908/2298/13 Про припинення повноважень ліквідатора банкрута у справі про визнання боржника банкрутом - 28.07.2015 Прийняття

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 (суддя Черкаський В.І.) у задоволенні клопотань ТОВ "Радехів-цукор" та ПП "Західний Буг" про припинення повноважень ліквідатора Клименка О.Ю. відмовлено. Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріторно". Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріторно". Провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. - головуючий, Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 залишено без змін.

В касаційній скарзі Приватне підприємство "Західний Буг" просить скасувати вказані вище ухвалу суду першої інстанції від 26.01.2015 та постанову суду апеляційної інстанції від 24.03.2015, справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції, мотивуючи передчасністю висновків про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту здійснених ліквідатором дій в ході процедури ліквідації підприємства-банкрута та невідповідність положенням ст. 46 Закону про банкрутство поданого ліквідатором на затвердження до суду звіту

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (далі Закон про банкрутство).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2013 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ріторно" за спрощеною процедурою (ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.07.2013 ТОВ "Ріторно" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії боржника Костюк Віталія Анатолійовича, якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2013 було затверджено звіт ліквідатора та припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ріторно".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2014 ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2013 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Запорізької області.

В ході нового розгляду справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2014 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено кредитора ТОВ "Буський комбікормовий завод" на ТОВ "Радехів-цукор", усунено ліквідатора банкрута Костюка В.А. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Ріторно". Ліквідатором ТОВ "Ріторно" призначено арбітражного керуючого Клименка О.Ю., якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру банкрута, та надати відповідні документи господарському суду.

23.10.2014 від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Клименка О.Ю. до господарського суду Запорізької області надійшов звіт ліквідатора, в якому перелічені заходи вжиті ліквідатором при проведенні ліквідпроцедури банкрута та зазначено, що вимоги кредиторів за відсутності майна банкрута не задоволені, а тому вважаються погашеними, а ТОВ "Ріторно" має бути ліквідовано.

06.01.2015 кредитори банкрута - ПП "Західний Буг" та ТОВ "Радехів-Цукор" звернулись до суду з клопотаннями про припинення повноважень ліквідатора Клименка О.Ю. та призначення нового ліквідатора по справі № 908/2298/13.

Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, у задоволенні клопотань ТОВ "Радехів-цукор" та ПП "Західний Буг" про припинення повноважень ліквідатора Клименка О.Ю. відмовив. Затвердив ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, та припинив провадження у справі.

При цьому, вказав, що незважаючи на заперечення кредиторів щодо правильності проведення ліквідатором ліквідпроцедури банкрута, та наведення ними відповідних доводів, матеріали справи та фактичні обставини, встановлені при розгляді даної справи, свідчать про наявність підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а тому й про ліквідацію юридичної особи банкрута.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

За вимогами частини 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Частинами 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство передбачено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Пунктом 1 ст. 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Статтею 41 Закону про банкрутство передбачені повноваження ліквідатора боржника, зокрема, згідно із ч.2 даної статті ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що з поданого ліквідатором ліквідаційного балансу банкрута станом на 23.10.2014 вбачається, що пасив перевищує актив, що свідчить про неспроможність боржника задовольнити вимоги кредиторів та відновити свою платоспроможність.

У боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно, що вбачається із довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2013, довідки ВРЕР № 1 УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області від 11.09.2013, довідки Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 30.09.2013, доданих до звіту ліквідатора.

Згідно довідки № 1444/045001 від 07.06.2013 ПАТ "Класикбанк" рахунок банкрута в банківській установі закритий.

В офіційному виданні - газеті "Голос України" від 14.08.2013 № 150 (5650) ліквідатором було розміщено повідомлення про визнання ТОВ "Ріторно" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

В установленому порядку до ліквідатора з заявами про визнання кредиторських вимог звернулись ПП "Західний Буг" з вимогами у розмірі 69152,53 грн., та ТОВ "Радехів-Цукор" (який є правонаступником ТОВ "Буський комбікормовий завод") з вимогами у розмірі 192246,46 грн.

В ході досудової ліквідації встановлена заборгованість боржника перед ТОВ "Скатол" у розмірі 90000,00 грн.

Вказані кредитори включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб станом на 05.01.2015 у боржника відсутні корпоративні права в статутних фондах інших товариства, підприємств.

Однак, дані висновки не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки висновок про фінансове становище боржника зроблено за відсутності первинної документації боржника, яка б давала можливість провести аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника з виявленням як кредиторів, так і дебіторів боржника, а також його активів. Не можуть бути обґрунтованою підставою для висновку про відсутність первинної бухгалтерської документації письмові пояснення колишнього ліквідатора ТОВ "Ріторно" Костюка В.А. стосовно втрати під час переїзду з міста Києва до міста Запоріжжя документів, які стосуються господарської діяльності боржника. Доказів вжиття ліквідатором боржника належних заходів, спрямованих розшук та встановлення місцезнаходження бухгалтерської документації боржника, матеріали справи не містять.

На необхідність виявлення фінансової та бухгалтерської документації боржника для здійснення обґрунтованого висновку про його фінансове становище неодноразово наполягало ПП "Західний Буг" в судових засідання, що підтверджується відповідними протоколами.

Крім того, висновок судів про непроведення оцінки майна ТОВ "Ріторно" у зв'язку з його відсутністю, колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

Проведення інвентаризації майна підприємства повинно здійснюватися на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69 (z0202-94) .

При цьому, висновки про відсутність майна ґрунтуються лише на даних довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.09.2013, довідки ВРЕР № 1 УДАЇ ГУМВС України в Запорізькій області від 11.09.2013, довідки Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 30.09.2013, доданих до звіту ліквідатора. Доказів звернення до інших контролюючих та реєструюючих органів з метою виявлення активів боржника до звіту ліквідатора не додано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором боржника Костюк В.А. не було вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, повернення або реалізацію дебіторської заборгованості банкруту з метою погашення вимог кредиторів. Так, ліквідатором банкрута не вживалися заходи щодо визнання в судовому порядку недійсним договору про відступлення права вимоги від 28.02.2013, укладеному з ТОВ "Діректлайн", за яким протягом року, що передував порушенню даної справи про банкрутство, було відступлено право вимоги за зобов'язаннями Міністерства оборони України у сумі 2 188311 грн., а також не з'ясовано наявність або відсутність дебіторської заборгованості за договорами, укладеними з ПП "Олександрія-Гарант", яке придбавало у боржника товарно-матеріальні цінності та продукти харчування, про що вказано у постанові Вінницького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 у справі № 802/410/13-а, копія якої міститься в матеріалах справи.

Суди також не звернули уваги на невідповідність нормам та стандартам бухгалтерського обліку доданого до звіту ліквідатора ліквідаційного балансу банкрута станом на 23.10.2014, в якому відсутні дані про активи боржника на початок та кінець звітного періоду, яким є початок ліквідаційної процедури, ліквідаційний баланс засвідчено печаткою ліквідатора, а не юридичної особи боржника, дані фінансової звітності боржника до органів статистики за останніх три роки до моменту порушення провадження у справі ліквідатором не витребовувалися, що унеможливило встановлення обставин реального фінансового стану боржника до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з припиненням боржника як юридичної особи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство за скороченою процедурою передбаченою ст. 95 Закону про банкрутство, створення комітету кредиторів не є обов'язковим, в даному випадку, комітет кредиторів не створювався, але, виходячи зі змісту ч.1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказані обставини не позбавляють ліквідатора обов'язку до розгляду по суті господарським судом звіту ліквідатора, подати вказаний звіт та ліквідаційний баланс існуючим кредиторам банкрута.

Суд касаційної інстанції вважає що кредитори, враховуючи необхідність формування їх думки щодо звіту ліквідатора та повноти ліквідаційного балансу, повинні бути попередньо, до розгляду звіту ліквідатора господарським судом, обізнані зі змістом вказаних підсумкових документів.

В даному випадку, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не з'ясував в оскаржуваній ухвалі чи були в досудовому порядку окремі кредитори, згідно реєстру вимог кредиторів, обізнані зі змістом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, наданого останнім до господарського суду, на що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові уваги не звернув та неповноту розгляду справи судом першої інстанції не усунув.

Також, в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, господарським судом не зазначено в резолютивній частині ухвали, вимоги яких кредиторів та на яку суму господарським судом визнано погашеними у зв'язку із відсутністю майна та коштів банкрута.

Отже, висновки суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором усіх дій в ході ліквідаційної процедури не відповідають вимогам статей 37, 41, 42, 46 Закону про банкрутство та є передчасними, на що апеляційний суд уваги не звернув.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 не можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.