2а-0770/2388/12 Про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, якими зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ - 12.07.2019 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 (суддя Рейті С.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 (судді: Довга О.І. (головуючий), Запотічний І.І., Костів М.В.) у справі № 2а-0770/2388/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2012:

- № 0000742332, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 30 058,00 грн та застосовано штрафної (фінансової) санкції у сумі 15 029,00 грн;

- № 0000752332, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ у сумі 20 318,00 грн;

- № 0000762332, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 79 385,00 грн, в т.ч., основний платіж - 63 508,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 15 877,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято безпідставно з огляду на те, що частина міжнародного перевезення в межах державного кордону України (транзит) звільнено від оподаткування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що нульова ставка ПДВ застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється в межах одного договору. При цьому, в частині транзитного перевезення вантажів, відповідно до п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також постачання послуг, пов`язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2013, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення з ПДВ, збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.04.2012 № 120/2232/32922702, оформленого за результатом проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фаворит - М" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:

- п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.197.8 ст. 197, п.199.1 п.199.4 ст.199, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 63 508,00 грн (за грудень 2011 року);

- п.199.4 ст.199, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення відображеного у декларації за грудень 2011 року бюджетного відшкодування ПДВ на суму 30 058.00 грн;

- п.199.1 п.199.2 ст. 199 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту в грудні 2011 року на суму 113 884,00 грн та відповідно завищено суму залишку від`ємного значення (ряд. 24 декларації за грудень 2011 року) на суму 20 318,00 грн;

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що позивачем суми по транспортним операціям з постачання послуг з перевезення (переміщення) вантажів транзитом через митну територію України безпідставно віднесено до неоподатковуваних операцій (згідно п. п.197.8 ст. 197 Податкового кодексу України). Контролюючий орган вважає, що такі транспортні операції не підпадають під категорію транзитних та не звільняються від оподаткування, оскільки позивачем здійснено операції з міжнародного перевезення вантажів, які мають оподатковуватись за нульовою ставкою, по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза її межами.

Вказане вплинуло на порушення позивачем вимог ст. 199 Податкового кодексу України та неправильного визначення частки використання сплаченого податку (ПДВ) за придбаними товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями.

На підставі акту та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а також зменшено відсоток неоподаткованих операцій в сукупному обсязі постачання оподатковуваних та неоподатковуваних (без урахування сум податку) з 93,04 % (додаток 7 до декларації за грудень 2011 року) до значення 70,42 %, що має вплив на формування податкового кредиту у відповідності до ст. 199 Податкового кодексу України.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги позивач вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначає, що висновки судів не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини. Зазначає, що ним здійснювались міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом, за якими місцями завантаження та розвантаження була територія іноземних держав, при цьому перевезення здійснювалось і через митну територію України, тобто транзитом через Україну. Вказує, що податковим законодавством передбачено різні правові режими оподаткування податком на додану вартість послуг щодо перевезення вантажів транзитом через Україну та послуг щодо міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, чого судами враховано при прийнятті рішень не було.

9. Контролюючий орган надав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій, що операції проведені позивачем в повному обсязі мають оподатковуватись за нульовою ставкою про та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 185.1 статті 185.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

10.3. Підпункт 195.1.3 пункту 195.1 статті 195.

За нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання таких послуг:

а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

10.4. Пункт 197.8 статті 197.

Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов`язаних із таким перевезенням (переміщенням).

10.5. Пункти 199.2 - 199.4 статті 199.

Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання придбаних товарів/послуг між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

11. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 200.

Транзит - митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь - якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

12. Закон України "Про транзит вантажів" (1172-14) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

Транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Податковим законодавством передбачено різні правові режими оподаткування податком на додану вартість послуг щодо перевезення вантажів транзитом через Україну та послуг щодо міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України регулює оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення вантажів транзитом через митну територію України і такі операції звільняються від оподаткування, натомість пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України регулює оподаткування операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом і такі операції підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.

При цьому законодавчо не встановлено обмежень щодо здійснення міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом із застосуванням митного режиму "транзит" через митну територію України.

Податковим законодавством не встановлено обмежень щодо застосування одночасно в межах надання послуг з перевезення різних режимів оподаткування ПДВ вартості послуг щодо міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом та послуг з перевезення вантажів транзитом через митну територію України.

Норми чинного законодавства також не містять обмежень відносно того, що з операцій з міжнародного перевезення вантажів, що оподатковуються за нульовою ставкою, неможливе виокремлення операцій з транзитного перевезення через митну територію України, що звільнені від оподаткування.

13. Послуги з транзитного перевезення вантажів можуть здійснюватись виключно територією України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, тобто міжнародне перевезення товарів в межах митної території України є транзитним перевезенням, і такі операції звільнені від оподаткування.

Натомість, перевезення вантажів автомобільним транспортом на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх пропуску через державний кордон України (митне оформлення режиму транзит, митна територія України) і з пункту (місця) їх пропуску через державний кордон України до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України не можуть розглядатися як транзитні перевезення через територію України, такі перевезення є міжнародними і мають оподатковуватись за нульовою ставкою.

14. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платник податків допустив порушення норм податкового законодавства, останній має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, правове регулювання спірних правовідносин, а також встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивач обґрунтовано з операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів (ставка податку 0%) здійснив виокремлення операцій з перевезення вантажів транзитом через митну територію України (звільнені від оподаткування).

У зв`язку з зазначеним контролюючий орган неправомірно дійшов висновку про порушення позивачем ст. 199 Податкового кодексу України та неправильного визначення частки використання сплаченого податку (ПДВ) за придбаними товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, а відповідно безпідставно зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ, зменшив розмір від`ємного значення з ПДВ та донарахував суму грошового зобов`язання з ПДВ, згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми, що регулюють спірні відносини та встановлені обставини справи, дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права щодо оподаткування операцій з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом та перевезення вантажів транзитом через митну територію України, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 підлягає задоволенню.

23. Відповідно до п. 3 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

24. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

25. За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 32,19 грн згідно квитанції № 29233852 від 16.07.2012, за подання апеляційної скарги у розмірі 583,33 грн згідно платіжного доручення № 1803 від 15.02.2013 та за подання касаційної скарги у розмірі 1 840,47 грн згідно платіжного доручення № 1447 від 23.06.2015.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2015 у справі №2а-0770/2388/12 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області від 18.04.2012 №0000742332, № 0000752332, № 0000762332.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 455,99 грн (дві тисячі чотириста п`ятдесят п`ять гривень 99 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області.