ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
23 лютого 2016 року Справа № 916/2044/13
|
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В., суддів -Жукової Л.В., Погребняка В.Я., за участю представників сторін:
ТОВ "СПЕЦАВТОТЕХНІКА ЦЕНТР" - Клєц С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 у справі № 916/2044/13 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотехніка Центр", -
в с т а н о в и в:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 по справі № 916/2044/13 (колегія суддів: головуючий суддя - Пироговський В.Т., судді - Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" у задоволенні заяви про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2013р., апеляційну скаргу з додатками повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" без розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 скасувати та направити справу для розгляду до Одеського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
22.02.2016 до суду касаційної інстанції від представника ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника прийняти участь в судовому засіданні 23.02.2016.
Розглянувши вказане клопотання та вислухавши думку представника ТОВ "СПЕЦАВТОТЕХНІКА ЦЕНТР", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки представники сторін про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а нез'явлення уповноважених представників сторін в судове засідання касаційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ТОВ "СПЕЦАВТОТЕХНІКА ЦЕНТР", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2013 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "СПЕЦАВТОТЕХНІКА ЦЕНТР" в порядку ч.5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою попереднього засідання суду від 18.10.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 20 419 553,64 грн., до складу яких включені: Санаторій "Одеса" СБ України, ПАТ "УкрСиббанк", ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", Крамаренко О.О. та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Постановою господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р. ТОВ "СПЕЦАВТОТЕХНІКА ЦЕНТР" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Колмикову Т.О., якого зобов'язано після завершення ліквідаційних заходів надати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута на розгляд та затвердження.
06.10.2015 р. ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції від 18.12.2013, одночасно надавши заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання.
Відмовляючи в задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції послався на відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання даної апеляційної скарги у зв'язку з тим, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги не містить необхідних пояснень з наведенням об'єктивних обставин, які б перешкоджали оскарженню постанови суду від 18.12.2013 р., попри те, що товариство у травні 2015 року звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2015 р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Отже, посилання ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" на виникнення у нього права на апеляційне оскарження постанови від 18.12.2013 р. з моменту винесення постанови Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р. є хибними та безпідставними.
Згідно із ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" посилається на те, що 24.09.2014 р. ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Оптиум фактор" уклали договір № 62/FАА про відступлення права вимоги, згідно з яким банк в повному обсязі відступив, а ТОВ "Оптиум фактор" набуло право грошових вимог за кредитним договором № 1136027000 від 13.06.2008 р. В подальшому, право вимоги за кредитним договором № 1136027000 від 13.06.2008 р. перейшло від ТОВ "Оптиум фактор" до ТОВ "ФК "Профкредит" відповідно до договору про відступлення права вимоги від 07.04.2015 р. № 07-04/15.34.
08.05.2015 р. ТОВ "ФК "Профкредит" звернулось до господарського суду Одеської області з клопотанням про заміну первісного кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ТОВ ФК "Профкредит".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2015 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, припинені повноваження ліквідатора, припинено юридичну особу ТОВ "Спецавтотехніка", припинено провадження у даній справі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р., ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2015 р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.
Отже, скаржник зазначає, що станом на теперішній час судом не вирішено питання про заміну кредитора ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "ФК "Профкредит", у зв'язку з чім не вирішений і процесуальний статус ТОВ "ФК "Профкредит". У зв'язку з тим, що повний текст постанови Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р. ТОВ "ФК "Профкредит" отримало лише 02.10.2015 р., заявник вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р. пропущений з поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 07.04.2015 р. між ТОВ "ФК "Профкредит" та ТОВ "Оптиум фактор" укладено договір № 07-04/15.34. про відступлення права вимоги за кредитним договором №1136027000 від 13.06.2008 р.
Оскільки з цього моменту до товариства перейшли права і обов'язки нового кредитора за вказаним кредитним договором, ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" не було позбавлене права оскаржити в апеляційному порядку відповідно до ст. 91 ГПК України постанову суду першої інстанції від 18.12.2013 р. одразу після отримання всіх документів, пов'язаних з виконанням вказаного кредитного договору.
Однак, вказаним правом ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" скористалося лише у жовтні 2015 року, а в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги на постанову суду від 18.12.2013 р. не зазначило об'єктивних обставин, які перешкоджали б оскарженню постанови.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що товариство у травні 2015 року оскаржувало до Одеського апеляційного господарського суду ухвалу суду першої інстанції від 19.05.2015 р. про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Тому посилання товариства на виникнення у нього права на апеляційне оскарження постанови від 18.12.2013 р. з моменту винесення постанови Вищого господарського суду України від 08.09.2015 р. суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв до уваги і визнав безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, та докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Отже, надана ст. 93 ГПК України можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги використовується судами з урахуванням вимог ст. 53 ГПК України, яка уможливлює таке відновлення виключно за умови наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, поважними можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для вчинення процесуальних дій.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали б скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про те, що зазначена заявником ТОВ "Фінансова компанія "Профкредит" причина пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважною, оскільки скаржником не доведено належним чином наявність об'єктивних причин, які унеможливлювали подання ним апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції від 18.12.2013 р. з того моменту, коли до товариства перейшли права і обов'язки нового кредитора.
Відповідно до п. 4 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" пропущеного строку на подання апеляційної скарги на постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2013 р., у зв'язку з цим апеляційна скарга правомірно не прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції і повернута скаржнику.
Отже, ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкредит" залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 у справі № 916/2044/13 залишити без змін.
|
Головуючий:
Судді:
|
Білошкап О.В.
Жукова Л.В.
Погребняк В.Я.
|