. за заявою КП "Теплопостачання міста Одеси" роз'яснена ухвала господарського суду Одеської області від 17 грудня 2014 про зміну порядку та способу виконання вказаного рішення господарського суду Одеської області.

04.12.2014 р. до господарського суду Одеської області звернувся боржник КП "Теплопостачання міста Одеси" із скаргою на дії державного виконавця у якій просить скасувати постанову ДВС України від 20.11.2014 р. про арешт коштів боржника (ВП № 32594910) по примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 19.05.2014 р. з тих підстав, що ДВС здійснило нарахування виконавчого збору на всю суму боргу, а не на її залишок, як передбачено п.3.7.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 (z0489-12) , із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 1765/5 від 30.11.2012, (z2018-12) № 924/5 від 18.05.2013 р. (z0796-13)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2015 р., винесеною суддею Никифорчуком М.І. скарга КП "Теплопостачання міста Одеси" - задоволена повністю. постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 20.11.2014 р. ВП № 45122980 про стягнення з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" суми виконавчого збору у розмірі 16.485.347,83 грн. - скасована.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Державна виконавча служба звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.02.2015 скасувати, в задоволенні скарги КП "Теплопостачання міста Одеси" на дії державного виконавця відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на момент винесення оскаржуваної постанови відділу примусового виконання рішень ДВС України від 01.09.2014) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Розробленою відповідно до цього Закону Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (z0489-12) , у пп. 3.7.1 п. 3.7 передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Згідно з пп. 3.7.2 п. 3.7 названої Інструкції, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

З аналізу наведених норм вбачається, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником у встановлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання (постанова Верховного Суду України від 28.01.2015 у справі № 924/205/13-г).

Так, скаржник в обґрунтування поданої скарги вказував на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2014 р. КП "Теплопостачання міста Одеси" надано розстрочка виконання вказаного рішення господарського суду Одеської області про стягнення 220.840.896,78 грн. на 12 місяців шляхом сплати боргу рівними частинами.

Задовольняючи скаргу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова ДВС про стягнення з боржника виконавчого збору винесена 20.11.2014, при цьому ухвала господарського суду про надання розстрочки виконання рішення винесена 10.06.2014 та розстрочка надана на 12 місяців по 13366904,62 щомісячно, а отже строк оплати на дату винесення постанови ДВС наступив лише на суму 92 млн., в зв'язку з чим нарахування виконавчого збору в сумі 16485347,83 є неправильним.

При цьому, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що враховуючи, що Державний виконавець не своєчасно вручив боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не пізніше наступного дня з моменту її винесення, а саме 21 жовтня 2014 року, однак постанова була вручена лише 03 листопада 2014 року, в зв'язку з цим, строк для добровільного виконання виконавчого документу, встановлений державним виконавцем минув з причин не залежних від боржника.

Такі висновки судів відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на фактичних обставинах справи, які були ними досліджені повно, всебічно та з урахуванням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи правильності висновків судів не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 року та ухвалу господарського суду Одеської області від 04.02.2015 року у справі № 916/1573/13 залишити без змін.