Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" на рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 р. у справі № 922/6007/14 господарського суду Харківської області

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" стягнення 389 227,84 грн. за участю представників:

ДП "Енергоринок" - Андишула А.М.;

ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" - Лямзіна Т.М.;

Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" 389 227,84 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору № 3969/02 від 28.03.2007 р., а саме у період липень-вересень 2014 року фактично купив електричної енергії менше, ніж замовлено, у зв'язку з чим повинен сплатити штраф у розмірі 1 % від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом на підставі п. 7.4.4. договору (т.1 а.с.3-6).

Відповідач у справі - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" у відзиві на позов проти задоволення заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним дійсно, в порушення умов укладеного між сторонами у справі договору, було придбано електроенергії менше ніж замовлено. Однак, таке відступлення від умов договору сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, які належним чином підтверджені Торгово-промисловою палатою України (т.1 а.с.69-71).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.03.2015 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 а.с.175-177).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що неналежне виконання відповідачем зобов'язання обумовлене існуванням форс-мажорних обставин. Позивач, в силу сторонніх об'єктивних, незалежних від нього обставин, був позбавлений можливості виконати зобов'язання. Оскільки невиконання зобов'язання за подібних обставин не є його порушенням, не можуть бути застосовані і правові наслідки порушення зобов'язань, визначені у договорі, укладеному між позивачем та відповідачем, та ст. 611 ЦК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 р. рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015 р. залишено без змін (т.2 а.с.29-34).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням до відносин сторін норм матеріального права (т.2 а.с.42-45).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

28.03.2007 р. між сторонами у справі укладено договір № 3969/02, згідно умов якого позивач зобов'язується продавати, а відповідач - купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (п.2.1.).

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що відповідач надає позивачу повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з оптового ринку електричної енергії України (далі-ОРЕ), а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності відповідача.

Згідно з п. 4.15. договору, в разі необхідності відповідач може скорегувати встановлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу відповідач до 15 числа розрахункового місяця повторно надає позивачу факсимільним зв'язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії.

До матеріалів справи надані копії: повідомлення від 27.06.2014 р. № 7 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в липні 2014 року, що становить 290000000 кВт.г; скореговане повідомлення від 15.07.2014 р. № 7 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в липні 2014 року, що становить 265500000 кВт.г; повідомлення від 31.07.2014 р. № 8 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в серпні 2014 року, що становить 195000000 кВт.г; повідомлення від 28.08.2014 р. № 9 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії у вересні 2014 року, що становить 150000000 кВт.г.

Крім того, додані копії актів купівлі-продажу електроенергії за липень 2014 року в обсязі 240022295 кВт.г, за серпень 2014 року в обсязі 179301792 кВт.г, за вересень 2014 року в обсязі 188836095 кВт.г.

Відповідно до п. 7.3.3. договору відповідач несе відповідальність за невідповідність місячного обсягу електричної енергії, що придбано у позивача, обсягу електричної енергії, який замовлено.

Позивач має право в разі відхилення фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого (відповідно до повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії згідно з п.4.1.1. цього договору з врахуванням п. 4.15. цього договору) на величину, що перевищує 5,0 %, нарахувати штраф у розмірі 1 % від вартості різниці між фактичним та замовленим обсягом електричної енергії.

У зв'язку з відхиленням фактичного обсягу купівлі електричної енергії за розрахунковий місяць від замовленого у період з липня по вересень 2014 року позивачем нараховано штраф у розмірі 389 227,84 грн.

Відповідачем вказаний штраф сплачено не було, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, обгрунтовано відмовлено у задоволенні позову, враховуючи наступні обставини.

Так, розділом 9 договору сторони визначили, що випадками форс-мажору є обставини непереборної сили (стихія, страйк, локаут, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, саботаж, акт вандалізму, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, нестача води через погодні чи довкіллі умови, вибух, ситуації, що створюють загрозу сталості ОЕС України та енергетичній безпеці України або її окремих регіонів, що спричиняють неможливість виконання однією із сторін зобов'язань за цим договором, а також прийняття законів або нормативно-правових актів уряду, які забороняють або обмежують виконання зобов'язань за цим договором) (п.9.1. договору).

У відповідності до п. 9.2. договору при настанні обставин форс-мажору сторони звільняються від виконання зобов'язань на термін дії форс-мажорних обставин і усунення їх наслідків.

Настання обставин форс-мажору підтверджується рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха; Торгово-промисловою палатою України; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору (п.9.3. договору).

Згідно з п. 9.4. договору потерпіла сторона негайно дає повідомлення другій стороні про виникнення такої події, що оголошується форс-мажорною, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.

Відповідачем до матеріалів справи надана копія сертифікату Торгово-промислової палати України № 2563/05-4 від 22.08.2014 р. про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), внаслідок настання невідворотніх обставин, а саме: проведення антитерористичної операції у Луганській та Донецькій областях України ( Указ Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 р. (405/2014) "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України").

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, укладаючи договір, сторони мають право самостійно визначити, при настанні яких обставин вони будуть звільнені від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим договором.

В ч. 4 ст. 219 ГК України закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо), а також суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та інше).

Відповідно до сертифікату № 2563/05-4 від 22.08.2014 р. події на території Луганської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) за договором № 3969/02 від 28.03.2007 р. Початок дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - 14.04.2014 р. Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо.

Листом № 01-29/2-128 від 03.09.2014 р. відповідач повідомив позивача про настання обставин непереборної сили та надав позивачу відповідний сертифікат.

Тобто, в даному випадку суди встановили наявність обставин непереборної сили, що виникли з незалежних від відповідача причин.

Згідно з ст. 550 ЦК України, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги умови розділу 9 договору та існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 10.03.2015 р., немає.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів

постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 р. у справі № 922/6007/15 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" - без задоволення.