Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючого, Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: КП "Вінницяміськтеплоенерго" Тов "Юридична компанія "Еліт Едвайс" розглянув касаційну скаргу Клімішина О.М. Раілко С.В. Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 року у справі № 902/1279/14 господарського суду Вінницької області за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Едвайс" до третя особи Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницькі теплові мережі-2" про стягнення заборгованості

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.10.2014 року (суддя Маслій І.В.) відмовлено у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Едвайс" до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницькі теплові мережі -2" про стягнення заборгованості в розмірі 609 000 грн. за договором оперативної оренди обладнання.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст. 512, 514, ч.2 ст. 517 ЦК України, п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року (v0018600-11) та прийшов до висновку про відсутність доказів на підтвердження існування заборгованості у Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" по договору від 01.09.2009 року № 75-а, по якому згідно договору відступлення права вимог № 30/13 від 30.01.2013 р. позивач мав право на стягнення 609 000,00 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 р. (судді: Олексюк Г.Є., Павлюк І. Ю., Гулова А.Г.) рішення господарського суду Вінницької області від 27.10.2014 року у справі № 902/1279/14 скасовано.

Прийнято нове.

Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21000, м. Вінниця, вул. 600 річчя, 13 код ЄДРПОУ 33126849 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Едвайс" (21000, м. Вінниця, вул.Визволення,2, оф.116, код ЄДРПОУ 14351016, р/р 26005018100278 в АТ "ПІРЕУС МКБ" м.Київ, МФО 300658) суму боргу у розмірі 609 000 (шістсот дев'ять тисяч) гривень 00 коп.

Суд апеляційної інстанції встановив, що спірні відносини виникли з договору № 30/13 про відступлення права вимоги від 30 січня 2013 року відповідно до п. 2.2 до документів, що підтверджують право вимоги належать : договір оперативної оренди обладнання від 01 вересня 2009року № 75 а, акт приймання передачі обладнання в оперативну оренду, додаткова угода до договору від 31.08.2011 р.,акти здачі приймання виконаних робіт (надання послуг) за січень-грудень 2012 року,листи ТОВ " Вінницькі теплові мережі -2",вимоги про виконання грошового зобов'язання на 5 арк. Дані документи були передані ТзОВ "Юридична компанія "Еліт Едвайс" (новому кредитору ) по акту прийому-передачі від 30 січня 2013 року.

Суд дійшов висновку, що заміна кредитора відбулася з дотриманням визначеної законом процедури,позивачу у справі належить право вимоги стягнення заборгованості за договором оренди № 75а від 02 вересня 2009 року.

Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Скаржник доводить порушення апеляційною інстанцією норм ст.ст. 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, оскільки при відступлені права вимоги наявність та обсяг відступленого права засвідчується відповідними документами, однак суд не досліджував договору оперативної оренди обладнання від 02.11.2009 № 75а і такий в справі відсутній; наявний у справі договір оперативної оренди обладнання від 01.11.2009 № 75а не є ідентичним договору оперативної оренди обладнання від 02.11.2009 № 75а, оскільки умови визначення орендної плати різні, у договорі оперативної оренди обладнання від 01.11.2009 № 75а умови, визначені в п.п. 5.1, 5.2 відсутні; судом порушено ст. 213 ЦК України в частині тлумачення умов договору без вимоги про це сторони договору; стверджує, що зобов'язань за договором оперативної оренди обладнання від 01.11.2009 № 75а не виникло, за договором оперативної оренди обладнання від 02.11.2009 № 75а не передавалося.

Позивач у відзиві доводи скарги заперечує, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права, доводить, що оскаржувана постанова прийнята у відповідності до норм права, тому просить залишити її без зміни, а скаргу без задоволення.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, які взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 02 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницькі теплові мережі - 2" (в договорі орендодавець) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (в договорі орендар) укладено договір оперативної оренди обладнання № 75а.

Згідно до п.1.1 Договору орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування обладнання (майно), що наведене в додатку № 1 до Договору та зобов'язується сплачувати орендареві орендну плату.

Відповідно до п. 3.1,3.2 Договору майно, що орендується, повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 30 днів з моменту підписання цього договору. Передача майна в оренду здійснюється відповідними спеціально уповноваженими на те фахівцями сторін за актом приймання передачі.

В розділі 5 Договору зазначено, що орендна плата виплачується з доходу, що отримує орендар від експлуатації орендованого обладнання (п. 5.1). Сторони домовились, що доходом орендаря від експлуатації орендованого обладнання є активна електроенергія вироблена турбогенератором № 1 ТЕЦ-4 і врахована електролічильником (п. 5.2). Розмір річної орендної плати, є фіксованим і становить 624,00 тис. грн., в тому рахунку 20% ПДВ - 124,8 тис. грн. (п. 5.3) Орендна плата сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим в рівних долях від річної орендної плати 52 000,00 грн. в тому рахунку 20% ПДВ - 10,4 тис. грн.(п. 5.4). Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін один раз протягом звітного року по результатах діяльності підприємства (п.5.5).

Відповідно до п. 8.4 Договору майно, що орендується, може бути викуплене орендарем (повністю або частково) в порядку та на умовах, передбачених згодою сторін, що оформлюється окремим договором.

Згідно п. 10.4. Договору зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Крім того, в матеріалах справи міститься Договір оперативної оренди обладнання № 75а від 01.11.2009 року,укладений між ТзОВ "Вінницькі теплові мережі - 2" (орендодавець) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (орендар), який за своїм змістом є ідентичним вищезазначеному Договору від 02.11.2009 року.

Враховуючи, що предметом оренди як за договором від 01.11.2009 року, так і за договором від 02.11.2009р. було одне і те саме майно, орендна плата сплачувалась по одному договору, апеляційний суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений один і той самий договір.

Крім того, між сторонами укладено Додаток № 1 до договору оренди № 75а від 02.11.2009 року, а також Акт приймання передачі майна в оперативну оренду від 02.11.2009 року, скріплені підписами та печатками сторін.

Представник відповідача не заперечила отримання майна в оперативну оренду на підставі зазначеного акту.

В подальшому, 31 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницькі теплові мережі - 2" та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" укладено додаткову угоду до договору оперативної оренди обладнання № 75а від 02.11.2009 року, згідно п. 1 якої сторони домовились внести зміни в п. 5.3 Договору та викласти його в наступній редакції: " 5.3. Розмір місячної орендної плати з 01.09.2011 року є фіксованим та становить 5 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 833,33 грн. Розмір річної плати в 2011 році становить 436 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 72 666,67 грн.:

з січня по серпень - 416 000 грн., в т.ч. ПДВ: щомісячно по 52 000,00 грн.;

з вересня по грудень - 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ: щомісячно по 5 000,00 грн.".

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п.5.4 Договору та викласти його в наступній редакції: " 5.4. Орендна плата за 2011 рік сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, але не пізніше 31 січня 2012 року."

Аналізуючи умови договору № 75 а від 02 листопада 2009 року, умови додаткової угоди від 31 серпня 2011 року апеляційний суд зазначає, що зміни до п.5.5 Договору, відповідно до якого розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін один раз протягом звітного року по результатах діяльності підприємства, не вносились, а отже орендна плата в 2012 році підлягала до сплати на умовах договору № 75 а від 02 листопада 2009 року в розмірі 624,00 тис. грн. в рік (по 52 000 грн. в місяць).

У зв"язку з неналежним виконанням зобов"язання відповідач ТзОВ" Вінницькі теплові мережі-2" зверталось до КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" з пропозицією сплатити заборгованість, про що свідчать наявні в матеріалах справи вимоги від 11.06.2012 року на суму 268500 грн., від 13.09.2012 року за період з січня 2012 року по серпень 2012 року на суму 416 000 грн, від 16.10.2012 року за період 2012 року, станом на 16 жовтня 2012 року -468 000 грн.

В подальшому, 28 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницькі теплові мережі - 2" (за договором продавець) та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (за договором покупець) укладено договір № 1-КП купівлі-продажу індивідуально визначеного майна, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця індивідуально визначене обладнання, яке належить продавцю на праві власності, а покупець зобов'язується прийняти це майно та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.(т.1,а.с.66-68 )

30 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницькі теплові мережі -2"(за договором первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Едвайс" (за договором новий кредитор) укладено договір № 30/13 про відступлення права вимоги.

Згідно умов договору первісний кредитор передає,а новий кредитор приймає на себе права вимоги за укладеним, між первісним кредитором, як орендодавцем та Комунальним підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (в подальшому іменованого - "боржник"), як орендарем, договором оперативної оренди обладнання від 01 вересня 2009 року № 75-а (надалі - "договір оренди") (п.1.1. Договору відступлення права вимоги).

Відповідно до розділу 2 Договору про відступлення права вимоги, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту передачі первісним кредитором документів, які засвідчують право вимоги оплати заборгованості з орендної плати (п. 2.1.). До документів, що підтверджують право вимоги належить: Договір оперативної оренди обладнання від 01.09.2009 року № 75-а; Акт приймання-передачі обладнання в оперативну оренду; Додаткова угода до договору від 31.08.2011 року; Акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) за січень-грудень 2012 року на 12 арк.; Лист ТОВ "Вінницькі теплові мережі - 2" від 27.04.2012 року вих. № 01-003; Лист ТОВ "Вінницькі теплові мережі - 2" від 12.09.2012 року вих. № 01/007; Вимоги про виконання грошового зобов'язання на 5 арк. (п. 2.2). Передання документів, що підтверджують право вимоги, посвідчується Актом приймання-передачі, який складається та підписується уповноваженими представниками сторін.

30.01.2013 року був оформлений акт прийому-передачі документів до договору відступлення права вимоги від 30.01.2013 року. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницькі теплові мережі - 2" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Едвайс" прийняло оригінали вищезазначених документів.

Враховуючи, що в оренду передавалось одне і те саме майно - обладнання для вироблення електричної енергії,інших актів приймання-передачі не укладалось, апеляційний господарський суд вважає, що договір оперативної оренди обладнання № 75а від 01 вересня 2009 року і договір оперативної оренди обладнання № 75а від 02 вересня 2009 року є одним і тим самим договором і вважає, що право вимоги до позивача перейшло за договором оперативної оренди обладнання № 75 а від 02 вересня 2009 року.

Враховуючи, що Комунальне підприємством Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго " заборгованість по оренді обладнання за 2012 рік сплатило лише частково, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична Компанія "Еліт Едвайс" звернулось з даним позовом до суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України уступка права вимоги є однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні, тобто заміною первісного кредитора у зобов'язанні з боржником другим кредитором.

Згідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Виходячи з системного аналізу зазначених положень законодавства, колегія суддів звертає увагу, що в результаті відступлення кредитором права вимоги, відбувається зміна однієї особи-кредитора на іншу особу-кредитора. При цьому, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступленим може бути лише дійсне право вимоги.

Таким чином, відступлення права вимоги є двостороннім правочином, в якому сторонами є первісний кредитор і новий кредитор, і зміна кредитора у зобов'язанні, не змінює обсяг прав та обов'язків боржника (позивача) і не змінює суті самого зобов'язання.

Як вбачається з договору № 30/13 про відступлення права вимоги від 30 січня 2013 року відповідно до п. 2.2 до документів, що підтверджують право вимоги належать : договір оперативної оренди обладнання від 01 вересня 2009року № 75-а, акт приймання передачі обладнання в оперативну оренду, додаткова угода до договору від 31.08.2011 р., акти здачі приймання виконаних робіт (надання послуг) за січень-грудень 2012 року, листи ТОВ " Вінницькі теплові мережі -2",вимоги про виконання грошового зобов'язання на 5 арк.

Як свідчать матеріали справи, дані документи були передані ТзОВ "Юридична компанія "Еліт Едвайс" (новому кредитору ) по акту прийому-передачі від 30 січня 2013 року.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду був оглянутий оригінал договору оперативної оренди обладнання № 75-а від 01.09.2009 р., представник відповідача не заперечила, що оригінал саме цього договору оглядався судом першої інстанції в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки заміна кредитора відбулася з дотриманням визначеної законом процедури, позивачу у справі належить право вимоги стягнення заборгованості за договором оренди № 75а від 02 вересня 2009 року .

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві)за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача про відсутність заборгованості за період з січня 2012 року по грудень 2012 року, з огляду на таке.

Так, Додатковою угодою від 31.08.2011 року були внесені зміни до п.5.3 Договору оперативного обладнання від 02.11.2009 року, а саме розмір місячної орендної плати з вересня 2011 року по грудень 2011 року становить 5000 грн.

Розмір річної плати в 2011 році становить 436 000, в т.ч. ПДВ 20% -72666,67 грн.:

з січня по серпень - 416 000 грн., в т.ч. ПДВ: щомісячно по 52 000,00 грн.;

з вересня по грудень - 20 000,00 грн., в т.ч. ПДВ: щомісячно по 5 000,00 грн.".

Дана угода є невід'ємною частиною договору та вступає в силу з моменту її підписання сторонами.

Разом з тим п. 5.5 Договору оперативної оренди обладнання № 75а від 02 листопада 2011 року передбачено,що розмір орендної плати може переглядатись за згодою сторін один раз протягом звітного періоду по результатах діяльності підприємства.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зміни щодо розміру щомісячної орендної плати стосувались лише 2011 року, а у 2012 року відповідач повинен був сплачувати орендну плату, у розмірі, передбаченому п.5.3, 5.4 Договору № 75-а від 02.09.2009 р.

Наведене спростовує твердження відповідача про те, що з 01 вересня 2011 року розмір місячної орендної плати є фіксованим і починаючи з 01 вересня 2011 року і до 28 грудня 2012 року вони зобов'язані були сплачувати орендну плату в розмірі 5000 грн. в місяць, у зв'язку з чим заборгованість відсутня.

З наданих відповідачем письмових доказів, а саме картки рахунку: 631 з контрагентом ТОВ" Вінницькі теплові мережі-2" за 01.09.2009 р.-31.12.2011 р. вбачається, що станом на 31 грудня 2011 року заборгованість по орендній платі становила 349 000 грн.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що в 2012 році відповідачем проведена оплата згідно договору № 75-а за оперативну оренду обладнання :

07.02.2012 р. згідно платіжного доручення № ПП.-0008557- сплачено 180 000 грн.,

09.02.2012 р. згідно платіжного доручення № ПП.-0008603- сплачено 169 000 грн.,

20.03.2012 р. згідно платіжного доручення № ПП.-40177- сплачено 15 000 грн.

Дані проплати відображені і у оборотно-сальдовій відомості по рахунку № 631 за 2012 рік, наданій відповідачем.

Таким чином, враховуючи умови розділу 5 Договору № 75а від 02.09.2009 р. відповідачем в 2012 році було сплачено лише 15 000 грн. заборгованості за оперативну оренду обладнання.

Матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості в розмірі 609 000 грн.

За таких обставин, вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до ч.2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, касаційна інстанція вважає правові висновки господарського суду апеляційної інстанції вірними, такими, що відповідають встановленим фактичним обставинам, а посилання скаржника встановлених обставин не спростовують, неправильного застосування норм права не доводять, зводяться до переоцінки висновків та доказів на підставі встановлення інших обставин, тому підставами для скасування або зміни постанови бути не можуть.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.02.2015 р. у справі № 902/1279/14 господарського суду Вінницької області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.