Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддів Бондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія" від позивача: Остапенко В.М. від відповідача: не з'явились на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року у справі № 927/1733/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Нафтогаз України" до Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія" про стягнення 206 881, 31 грн.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось до Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія" (далі відповідач) з позовом про стягнення 206 881,31 грн. заборгованості згідно договору купівлі-продажу природного газу № 13/3195-БО-39 від 28.12.2012 року (далі Договір), з яких: основний борг в сумі 120 641,08 грн., пеня в сумі 54 970,39 грн., річні в сумі 14 570,69 грн. та інфляційні в сумі 16 699,15 грн. Згідно до розрахунку позивача (а.с.8- 12) розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляції здійснено станом на 04.08.2014 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 року провадження у справі в частині стягнення 120 641 грн. основного боргу було припинено, в зв'язку з тим, що відповідачем було оплачено основну заборгованість. Що стосується іншої частини позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню 54 799, 63 грн. - пені; 11 449, 42 грн. - 3 % річних; 16 649, 79 грн. - інфляції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що відповідачем порушені умови Договору, щодо своєчасної оплати товару.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що при розгляді даної справи судами не враховано, що 27.10.2014 року між учасниками розрахунків до яких відносяться сторони у справі був укладений договір про організацію взаєморозрахунків № 917/30, умови якого не були враховані.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

28.12.2012 року сторонами у справі укладено Договір (а.с.13-19).

Відповідно до п.1.1 Договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під статтю 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Відповідно до п.1.2 Договору газ, що продається за договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

На виконання умов Договору, позивачем був поставлений відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі (а.с.20-32).

Згідно п.п.5.1, 5.2 Договору, ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування за 1 000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ 20%-31,12 грн., всього з ПДВ 366,72 грн.. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -3884,78 грн., крім того ПДВ -20% -776,96 грн., всього з ПДВ-4661,74 грн..

Відповідно до п.6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місця, наступного за місяцем поставки газу.

Матеріали справи свідчать про те, що у відповідача, на момент звернення з позовом,, в зв'язку з неналежним виконанням умов Договору щодо своєчасної оплати за товар, виникла заборгованість в сумі 120 641, 08 грн.

Вказану заборгованість відповідачем було погашено в листопаді 2014 року платіжним дорученням №19 від 26.11.2014 року (а.с.74).

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання відповідачем умов п.6.1 Договору, позивач має право не здійснювати поставку газу відповідачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання відповідачем пункту 6.1. умов цього Договору він у безпосередньому порядку зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

До матеріалів справи (а.с.70 -73) залучено копію договору № 917/30 від 27.10.2014 року про організацію взаєморозрахунків відповідно до п.2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" (далі Договір № 917/30).

Вказаний Договір № 917/30 укладено між Головним управлінням державної казначейської служби України у Чернігівській області; департаментом фінансів Чернігівської облдержадміністрації; фінуправлінням Чернігівської міськради та сторонами у справі.

Предметом Договору № 917/30 є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п.2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік", щодо погашення заборгованості за Договором у сумі 120 641, 08 грн. (основна заборгованість).

Пунктом 16 Договору № 917/30 передбачено, що сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії, стосовно предмету договору, але в Договорі № 917/30 не узгоджено питання щодо штрафних та фінансових санкції, які виникли до його підписання (27.10.2014 року) та є предметом частини позовних вимог.

Оскільки, основна заборгованість у розмірі 120 641, 08 грн. погашена, предметом розгляду в касаційній інстанції є обґрунтованість задоволення позовних вимог, в частині стягнення пені, інфляції та 3 % річних.

Як зазначено вище, Договір № 917/30 було укладено 27.10.2014 року і він змінив взаємовідносини сторін у даній справі щодо термінів сплати основної заборгованості (Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду держбюджету від продажу облігацій внутрішньодержавної позики згідно з п.2 ст. 16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" до Головного управління державної казначейської служби України у Чернігівській області, які в подальшому підлягають перерахуванню позивачу).

Ч.ч. 1,3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи те, що Договір № 917/30 було укладено 27.10.2014 року і взаємовідносини сторін змінились з 27.10.2014 року, ця обставина не може вплинути на обсяг відповідальності відповідача за прострочку ним виконання грошового зобов'язання станом на 04.08.2014 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, судами обґрунтовано встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання, Договором передбачена відповідальність відповідача у вигляді стягнення пені за прострочку оплати товару, суди обґрунтовано прийшли до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. В задоволенні касаційної скарги Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року прийняті у справі № 927/1733/14 залишити без змін.