910/1585/15-г Про стягнення заборгованості за угодою про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT - 22.07.2015 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 травня 2015 року у справі № 910/1585/15-г Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Златобанк", м. Київ, про стягнення 318 098,99 дол. США,

за участю представників сторін:

позивача - Канюк Я.Ю. (дов. № 434 від 13.08.14);

відповідача - Борисенко М.О. (дов. № 43 від 26.05.15),

У січні 2015 року позивач ПАТ АБ "Укргазбанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Златобанк" про стягнення 318 098,99 дол. США.

Вказував, що 04.08.11 між ним та ПАТ "Златобанк" була укладена Генеральна угода № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій, предметом якої є загальні умови та порядок проведення операцій на міжбанківському валютному та грошовому ринках. Дія угоди поширюється на будь-які види операцій між сторонами, які можуть бути представлені як комбінація конверсійних та/або кредитних угод, операцій з цінними паперами.

04.11.14, в рамках вказаної Генеральної угоди, між ним (кредитором) та ПАТ "Златобанк" (позичальником) була укладена угода про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193018 та № MM42650LT, згідно якої позичальник зобов'язався повернути кредитору кредит в розмірі 8 500 000 дол. США та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1 % річних у строк не пізніше 03.12.14.

Зазначав, що 04.11.14 в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання міжбанківського кредиту, між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Златобанк" був укладений договір застави майнових прав № 193018/z, предметом якого є належне ПАТ "Златобанк" право вимоги до ПАТ АБ "Укргазбанк", що виникло на підставі угоди про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193017 та № MM42649LT від 04.11.14 щодо повернення кредиту в розмірі 123 250 000 грн. та сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % річних не пізніше 03.12.14.

04.11.14 ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Златобанк" був укладений договір цесії № 193018 Ц, згідно якого ПАТ "Златобанк" передав, а ПАТ АБ "Укргазбанк" прийняв право вимоги повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом, що належать ПАТ "Златобанк" за угодою згідно телексного/SWIFT підтвердження у форматі МТ-320 № 193017 та № MM42649LT від 04.11.14.

Також вказував, що 20.11.14 ПАТ АБ "Укргазбанк" було реалізовано предмет застави за договором застави майнових прав № 193018/z від 04.11.14, внаслідок чого було погашено заборгованість ПАТ "Златобанк" за угодою про надання міжбанківського кредиту від 04.11.14 в сумі 8 183 798,22 дол. США (при офіційному курсі НБУ на другу половину дня - 1 долар США = 15,146067 грн.).

Посилаючись на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині дотримання строку повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, а також на виникнення курсової різниці на дату реалізації предмета застави, позивач просив стягнути з відповідача 316 201,78 дол. США основного боргу та 1 897,21 дол. США пені, а всього - 318 098,99 дол. США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 березня 2015 року (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 травня 2015 року (колегія суддів у складі: Тищенко О.В. - головуючий, Мартюк А.І., Тарасенко К.В), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПАТ "Златобанк" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 316 201,78 дол. США основного боргу, 1 897,21 дол. США пені та 73 080 грн. судового збору.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині дотримання строку повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, а також на виникнення курсової різниці на дату реалізації предмета застави, що є підставою для покладення на нього обов'язку по сплаті боргу та пені.

У касаційній скарзі ПАТ "Златобанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", просить скасувати постановлені у справі рішення та постанову та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.08.11 між сторонами у справі була укладена Генеральна угода № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій, предметом якої є загальні умови та порядок проведення операцій на міжбанківському валютному та грошовому ринках. Дія угоди поширюється на будь-які види операцій між сторонами, які можуть бути представлені як комбінація конверсійних та/або кредитних угод, операцій з цінними паперами.

04.11.14, в рамках вказаної Генеральної угоди, між ПАТ АБ "Укргазбанк" (кредитором) та ПАТ "Златобанк" (позичальником) була укладена угода про надання міжбанківського кредиту шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193018 та № MM42650LT, згідно якої позичальник зобов'язався повернути кредитору кредит в розмірі 8 500 000 дол. США та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1 % річних у строк не пізніше 03.12.14.

Судами встановлено, що 04.11.14 в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання міжбанківського кредиту, між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Златобанк" був укладений договір застави майнових прав № 193018/z, предметом якого є належне ПАТ "Златобанк" право вимоги до ПАТ АБ "Укргазбанк", що виникло на підставі угоди про надання міжбанківського кредиту, укладеної шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320 № 193017 та № MM42649LT від 04.11.14 щодо повернення кредиту в розмірі 123 250 000 грн. та сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % річних не пізніше 03.12.14.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що 20.11.14 ПАТ АБ "Укргазбанк" було реалізовано предмет застави за договором застави майнових прав № 193018/z від 04.11.14, внаслідок чого було погашено заборгованість ПАТ "Златобанк" за угодою про надання міжбанківського кредиту від 04.11.14 в сумі 8 183 798,22 дол. США (при офіційному курсі НБУ на другу половину дня - 1 долар США = 15,146067 грн.).

Водночас, судами встановлено, що 13.02.15 постановою Правління Національного банку України № 105 ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних банків, а рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 30 від 13.02.15 починаючи з 14.02.15 по 13.05.15 включно в ПАТ "Златобанк" введено тимчасову адміністрацію.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом та вважали, що віднесення ПАТ "Златобанк" до категорії неплатоспроможних банків та запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 14.02.15, не звільняє останнього від виконання зобов'язань строк яких настав ще задовго до введення тимчасової адміністрації, а саме - 20.11.14.

Проте, погодитись з такими висновками судів не можна, виходячи з наступного.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та зазначено вище, 13.02.15 постановою Правління Національного банку України № 105 ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних банків, а рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 30 від 13.02.15 починаючи з 14.02.15 по 13.05.15 включно в ПАТ "Златобанк" введено тимчасову адміністрацію.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом пунктів 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, статус кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" у даній справі спростовує помилкові висновки судів попередніх інстанцій про те, що на позивача не поширюються обмеження щодо задоволення його вимог до ПАТ "Златобанк" під час запровадження в ньому тимчасової адміністрації, встановлені приписами пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, розглядаючи даний спір, суди помилково виходили лише з загальних положень, що регулюють зобов'язальні правовідносини та не врахували положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у спірних правовідносинах.

За таких обставин, оскільки судами були неправильно застосовані норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 травня 2015 року та рішення Господарського суду міста Києва від 26 березня 2015 року у справі № 910/1585/15-г скасувати.