П/9901/246/19 Про визнання протиправними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зобов`язання вчинити певні дії - 11.07.2019 Прийняття

1.1. визнання протиправними дії щодо ненадання інформації стосовно кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів ВККС та окремо кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів Громадської ради міжнародних експертів (надалі - ГРМЕ) щодо рішення про відповідність на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" 46 кандидатів, зазначених у запиті (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) ) ГО від 30.03.2019 №33/19;

1.2. зобов`язання надати інформацію стосовно кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів ВККС та окремо кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів ГРМЕ щодо рішення про відповідність на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" таких кандидатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 .

2. Аргументи позивача зводяться до того, що відмова відповідача надати публічну інформацію на запит позивача є протиправною та суперечить Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (2939-17) (надалі - Закон 2939-VI). На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у своїй відповіді на запит відповідач не зазначив конкретної підстави для відмови у наданні публічної інформації, передбаченої частиною 1 статті 22 Закону 2939-VI. Також, на думку позивача, відмовляючи у наданні публічної інформації, відповідач не застосував "трискладовий тест". Позивач наполягає, що відповідач неправильно тлумачить положення Регламенту ВККС, підпунктами 4.14.1-4.14.2 пункту 4.14 розділу IV якого встановлено, що протокол, яким фіксується хід засідання ВККС повинен містити відомості, в тому числі, про оголошення ухваленого за результатами голосування рішення з кожного окремого питання.

3. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до судового розгляду в судовому засіданні на 11.07.2019 о 16:00 год.

4. 21.06.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній зазначає, що заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Відповідач наголошує, що у відповіді на запит позивача ВККС вказала про неможливість надання інформації щодо кількості голосів "за" та "проти" під час ухвалення рішень за результатами голосування згідно з підпунктами 4.11.10.1-4.11.10.2 пункту 4.11 розділу IV Регламенту ВККС, якими членам ВККС, ГРМЕ та особам, які забезпечують переклад, заборонено розголошувати будь-яку інформацію щодо обговорення кандидата і голосування щодо його відповідності критеріям до посади судді Вищого антикорупційного суду. На думку відповідача, ним надано повну, достовірну та точну інформацію на запит позивача. Також, відповідач вказує, що процедура ухвалення рішення за результатами спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ не передбачає фіксування результатів персонального голосування, тому відповідачем не створювалась публічна інформація, про яку запитував позивач.

5. 01.07.2019 позивач подав відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що жодної інформації по суті запиту позивача відповідач у своїй відповіді не надав, а також не вказав про відсутність у нього запитуваної інформації. Стосовно тверджень щодо відсутності необхідності фіксування інформації про персональне голосування членів ВККС та Громадської ради міжнародних експертів, позивач послався на те, що результати голосування повинні відображатись у відповідному рішенні.

6. У судовому засіданні 11.07.2019 учасники справи підтримали свої позовні вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

Обставини, встановлені судом з посиланням на докази:

7. 30.03.2019 позивач звернувся до відповідача із запитом у порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) вих. №33/19 від 30.03.2019, в якому просив надати інформацію щодо кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів ВККС та окремо кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів ГРМЕ щодо рішення про відповідність на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" таких кандидатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 (а.с. 10-11).

8. Листом від 05.04.2019 №36-2150/19 відповідач повідомив позивача про неможливість надання запитуваної інформації. У відповіді зазначено про те, що спеціальні спільні засідання ВККС та ГРМЕ, на яких розглядалось питання про відповідність кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", відбувались 1, 21-24, 28 січня 2019 року. Положеннями пункту 4.11 розділу IV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням ВККС від 13.10.2016 №81/зп-16, визначено порядок розгляду ВККС питання проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду за участі ГРМЕ. Згідно з підпунктами 4.11.10.1-4.11.10.2 пункту 4.11 розділу IV цього Регламенту, голосування проводиться за відсутності кандидата, стосовно якого вирішується питання та інших осіб, які не є членами ВККС та ГРМЕ, за винятком осіб, які забезпечують переклад. Члени ВККС, ГРМЕ та особам, які забезпечують переклад, не мають права розголошувати будь-яку інформацію щодо обговорення та голосування (а.с. 12).

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи та висновки суду за наслідками розгляду справи з посиланням на норми права, які застосував суд:

9. Відповідно до статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

10. Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів, яке включає, серед іншого, право одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

11. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, врегульований Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (2939-17) (надалі - Закон №2939-VI (2939-17) ).

12. Зокрема, згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

13. Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

14. Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

15. Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI на розпорядників інформації покладений обов`язок надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

16. У свою чергу, відповідно до частин 1-2 статті 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

17. Згідно з частиною 1 статті 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

18. Частиною 4 статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.

19. Таким чином, право особи на отримання інформації включає в себе право на доступ до публічної інформації шляхом надання розпорядником інформації достовірної, точної та повної інформації на запит особи. Ненадання інформації на запит або надання інформації, яка не відповідає зазначеним критеріям достовірності, точності та повноти, по своїй суті, є відмовою у наданні публічної інформації.

20. Нормами частини 1 статті 22 Закону №2939-VI визначено вичерпний перелік підстав, за умови існування яких розпорядником інформації може бути відмовлено у задоволенні запиту на отримання публічної інформації. При цьому, пунктом 4 частини 4 статті 22 Закону №2939-VI закріплено обов`язок розпорядника інформації мотивувати підставу для своєї відмови у наданні публічної інформації.

21. Зі змісту листа ВККС від 05.04.2019 №36-2150/19 вбачається, що будь-якої інформації у відповідь на запит ГО від 30.03.2019 вих. №33/19 надано не було.

22. При цьому вказівка ВККС у відповіді на запит про неможливість надання інформації, по своїй суті, не може вважатись наданням інформації. Тому, слід відхилити аргументи відповідача в тій частині, що ним не було відмовлено у наданні інформації позивачу.

23. Судом досліджено, що у відповіді від 05.04.2019 №36-2150/19 ВККС не зазначено жодної з підстав для відмови у наданні інформації на запит ГО від 30.03.2019 вих. №33/19, передбаченої нормами частини 1 статті 22 Закону №2939-VI.

24. Єдиним обґрунтуванням неможливості надання запитуваної інформації відповідач наводить те, що згідно з підпунктом 4.11.10.2 пункту 4.11 розділу IV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням від 13.10.2016 №81/зп-16, члени ВККС, ГРМЕ та особам, які забезпечують переклад, не мають права розголошувати будь-яку інформацію щодо обговорення та голосування.

25. Пунктом 4.11 розділу IV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням від 13.10.2016 №81/зп-16 визначено, що розгляд питання відповідності кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, визначеним частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" на спеціальному спільному засіданні включає обговорення членами ВККС й ГРМЕ питання відповідності кандидата та голосування (підпункт 4 підпункту 4.11.9). Голосування проводиться за відсутності кандидата, стосовно якого вирішується питання, та інших осіб, які не є членами ВККС та ГРМЕ, за винятком осіб, які забезпечують переклад (підпункт 4.11.10.1). Члени ВККС, ГРМЕ та особи, які забезпечують переклад, не мають права розголошувати будь-яку інформацію щодо обговорення та голосування (підпункт 4.11.10.2).

26. Досліджуючи зміст запиту від 30.03.2019 вих. №33/19 суд не вбачає достатніх підстав стверджувати про те, що запитувана позивачем інформація підпала під наведені обмеження. Зокрема, інформація щодо кількості голосів "за" та "проти" членів ВККС та ГРМЕ при вирішенні питання стосовно відповідності певних кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, визначеним частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд", відноситься до знеособленої інформації та не стосується персональних результатів голосування членів ВККС та ГРМЕ з даного питання, а тому, не охоплюється забороною, встановленою підпунктом 4.11.10.2 пункту 4.11 розділу IV Регламенту ВККС.

27. Відповідно до частин 1-2 статті 6 Закону №2939-VI, інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

28. Отже, системний аналіз норм пункту 2 частини 1 і пункту 3 частини 4 статті 22 Закону № 2939-VІ дає підстави для висновку, що відмова у наданні інформації у зв`язку з тим, що остання належить до категорії інформації з обмеженим доступом, допускається лише з одночасним обґрунтуванням розпорядником публічної інформації того, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини (так званий "трискладовий тест").

29. Разом з тим, обмежуючи права позивача на доступ до інформації, яку відповідач, фактично, відніс до інформації з обмеженим доступом, останнім не було застосовано "трискладовий тест" та не перевірено дотримання сукупності вимог пунктів 1-3 частини 2 статті 6 Закону №2939-VІ.

30. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відмова відповідача у наданні публічної інформації на запит позивача від 30.03.2019 вих. №33/19 з підстав, викладених у листі від 05.04.2019 №36-2150/19, є протиправною.

31. Тому, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання інформації стосовно кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів ВККС та окремо кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів ГРМЕ щодо рішення про відповідність на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" 46 кандидатів, зазначених у запитів (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) ) ГО від 30.03.2019 №33/19 підлягають до задоволення.

32. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ), у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

33. Частиною 4 цієї статті передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

34. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 від відповідача витребовувались письмові пояснення стосовно того, яким чином здійснювалось фіксування результатів голосування за наслідками вирішення на спеціальному спільному засіданні ВККС та ГРМЕ питання про відповідність кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд".

35. На виконання вимог даної ували суду відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства процедура ухвалення рішення за результатами спеціального засідання ВККС та ГРМЕ не передбачає фіксування ВККС інформації про персональне голосування, зокрема, створення інформації про кількість членів ВККС та ГРМЕ, які проголосували "за" чи "проти" відповідного рішення. У зв`язку з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що запитувана позивачем інформація не знаходиться у володінні ВККС.

36. Суд зазначає, що оцінка правомірності оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень повинна надаватись з урахуванням тих обставин, що існували на момент його прийняття, а також були покладені в його основу.

37. Проте, у листі ВККС від 05.04.2019 №36-2150/19 не йдеться про те, що відповідач, як розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої позивачем зроблено запит. Отже, підстава для відмови у наданні публічної інформації, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону №2939-VI, не була покладена в основу даного листа.

38. Таким чином, суд позбавлений процесуальної можливості надати оцінку вказаним обставинам, на які відповідач посилається в обґрунтування своїх заперечень.

39. Зважаючи на наведене, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати позивачу запитувану інформацію, оскільки у відповідача залишається право діяти на власний розсуд за наслідками розгляду запиту позивача.

40. Тому, суд вважає за необхідне зобов`язати ВККС повторно розглянути запит ГО від 30.03.2019 №33/19, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

41. Як передбачено частинами 1, 3 статті 139 КАС України, судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 960,50 грн. (з розрахунку: 1921,00 грн. (за одну вимогу немайнового характеру) * 50% (кількість задоволених позовних вимог)).

Керуючись ст.ст. 245, 250, 255, 266 КАС України,

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо ненадання інформації стосовно кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та окремо кількості голосів "за" та кількості голосів "проти" членів Громадської ради міжнародних експертів щодо рішення про відповідність на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною 4 статті 8 Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" 46 кандидатів, зазначених у запитів (в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) ) Громадської організації "ФУНДАЦІЯ ДЕЮРЕ" від 30.03.2019 №33/19.

Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно розглянути запит Громадської організації "ФУНДАЦІЯ ДЕЮРЕ" від 30.03.2019 №33/19, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Громадської організації "ФУНДАЦІЯ ДЕЮРЕ" сплачений судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Суддя-доповідач	В.М. Шарапа
	В.М. Бевзенко
	Н.А. Данилевич І.Л. Желтобрюх Т.Г. Стрелець