Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Яценко О.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу ДВС на постанову від 27.04.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/232/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" про стягнення 10644215,32 грн, за участю представників: позивача - відповідача - ДВС - Прокофєва Л.В. не з'явились Харченко О.О.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.04.2014 у справі № 912/232/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2014, частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) до Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі - відповідач) про стягнення суми 10644215,32 грн за договором купівлі-продажу природного газу від 23.10.2013 № 12/1110-БО-18, яка складається з: 9408215,10 грн основного боргу, 881085,20 грн пені, 298394,96 грн 3% річних та 56520,06 грн інфляційних втрат. Стягнено з відповідача на користь позивача 10201258,02 грн, в т.ч.: 9408215,10 грн основного боргу, 440542,60 грн пені, 54105,36 грн інфляційних втрат, 298394,96 грн 3% річних та 73080,00 грн судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Кіровоградської області 20.08.2014 видано відповідний наказ у справі № 912/232/14.

На виконання зазначеного наказу Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП № 45195817 від 27.10.2014.

Постановою від 10.11.2014 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімової А.Н. виконавче провадження ВП № 45195817 з примусового виконання наказу № 912/232/14, виданого Господарським судом Кіровоградської області 20.08.2014, зупинено на підставі пункту 15 частини 1 статті 37, статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) в зв'язку з тим, що ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , який діє до 01.01.2016.

Не погоджуючись із законністю вказаної вище постанови від 10.11.2014, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду зі скаргою на дії органів ДВС, в якій просило визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо винесення постанови від 10.11.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП № 45195817 та скасувати вказану постанову.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.03.2015 (суддя Змеул О.А.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Вечірка І.О., суддів Кузнецова В.О., Науменка І.М.), скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" № 14/2-213 від 20.11.2014 на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України залишено без задоволення.

Позивач з ухвалою місцевого господарського суду від 19.03.2015 та постановою суду апеляційної інстанції від 27.04.2015 у справі не згоден, в поданій до Вищого господарського суду касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо зупинення виконавчого провадження ВП № 45195817 та скасувати відповідну постанову від 10.11.2014, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 11, п. 15 ч.1, ч. 3 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", п. п. 1.2, 1.4, 1.8 ст. 1, п. 6.1 ст. ст. 6, 7, 10 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, затвердженої постановою КМУ від 22.02.2006 № 191 (191-2006-п) , рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 (v018p710-12) , ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що частина заборгованості відповідача утворилася з 15.01.2013, а отже заборона стягнення коштів, присуджених рішеннями господарських судів у цій справі в примусовому порядку, встановлена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) та "Про виконавче провадження", не поширюється на спірні відносини.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2015.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача та Департаменту ДВС Міністерство юстиції України, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 24.11.2014 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла скарга позивача - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії органу Державної виконавчої служби України з вимогами про визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України щодо винесення постанови від 10.11.2014 про зупинення виконавчого провадження ВП № 45195817 з примусового виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 20.08.2014 та про визнання незаконною цієї постанови.

Доводи скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" мотивовані тим, що загальна сума заборгованості, стягнута за судовими рішеннями у справі № 912/232/14, не була підтверджена учасниками розрахунків - позивачем та відповідачем станом на 01.01.2013, а отже стягнення такої заборгованості не підпадає під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження.

Вирішуючи зазначену скаргу у справі, суди попередніх інстанцій виходи з того, що заборгованість, яка стягується за наказом суду в цій справі, виникла через неповні розрахунки за енергоносії - природний газ, поставлений боржнику у жовтні-грудні 2012 року за договором купівлі-продажу природного газу № 12/1110-БО-18 від 23.10.2013, у зв'язку з чим, встановивши обставини включення підприємства відповідача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , дійшли висновків, що державним виконавцем правомірно винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Приписами статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено перелік обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, зокрема, у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) (пункт 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження").

Положенням пункту 15 частини першої статті 37 у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 (v018p710-12) , згідно з яким обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) .

За законодавством України підприємства паливно-енергетичного комплексу мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тому, на думку Конституційного Суду України, з метою створення умов для підтримання їх стабільного фінансово-економічного стану законом можуть встановлюватися особливості правового регулювання відносин у цій сфері. У зв'язку з цим зупинення проведення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з таких підприємств, у разі їх внесення до Реєстру, заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів.

За змістом вказаного Рішення Конституційного Суду, положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Згідно з пунктом 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 3.4 статті 3 цього Закону процедуру погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжено до 01.01.2016.

Попередніми судовими інстанціями встановлено та матеріалами справи підтверджується, що заборгованість, яка стягується за наказом № 912/232/14 від 20.08.2014, виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії - природний газ, поставлений у жовтні-грудні 2012 року за договором купівлі-продажу природного газу № 12/1110-БО-18 від 23.10.2013, а отже вказана заборгованість, як і штрафні санкції, що стягнуті за рішенням суду, відносяться до заборгованості, визначеної у підпункті 1 пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Отже, враховуючи, що боржник за виконавчим провадженням - ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) , а також встановлення попередніми судовими інстанціями обставин її виникнення внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, поставлені у період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року, тобто до 01.01.2013, висновки господарських судів попередніх інстанцій про правомірність зупинення державним виконавцем примусового виконання рішення, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.

Доводи скаржника про те, що частина заборгованості виникла після 01.01.2013, а отже примусове виконання не повинно було зупинятись, відхиляються колегією суддів, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) не передбачена процедура поновлення чи зупинення виконавчого провадження у виокремленій частині стягуваної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про безпідставність і необґрунтованість вимог заявленої позивачем скарги на дії виконавчої служби та фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені судами докази та встановлені судами обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111-7 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття ухвали та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 у справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/232/14 залишити без змін.