826/1588/18 Про визнання протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС щодо невиконання вимог Митного кодексу України та Податкового кодексу України щодо не підготування висновку про повернення сплачених сум за митне декларування товару заявнику з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, зобов`язання митниці ДФС підготувати висновок про повернення заявнику помилково сплачених грошових коштів за митне декларування товару - 12.07.2019 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року (суддя Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (судді: Бужак Н.П. (головуючий), Костюк Л.О., Парінов А.Б.) у справі № 826/1588/18 за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, Київська митниця ДФС) про визнання протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС щодо невиконання вимог статті 301 Митного кодексу України статті 43 Податкового кодексу України та Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (z1097-07) , а саме: не підготування висновку про повернення сплачених сум за митне декларування товару позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, зобов`язання Київської митниці ДФС підготувати висновок про повернення позивачу помилково сплачених грошових коштів за митне декларування товару у сумі 405 600,00 грн та подати його для виконання до відповідного органу державної казначейської служби.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом допущено бездіяльність щодо розгляду та вирішення по суті заяви позивача про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у сумі 405 600,00 грн (передплата за митне оформлення), надіслану на адресу Київської митниці ДФС поштою 19.12.2017. Позивач також вказує, що попередньо постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2017 у справі № 359/3090/17 за матеріалами адміністративного правопорушення митних правил, передбачених статтею 471 Митного кодексу України, було закрито провадження по справі відносно позивача за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС за заявою ОСОБА_1 (вх. № 231828/47 від 27.12.2017) про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Зобов`язано Київську митницю ДФС оформити та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення ОСОБА_1 помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 405 600,00 грн.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що сплата позивачем митних платежів у сумі 405 600,00 грн відбулась внаслідок помилки відповідача у зв`язку зі складанням протоколу за наслідками виявлення правопорушення митних правил, факт скоєння якого в подальшому спростовано відповідними судовими рішеннями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська митниця ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12.03.2017 року відносно громадянина України ОСОБА_1 головним державним інспектором другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС Момот С.М. був складений протокол про порушення митних правил за № 0138/11А125000/17 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України ("Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю"). Зокрема, в тексті протоколу зафіксовано обставини ввезення позивачем на митну територію України в аеропорту товарів (речей без ознак вжитку) загальною вартістю зі слів останнього 42 550 євро без письмового декларування.

15 березня 2017 року до відділу митного оформлення № 4 митного поста "Бориспіль-аеропорт" позивачем була подана митна декларація № UА125100/2017/380002, згідно якої він задекларував зазначені товари в режимі ІМ40АА (випуск для вільного обігу), що були попередньо прийняті на зберігання 12.03.2017. Також позивачем були сплачені митні платежі у сумі 405 600,00 грн, що підтверджуються копіями дублікату квитанції № 0.0.725673648.1 від 15.03.2017 та довідки ПАТ "Приватбанк" від 13.02.2018 № 2018021317575602 . Зі змісту довідки встановлено, що позивач 15.03.2017 здійснив платіж з карткового рахунку № НОМЕР_2 на суму 405 600,00 грн за реквізитами: отримувач: Київська митниця ДФС; рахунок отримувача: 37347112520026, МФО 820019, код ЄДРПОУ 39470947; призначення платежу: "передплата за митне декларування, без ПДВ".

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2017 року у справі № 359/3090/17, відкритою за адміністративним матеріалом (протоколом від 12.03.2017 року), який надійшов від Київської міської митниці відносно громадянина ОСОБА_1, про порушення митних правил, передбачених статтею 471 Митного кодексу України, - провадження у справі було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вилучені у ОСОБА_1 товари за наведеним переліком постановлено повернути останньому. Постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 вересня 2017 року набрала законної сили 3 жовтня 2017 року.

В грудні 2017 року позивач звернувся до Київської міської митниці із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (вх. № 231828/47 від 27.12.2017), в якій він просив відповідача підгодовувати висновок про повернення грошових кошті в сумі 405 600,00 грн за переплату митного декларування та подати висновок до відповідного органу про повернення грошових коштів в сумі 405 600,00 грн за передплату митного декларування; повернути суми в розмірі 405 600,00 грн за вказаними у заяві реквізитами. Однак, листом від 09.01.2018 № 188/2/10-70-19-02-47 Київська митниця ДФС відмовила позивачу у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що вказана у заяві сума, за даними АСМО "Інспектор", не обліковується як помилково та/або надміру сплачена.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем при переміщенні товару та проходженні митного контролю, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Митного кодексу України (4495-17) , а також того, що вказана позивачем у заяві (№ 231828/47 від 27.12.2017) сума за даними АСМО "Інспектор", не обліковується як помилково та/або надміру сплачена, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

8. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

9. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (2755-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункти 14.1.115, 14.1.182 пункту 14.1 статті 14.

Надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

10.2. Пункти 43.1, 43.2, 43.3, 43.4, 43.5 статті 43.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

11. Бюджетний кодекс України (2456-17) (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина друга статті 45.

Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

12. Митний кодекс України (4495-17) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Частини перша, друга, третя, четверта статті 301.

Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (2755-17) .

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

12.2. Частина восьма статті 374.

Товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України (2755-17) .

13. Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 № 618 (z1097-07) :

13.1. Абз. 1, 2, 12 пункту 1, пункти 2, 3, 4 Розділу ІІІ.

Для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

14. Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затверджений наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147:

14.1. Пункти 2, 3, 7.

Повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618 (z1097-07) , в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

На підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку, та протягом п`яти робочих днів від дати отримання Висновку здійснює повернення коштів з бюджету.

15. Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017 (z0976-17) :

15.1. Пункти 1-5, 8.

Повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Митниця ДФС у строк не пiзнiше нiж за п`ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Задовольняючі позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що сплата позивачем митних платежів у сумі 405 600,00 грн відбулась внаслідок помилки відповідача у зв`язку зі складанням протоколу за наслідками виявлення правопорушення митних правил, факт скоєння якого в подальшому спростовано відповідними судовими рішеннями.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями є суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, тоді як, помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань (підпункту 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин)). Підстави повернення надміру сплачених грошових зобов`язань та помилково сплачених грошових зобов`язань встановленні положеннями Податкового кодексу України (2755-17) та Митного кодексу України (4495-17) в порядку визначеним центральним органом виконавчої влади.

У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанції у рішеннях зазначили, що 15 березня 2017 року до відділу митного оформлення № 4 митного поста "Бориспіль-аеропорт" позивачем була подана митна декларація № UА125100/2017/380002, згідно якої позивач задекларував товари в режимі ІМ40АА (випуск для вільного обігу), що були попередньо прийняті на зберігання 12.03.2017. При цьому позивачем добровільно (що ним не заперечується) були сплачені митні платежі у сумі 405 600,00 грн відповідно до поданої ним декларації з дотриманням вимог статті 374 Митного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Однак, судами попередніх інстанцій не було досліджено вказаної митної декларації № UА125100/2017/380002 поданої позивачем із визначенням вартості товару прийнятого на зберігання 12.03.2017, як і не було надано належної оцінки листу Аташе з митних питань Генерального управління митниці та непрямих податків Французької Республіки щодо ввезення в Україну позивачем відповідного товару.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення норм процесуального права, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

19. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

20. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

22. Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

23. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами, зокрема, не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

25. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

26. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.