908/4990/14 Про визнання недійсним розпорядження Адміністративної колегії обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині визнання товариства монополістом на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах міста - 15.07.2015 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним розпорядження Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.10.2014 р. № 17 в частині визнання того, що позивач за підсумками діяльності у 2013 році займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах м. Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селища Констянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що спірне розпорядження прийнято з порушенням вимог ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (т.1 а.с.4-6).

Відповідач у справі - Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що видання спірного розпорядження жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Крім того, відповідач зазначає, що розпорядження прийнято без порушення вимог конкурентного законодавства (т.1 с.33-36).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 а.с.99-103).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи спірне розпорядження, відповідач діяв в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законом, дійшов обґрунтованого висновку про наявність ознак того, що позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктанових бензинів (А-95, А-98 та їх аналогів) у 2013 році.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 р. рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. залишено без змін (т.1 а.с.155-165).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заявлений позов задовольнити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права (т.2 а.с.3-5).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку судами встановлені наступні обставини.

В матеріалах справи містяться розпорядження Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2014 р. № 62-р у справі № 02/29-14, від 03.09.2014 р. № 63-р у справі 02/30-14, якими розпочато розгляд справ за ознаками вчинення Підприємством з іноземними інвестиціями "Лукойл Україна", Приватним підприємством "Окко нафтопродукт" відповідно, порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відділу доручено збирання та аналіз доказів у справах.

08.10.2014 р. головним експертом першого відділу досліджень та розслідувань внесено Голові Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України подання № 02-186-спр про визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних межах м. Мелітополь за підсумками діяльності у 2012, 2013, січні - квітні 2014 років.

У поданні зазначено, що:

- за підсумками діяльності 2012 року на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98, та/або їх аналогів) в територіальних (географічних) межах міста Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 км (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове) монопольне (домінуюче) становище займали ПП "Лукойл" з часткою 19 %, ПП "Окко Нафтопродукт" з часткою 18 %, ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" з часткою 17 %, ТОВ "Параллель-М ЛТД" з часткою 30 %, сукупна частка яких перевищувала 70 % та між ними була відсутня конкуренція.

- за підсумками діяльності 2013 на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98, та/або їх аналогів) в територіальних (географічних) межах міста Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 км (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове) монопольне (домінуюче) становище займали ПП "Лукойл" з часткою 17 %, ПП "Окко Нафтопродукт" з часткою 17 %, ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" з часткою 15 %, ТОВ "Параллель-М ЛТД" з часткою 31 %, сукупна частка яких перевищувала 70 % та між ними була відсутня конкуренція.

- за підсумками діяльності у січні - квітні 2014 року на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98, та/або їх аналогів) в територіальних (географічних) межах Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 км (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове) монопольне (домінуюче) становище займали ПП "Лукойл" з часткою 15 %, ПП "Окко Нафтопродукт" з часткою 15 %, ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" з часткою 23 %, ТОВ "Параллель-М ЛТД" з часткою 20 %, ТОВ "Вог Рітейл" з часткою 14 %, сукупна частка яких перевищувала 70 % та між ними була відсутня конкуренція.

08.10.2014 р. Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду подання № 02-186-спр від 08.10.2014 р., було прийнято розпорядження № 17 у справах № № 02/29-14, 02/30-14, 02/32-14 "Про визнання суб'єктів господарювання такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку", відповідно до якого визнано, що Підприємство з іноземними інвестиціями "Лукойл - Україна", Приватне підприємство "ОККО - НАФТОПРОДУКТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Параллель-М ЛТД" за підсумками діяльності у 2013 році займають монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах м. Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селища Костянтинівка, Семенівка, Нове).

У спростування свого монопольного становища ПП "Лукойл", ПП "Окко Нафтопродукт", ТОВ "Параллель-М ЛТД", ТОВ "Запоріжнафтопродукт", ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" надіслали до територіального відділення листи з певними доводами, зокрема ТОВ "Параллель-М ЛТД" в листах від 11.09.2014 р. № 674/1, від 07.10.2014 р. № 770 зазначило, що воно зазнає значної конкуренції за наступних підстав: частка ТОВ "Параллель-М ЛТД", виходячи з кількості АЗС у м. Мелітополі, складає 19 %; про наявність значної конкуренції на ринку свідчить присутність на ньому значної кількості торгових брендів; для приваблення клієнтів ТОВ "Параллель-М ЛТД" проведено більше 50 рекламних компаній, запроваджено програму лояльності "Да - карт", що не мало б сенсу проводити за відсутності значної конкуренції; ТОВ "Параллель-М ЛТД" постійно підтримує високий рівень обслуговування та якість пального; частка підприємства в об'ємі продажів А95, А98 у Запорізькій області становить 16 %, виходячи з офіційних даних Державного комітету статистики.

Листом від 10.10.2014 р. № 02-18/03-2578 "Про визнання суб'єктів господарювання такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку" відповідач повідомив позивача про те, що останній визнаний таким, що займає монопольне становище на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами за підсумками 2012, 2013, січня - квітня 2014 років, підприємство визнано монопольним, також направлено копію розпорядження № 17 від 08.10.2014 р.

Предметом спору у даній справі є дійсність розпорядження № 17 від 08.10.2014 р. в частині визнання того, що позивач за підсумками діяльності у 2013 році займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах м. Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 кілометрів (селища Констянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове).

Розглянувши позовні вимоги, суди дійшли обгрунтованого висновку про відсутність підстав для їх задоволення, враховуючи наступні обставини.

Так, в силу ч. 5 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" монопольним (домінуючим) вважається становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше ніж 5 суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 % і при цьому вони не доведуть, що: між ними існує конкуренція або між ними існує незначна конкуренція, але вони зазнають значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до Положення про територіальне відділення АМК України, затвердженого розпорядженням АМК України від 23.02.2001 р. № 32-р (z0291-01) , у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має такі повноваження, зокрема: приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п.п. 2.1., 3.1., 3.4. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання (далі - Методика) визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії: встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); визначення товарних меж ринку; визначення територіальних (географічних) меж ринку; встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку; визначення обсягів товару, який обертається на ринку; розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Судами встановлено, що у поданні № 02-186-спр від 08.10.2014 р. відповідачем визначено коло суб'єктів господарювання, об'єкт дослідження, територіальні межі ринку, товарні межі ринку, часові межі, адміністративні, організаційні та економічні обмеження вступу на ринок, проведено аналіз структури досліджуваного ринку та надано обґрунтування, що відповідає п. 2.1. Методики.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.

Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.

Як встановлено у поданні № 02-186-спр від 08.10.2014 р., за підсумками діяльності 2013 року на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98, та/або їх аналогів) в територіальних (географічних) межах міста Мелітополь з прилеглими населеними пунктами на відстані до 10 км (селища Костянтинівка, Вознесенка, Семенівка, Нове) монопольне (домінуюче) становище займали ПП "Лукойл" з часткою 17 %, ПП "Окко Нафтопродукт" з часткою 17 %, ТОВ "Запоріжнафтопродуктгруп" з часткою 15 %, ТОВ "Параллель-М ЛТД" з часткою 31 %, сукупна частка яких перевищувала 70 % та між ними була відсутня конкуренція.

Під час проведення дослідження ринку, як зазначено у поданні, жоден із суб'єктів господарювання не навів доказів того, що між ними існує змагання. Навпаки поведінка вказаних суб'єктів господарювання на ринку вказує на відсутність ознак цінового або нецінового змагання між ними.

Аналіз даних щодо середньозважених роздрібних цін на високооктанові бензини свідчить про сталу та тривалу мовчазну координацію суб'єктів господарювання, коли впродовж 2012, 2013, січня-квітня 2014 вказані оператори ринку синхронно змінювали (підвищували або знижували) роздрібні ціни на пальне. При цьому, суб'єктами господарювання не було наведено будь-яких пояснень щодо причин паралельної поведінки.

Крім того, відповідно до п.п. 4, 15.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v0015600-11) , у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому, саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р (z0317-02) . Однак, господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

З огляду на вищевикладене, суди дійшли правомірного висновку, що, приймаючи спірне розпорядження, Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України діяло в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законом, дійшло обґрунтованого висновку про наявність ознак того, що позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктанових бензинів (А-95, А-98 та їх аналогів) у 2013.

В силу ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.