814/258/16 Про визнання протиправною бездіяльності митниці ДФС щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ, та зобов`язання прийняти висновок про повернення надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ - 05.11.2019 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 (суддя - Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 (головуючий суддя - Димерлій О.О., судді: Домусчі С.Д., Єщенко О.В.) у справі №814/258/169 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом в якому, просив суд визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн. та ПДВ у розмірі 82332,05 грн.; зобов`язання відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Миколаївська митниця, не зважаючи на наявність законних підстав для повернення ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 82476,43 грн., як надмірно сплачених позивачем за МД № 504070000/2015/000115 від 07.01.2015, до цього часу безпідставно не підготувала та не направила відповідний висновок до ГУ ДКСУ в Миколаївській області, у зв`язку з чим ГУ ДКСУ в Миколаївській області не повернуло ці кошти позивачу, що є прямим порушенням його прав на отримання надмірно сплачених сум митних платежів. Таким чином, бездіяльність Миколаївської митниці щодо ненадання ГУ ДКСУ в Миколаївській області висновку про повернення з Державного бюджету України ФОП ОСОБА_1 надмірно сплачених платежів є протиправною, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновку про повернення ФОП ОСОБА_1 з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн та податку на додану вартість у розмірі 82332,05 грн. Зобов`язано Миколаївську митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України ФОП ОСОБА_1 надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн. та податку на додану вартість у розмірі 82332,05 грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Миколаївська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування доводів касаційної скарги Миколаївська митниця ДФС зазначає, що позовні вимоги, які стосуються зобов`язання розглянути заяву щодо повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів та зобов`язання підготувати на направити висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету платежів, задоволені бути не можуть, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Фірма SHANGHAI EMATE INDUSTRIAL.CO.LTD (Китай) на виконання контракту від 03.11.2014 № 20141103 поставила позивачу фільтри очищення води та частини фільтрів очищення води.

17.01.2015 внаслідок надходження на митну територію України партії товару, позивач подав митну декларацію № 504070000/2015/000115, в якій зазначив ціну товару 771525,32 доларів.

17.01.2015 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 504070000/2015/000004/2 і картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів № 504070000/2015/00007.

Для пропуску товару позивачем сплачено ввізне мито в розмірі 144,38 грн. та ПДВ у розмірі 82332,05 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 по справі № 814/913/15, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2015, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 17.01.2015 № 504070000/2015/000004/2 і картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 17.01.2015 № 504070000/2015/00007.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 касаційну скаргу на зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 814/913/15 повернуто скаржнику.

22.12.2015 ФОП ОСОБА_1 направив на адресу відповідача заяву про повернення надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 144,38 грн. та ПДВ у розмірі 82332,05 грн.

Листом від 06.01.2016 відповідач повідомив про відсутність підстав для повернення надмірно сплаченого податку, оскільки в резолютивній частині рішень судів не визначено суму надмірно сплачених митних платежів.

14.01.2016 позивач повторно подав заяву про повернення грошових коштів, однак у встановлений строк митний орган висновок про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита та ПДВ не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейства.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані Митним, Бюджетним та Податковим кодексами України (2755-17) та Порядком про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Згідно з частинами 1,3 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до бюджетного та податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до підпунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (z1097-07) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1097/14364 (z1097-07) (далі - Порядок № 618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618, для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб`єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Згідно з пунктами 2, 3, 4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618 визначений наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником або заступником керівника митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ цього ж Порядку висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 618 встановлено, що за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами відбувається при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

При цьому вказане повернення у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від митних органів висновку.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов`язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов`язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком №618, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затверджений наказом Міндоходів і зборів України, Мінфіну України від 30.12.2013 №882/1188 детально регламентує порядок складання висновків про повернення сум з бюджету, складання платіжних документів та строки повернення таким сум.

У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з`ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов`язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи бездіяльністю митних органів з питань, пов`язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Отже, якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та зобов`язати його виконати відповідно до вимог закону.

Таке правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному, зокрема у постановах від 25.11.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркон" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, від 16.09.2015 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (правонаступником якої є Одеська митниця Державної фіскальної служби України), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що відповідачем за результатами отриманої заяви ФОП ОСОБА_1 не вжито заходів та не вчинено дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, а тому їх висновок про наявність у спірному випадку підстав для визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання митного органу їх вчинити ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.