Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючий, Чернов Є.В., Цвігун В.Л. за участю представників: ПуАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" розглянув касаційну скаргу Саранюк В.М. публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року у справі № 914/165/15 господарського суду Львівської області за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Трускавецьтепло" Трускавецької міської ради про стягнення 362 495, 48 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. (суддя Коссак С.М.) відмовлено у задоволені позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Трускавецьтепло" про стягнення 362 495,48 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розрахунок за поставлений у 2012 р. природний газ відбувся у порядку та строки передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків № 993/517з від 12.12.2012 р., № 134/30 від 13.02.2014 р., № 135/30 від 13.02.2014 р., № 547/30 від 02.10.2014 р. та спільного протокольного рішення № 796 від 05.04.2013 р., тому підстави для застосування санкцій, передбачених п. 7.2 договору купівлі продажу природного газу № 12/284-ТЕ-21 від 03.09.2012 р., та наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України відсутні.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 р. (судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.) рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. залишено без змін.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, вимоги позову задовольнити повністю.

Скаржник доводить порушенням норм ст.ст. 525, 526, 599, 625, 631 Цивільного кодексу України, ст. 617 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-7, 43 Господарського процесуального права, оскільки вважає, що договорами № 993/517з, № 547/30 та № 134/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України чітко встановлено, що даний договір є дійсними лише у разі проведення відповідного фінансування, тоді як нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних за поставлений природний газ за період постачання протягом жовтня-грудня 2013 року відбувалося у строки з 14.11.12 по 17.10.14, коли фінансування по даним договорам не проводилося. Отже, нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та 3% річних здійсненні Позивачем правомірно у відповідності до чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу газу. Договором про організацію взаєморозрахунків було передбачено тільки погащення основної заборгованості, не включаючи суму нарахованих позивачем пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань. Слід також зазначити, що такий договір не звільняє Відповідача від зобов'язання щодо сплати щтрафних та фінансових санкцій. договір про організацію взаєморозрахунків, укладений між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області, фінансовим управлінням Львівської облдержадміністрації. Комунальним підприємством "Трускавецьтепло", Націонатьною акціонерною компанією "Нафтогаз України" не змінює умови спірного договору купівлі-продажу газу, а лише встановлює джерело коштів, за рахунок яких буде погашена заборгованість за природний газ.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представника учасника судового процесу, який взяв участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом 03.09.2012 р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Трускавецьтепло" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/284-ТЕ-21, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями ( п.п.1.2 п.1 договору).

Відповідно до п.п.6.1п.6 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором ( п.п.7.1 п.7 договору).

Згідно з п.п.7.2 п.7 договору купівлі -продажу природного газу, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 (про встановлення оплати за газ) цього договору, продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розміру подвійної обліково ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

П.п.11.1 п.11 договору встановлено, що останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами від 01.09.2012 р. і діє в частинні поставки газу до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договірних відносин позивач поставив протягом жовтня-грудня 2012 р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 761 320,45 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, долученими до матеріалів справи.

Відповідач у повному обсязі сплатив основний борг на загальну суму 1 761 320,45 грн., що підтверджено платіжними дорученнями.

Позивач, керуючись умовами п.7.2. договору № 12/284-ТЕ-21 про купівлю-продажу природного газу від 03.09.2012 р., у зв'язку із порушенням покупцем умов п.6.1 цього договору та ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 123 848,88 грн., 53 824,00 грн. 3% річних, 61 529,00 грн. інфляційних нарахувань та 123292,00 грн. 7% штрафу.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами у даній справі внаслідок прострочення відповідачем строків оплати за поставлений позивачем природний газ за договором купівлі-продажу від 03.09.2012 р. № 12/284-ТЕ-21, що використовується виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, врегульовані Законом України "Про теплопостачання" (2633-15) .

Статтею 8 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Статтею 23 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" передбачено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 р. № 517 (517-2012-п) затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Зазначений Порядок та умови визначають механізм перерахування і надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - заборгованість) (п. 1.1 Порядку).

Згідно з п. 4 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію, на підставі довідки, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

Учасниками розрахунків є територіальні органи Казначейства; Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, обласні, міські у м. Києві та Севастополі фінансові управління, фінансові управління районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій чи структурні підрозділи з питань фінансів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад (далі - місцеві фінансові органи); надавачі послуг; НАК "Нафтогаз України", її філії, дочірні підприємства і компанії; суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом; підприємства, що здійснюють передачу та постачання електричної енергії (далі - енергопостачальники); державне підприємство "Енергоринок"; енергогенеруючі компанії та їх кредитори - постачальники вугільної продукції; державне підприємство "Вугілля України"; вугледобувні підприємства; Держрезерв. Кількість сторін договору про організацію взаєморозрахунків є необмеженою та визначається такою кількістю учасників розрахунків, виконання договору якими забезпечить погашення заборгованості та надходження до бюджету коштів у сумі, необхідній для її погашення. Учасниками розрахунків можуть бути підприємства, установи, організації та інші суб'єкти господарювання незалежно від форми власності. Із суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, та енергопостачальниками проводяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій).

Судами встановлено, що КП "Трускавецьтепло" виконало свої зобов'язання по сплаті коштів за договором № 12/284-ТЕ-21 від 03.09.2012 р. в порядку та строки, визначені умовами договору № 993/517з від 12.12.2012 р. про організацію взаєморозрахунків, що підтверджується платіжним дорученням № 08 від 21.12.2012 р. та випискою з банку від 21.12.2012 р.

На виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (719-18) , Кабінетом міністрів України була прийнята постанова від 29.01.2014 р. № 30 (30-2014-п) , якою затверджено порядок та умови надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. (надалі по тесту - постанова № 30).

Пунктом 4 Постанови № 30 (30-2014-п) визначено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості.

З огляду на вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що КП "Трускавецьтепло" виконало свої зобов'язання по сплаті коштів за договором № 12/284-ТЕ-21 від 03.09.2012 р. в порядку та строки визначені умовами договорів № 135/30 від 13.02.2014 р., № 134/30 від 13.02.2014 р., та № 547/30 від 02.10.2014 р., та умовами Спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 796 від 05.04.2013 р., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 02.04.2014 р. та випискою з банку від 02.04.2014 р., платіжним дорученням № 1 від 02.04.2014 р. та випискою з банку від 02.04.2014 р., платіжним дорученням № 3 від 17.10.2014 р. та випискою з банку від 20.10.2014 р.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно положень ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Уклавши договори про організацію взаєморозрахунків та спільне протокольне рішення, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 03.09.2012 р.

Тобто, відповідно до умов договорів про організацію взаєморозрахунків строк виконання зобов'язань по оплаті заборгованості за спожитий газ згідно договору купівлі-продажу природного газу від 03.09.2012 р. пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом казначейства грошових коштів з державного бюджету України.

Як зазначалося вище, сума основного боргу 1 761 320,45 грн. була повністю погашена відповідачем перед позивачем після виконання умов договорів про організацію взаєморозрахунків № 993/517з від 12.12.2012 р, № 135/30 від 13.02.2014 р., № 134/30 від 13.02.2014 р., № 547/30 від 02.10.2014 р. та спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 796 від 05.04.2013 р.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України (у справі № 14/108 від 30.09.2014 року; № 14/099 від 23.09.2014 року.

Отже, для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2. Договору та наслідків за порушення грошового зобов'язання, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків. Однак, договорами про організацію взаєморозрахунків сторони засвідчили, що після виконання даного договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору, тобто, після виконання договору № 547/30 від 02.10.2014р. позивач, як сторона договору про організацію взаєморозрахунків, не повинен мати будь-яких претензій до відповідача по договору купівлі-продажу.

Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 09.09.2014 року у справах № 5011-1/1043-2012-42/528-2012 та № 5011-35/1533-2012-19/522-2012; постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 р. у справі № 924/1265/13.

З урахуванням вищезазначених норм законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком про відсутність правових підстав для стягнення пені у розмірі 123 848,88 грн., 53 824,00 грн. 3% річних, 61 529,00 грн. інфляційних нарахувань та 123 292,00 грн. 7% штрафу, а загалом 362 495,48 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 р. та рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2015 р. у справі № 914/165/15 господарського суду Львівської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.