Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкін В.Е. - головуючий, Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКА-5" Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" Вдовін М.М. Кутков Н.Б. розглянув касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКА-5" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 року у справі № 904/2831/14 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НІКА-5" до третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Суворова" ДТЕК "Дніпрообленерго" про стягнення коштів

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2014 р. (судді Загинайко Т.В., судді Колісник І.І., Первушин Ю.Ю. ) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване недоведеністю позивачем існування у відповідача обов'язку щодо сплати вартості спожитої електричної енергії, яка постачалася позивачу відповідно до умов договору про постачання електричної енергії.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 р. (судді: Іванов О.Г., Величко Н.Л., Подобєд І.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2014 р. залишено без змін.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить неправильне застосування норм ст. 218 ЦК України, оскільки письмовими доказами підтверджено що ОСББ "НІКА-5" та ОСББ "Суворова" знайшли згоди щодо компенсації витрат ОСББ "НІКА-5" за електричну енергію, яка споживалася ОСББ "Суворова" та фактично між ними укладений договір про це, про що свідчать сам факт надання електричної енергії ОСББ "НІКА-5" споживачам "ОСББ "Суворова", а саме на котельню, освітлення місць загального користування та ліфти секціях, які знаходяться на балансі останнього, акти виконаних робіт, які підписані між ОСББ "НІКА-5" та ОСББ "Суворова" на компенсацію за спожиту електричну енергію, отримання ОСББ "Суворова" від ОСББ "НІКА-5" рахунків та розрахунки на компенсацію за спожиту електричну енергію з супровідними листами, оплата ОСББ "Суворова" на розрахунковий рахунок ОСББ "НІКА-5 компенсації за спожиту електричну енергію за період з 2009 по 2010 роки, акт звірки взаємних розрахунків між ОСББ "НІКА-5" та ОСББ "Суворова' за період з 31.03.2009 по 23.04.2012.

Скаржник доводить, що в розумінні правил користування електричною енергіє затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28, зареєстрованими в Міністерств юстиції України 02.08.96 за N 417/1442 (z0417-96) (із змінами) (далі - ПКЕЕ), виступає населеним пунктом, а відповідач є споживачем; населений пункт (обслуговуюча установа, на балансі якої знаходяться електричні мережі, в даному випадку ОСББ "НІКА-5") закуповує на межі балансової принатежності своїх електроустановок електричну енергію у її постачальника (в даному випадку ПАТ "Дніпрообленерго") для потреб споживачів населеного пункту (в даному випадку ОСББ, що створені у житловому комплексі, у тому числі і ОСББ "Суворова"), а споживачі компенсують Населеному пункту витрати на закупівлю цієї електричної енергії.

На виконання вищезазначених вимог чинного законодавства між ОСББ "НІКА-5", як населеним пунктом, та ОСББ "Суворова" (як споживачем населеного пункту) були досягнуті домовленості щодо компенсації останнім фактичних витрат ОСББ "НІКА-5" на закупівлю електричної енергії спожитої електроустановками ОСББ "Суворова" (котельня, ліфти та освітлення місць загального користування), компенсації частини витрат ОСББ "НІКА-5" на електропостачання насосної, яка забезпечує централізоване водопостачання населеного пункту, та витрат на технологічні втрати на електричних мережах пропорційно загальній площі, що займають ОСББ, які є споживачами населеного пункту.

Вищий господарський суд України вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, які взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові про стягнення вартості спожитої відповідачем електроенергії, суд виходив з тих мотивів, що сторонами не надано доказів в підтвердження укладення між позивачем та відповідачем договору про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання споживача чи будь-якого іншого договору, який би регулював правовідносини сторін по відшкодування вартості спожитої електричної енергії; позивачем не доведено існування у Відповідача обов'язку щодо сплати вартості спожитої електричної енергії, яка постачалася Позивачу відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії. До того ж Відповідач не погоджується з тарифами, по яким позивач проводив розрахунки з третьою особою - Публічним акціонерним товариством ДТЕК "Дніпрообленерго".

Вищий господарський суд України, перевіривши правильність застосування норм матеріального права до встановлених обставин у спірних правовідносинах, з висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, виходячи з наступних мотивів.

Позивач в обгрунтування зявленних вимог доводить, що виконуючи договір з ПАТ "Дніпрообленерго" поніс витрати на оплату електроенергії, що споживалася відповідачем на підтвердження чого надав акти виконаних робіт, які підписані між ОСББ "НІКА-5" та ОСББ "Суворова" на компенсацію за спожиту електричну енергію, отримання ОСББ "Суворова" від ОСББ "НІКА-5" рахунків та розрахунки на компенсацію за спожиту електричну енергію з супровідними листами, а так само посилався на обставини оплати ОСББ "Суворова" на розрахунковий рахунок ОСББ "НІКА-5 компенсації за спожиту електричну енергію за період з 2009 по 2010 роки, акт звірки взаємних розрахунків між ОСББ "НІКА-5" та ОСББ "Суворова' за період з 31.03.2009 по 23.04.2012.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Суд касаційної інстанції зазначає, що вирішуючи спір та надаючи оцінку характеру правовідносин суд повинен виходити, зокрема, із суті та змісту цих правовідносин.

В зв'язку з цим, незважаючи на відсутність між позивачем та відповідачем юридичної форми спірних правовідносин у вигляді договорів про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, суду належало виходити із суті та фактичних обставин відносин, які склалися між сторонами, а не формальних ознак цих відносин та їх неналежного оформлення.

Таким чином, як випливає з фактичних обставин зобов'язанням позивача було придбання електричної енергії у енергозабезпечуючої організації, яку він в подальшому передавав відповідачеві.

Судом встановлено, що 04.03.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", (постачальник), та - Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "НІКА-5", (споживач), було укладено Договір № 10832/23-815 про постачання електричної енергії.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Правовідносини сторін у сфері купівлі електричної енергії регулюються, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. за № 417/1442 (z0417-96) , (далі - Правила).

Дія цих Правил (z0417-96) поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п.1.1 Правил).

Згідно з п. 10.1 Правил (z0417-96) споживачі електричної енергії мають право на, зокрема, приєднання до власних мереж субспоживачів у межах величини потужності, дозволеної до використання відповідно до договору з постачальником електричної енергії.

Згідно з п. 8.1.5 договору про постачання електричної енергії № 10832/23-815 від 04.03.2009 р. (в матеріалах справи, ст. 18-22, т.1) споживач (позивач) має право приєднувати у встановленому порядку нових субспоживачів до власних електричних мереж у межах дозволеної потужності.

За змістом п.10.2 Правил (z0417-96) споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів); не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з п. 6.23 Правил (z0417-96) обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачем, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання засобів обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.

Виходячи з фактичних обставин суди не встановили та не надали оцінку обставинам щодо схеми фактичного енергопостачання відповідача, чи повідомлялася енергопостачальна організація (Дніпрообленерго) про підключення субспоживача (відповідача), не надали оцінку умовам договору, не встановили, зокрема, чи діяв цей договір в період за який заявлена до стягнення спірна сума коштів, не встановлено фактичну кількість спожитої електроенергії відповідачем у спірний період.

За наявності субспоживача, підключеного за згодою позивача, і підписаних між сторонами актів прийому-передачі електричної енергії за спірний період, суду належало встановити обставини обліку спожитої субспоживачем електричної енергії, з'ясувати вплив цих обставин на зобов'язання сторін, оскільки в розглядуваному випадку відповідач фактично звільнений від зобов'язання з оплати використаної на власні потреби електроенергії.

З огляду на такі обставини винесені у справі судові акти не можуть бути визнані законними і обгрунтованими.

З врахуванням наведеного судам слід надати правову оцінку правовідносин сторін, виходячи із суті та змісту цих відносин, звернути увагу на всебічне встановлення обставини, що вказують на факт споживання відповідачем електроенергії та застосувати норми права, що регулюють спірні відносини з врахування цих обставин.

Зважаючи на викладене та вимоги ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р. та рішення господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2014 р. справі № 904/2831/14 господарського суду Дніпропетровської області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.