Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Іванової Л.Б. суддів Гольцової Л.А. (доповідач), Козир Т.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 910/9203/15 Господарського суду міста Києва за позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про стягнення 5530191,78 грн за участю представників:

позивача: Головко П.В., дов. від 01.12.2014;

відповідача: Голубятникова Ю.А., дов. від 05.06.2015;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/9203/15 (суддя Морозов С.М.) позовні матеріали Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді - Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/9203/15 скасовано, а справу № 910/9203/15 передано на розгляд до місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції у даній справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідачем, в порядку ст. 121-1 ГПК України, подано заяву про зупинення виконання судового рішення у даній справі, проте колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки не знаходить підстав для її задоволення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі № 910/9203/15 позовні матеріали Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки позовна заява підписана представником позивача на підставі довіреності, яка видана директором Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, повноваження якого підтверджуються довідкою з ЄДРПОУ станом на 24.10.2013, а не на дату звернення до суду з даним позовом (квітень 2015 року).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з відсутності підстав для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 3 ст. 57 ГПК України).

Згідно з частинами 1-3 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, законом встановлено дві підстави для повернення в наведеному випадку позовної заяви без розгляду. Це означає, що будь-які інші порушення в оформленні позовної заяви не можуть бути підставою для її повернення за п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позовну заяву від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підписано представником Головко П.В. на підставі довіреності від 01.12.2014 № 1089-06-1, виданої директором позивача ОСОБА_6

З доданої до матеріалів позовної заяви копії довідки АБ № 810213 з ЄДРПОУ вбачається, що ОСОБА_6 є керівником Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Однак ця довідка видана 24.10.2013, а станом на дату звернення до суду з даним позовом (квітень 2015 року) позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень директора зазначеної особи.

Пунктом 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відтак, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, та маючи сумніви щодо повноважень директора Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ОСОБА_6, місцевий господарський суд не був позбавлений права та можливості витребувати від останнього установчі документи Фонду, довідку про включення до ЄДРПОУ станом на дату звернення (квітень 2015 року) з позовом, тощо, з дослідження яких можна прийти до беззаперечного висновку чи є дана особа, яка уповноважила представника на звернення до суду з даним позовом (довіреність від 01.12.2014 № 1089-06-1), посадовою особою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - директором.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

З приводу твердження скаржника про те, що апеляційним судом було помилково порушено апеляційне провадження у справі, оскільки до матеріалів апеляційної скарги не було додано доказів її направлення відповідачу, колегія суддів зазначає наступне.

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 15.05.2015, керуючись ст. 53, 65, 86, 93, 98 ГПК України прийняв апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до провадження та одночасно зобов'язав апелянта надати суду докази надіслання апеляційної скарги відповідачу.

У відповідності до 99 ГПК України (1798-12) , в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 65 ГПК України, визначено дії судді по підготовці справи до розгляду. З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо) та витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Заявником 27.05.2015 надано докази направлення 26.05.2015 відповідачу апеляційної скарги та її отримання 26.05.2015 (а.с. 73-74).

Ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження отримана відповідачем 25.05.2015, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Тобто, відповідач був повідомлений про судове засідання, яке відбулося 27.05.2015 та відповідно до ст. 22 ГПК України не був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи, а тому судовою колегіє касаційної інстанції не приймаються посилання в касаційній скарзі на позбавлення його можливості належним чином підготуватись до судового засідання.

Також, суд відхиляє посилання скаржника, що відповідно до ст. 56 ГПК України доказами належного направлення апеляційної скарги є лист з описом вкладення, оскільки, зокрема, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги (п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (v0007600-11) (із змінами і доповненнями).

Посилання відповідача в касаційній скарзі на позбавлення суду першої інстанції перевірити повноваження директора позивача та незастосування судом апеляційної інстанції положень ст. 6- 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якими передбачено строк повноважень членів правлення Фонду, спростовується вищенаведеним (можливість витребування від позивача документів для з'ясування повноважень).

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання скаржника на порушення позивачем п.5.27 ДСТУ 4163-2003, яким передбачено порядок засвідчення копій документів, оскільки такі посилання не відповідають дійсності.

Таким чином, належних обґрунтувань, з посиланням на норми чинного законодавства, які б спростовували висновки суду апеляційної інстанції, ПАТ "Брокбізнесбанк" не наведено, у зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, при постановленні якої правильно застосовано норми процесуального права.

Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2015 у справі № 910/9203/15 - без змін.