ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року
Київ
справа №825/636/14
адміністративне провадження №К/9901/2866/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору, Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" про визнання протиправними дій та зобов`язання звільнити майно з податкової застави і виключити з реєстру обтяжень,
У С Т А Н О В И В:
ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України" подало до суду позов, в якому просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо складення актів опису майна у податкову заставу від 29.07.2013 № 3 та від 23.01.2014 № 17/15, що знаходяться у користуванні Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", зобов`язати ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області звільнити майно ПАТ "Національна акціонерна компанія "Надра України", що знаходиться у користуванні Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", з податкової застави та вчинити дії щодо виключення майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що акти опису майна у податкову заставу складені протиправно, оскільки описане майно знаходиться у користуванні Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія", проте є власністю НАК "Надра України", яка має право володіння користування та розпорядження цим майном.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 25.02.2014 адміністративний позов задовольнив. З урахуванням ухвали від 05.03.2014 про виправлення описок у постанові від 25.02.2014, суд визнав протиправними дії відповідача щодо складання актів опису майна у податкову заставу від 29.07.2013 № 3 та від 23.01.2014 №17/15, що знаходиться у користуванні Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" та є власністю НАК "Надра України". Зобов`язав відповідача звільнити майно ПАТ НАК "Надра України", що знаходиться у користуванні Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" з податкової застави, та вчинити дії щодо виключення майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна". Стягнув з Державного бюджету України на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія" "Надра України" судові витрати в сумі 73,08 грн.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.06.2014 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, установив, що описане у заставу майно є власністю НАК "Надра України" і знаходиться у користуванні Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія". Тому, контролюючий орган протиправно склав акти про опис зазначеного майна у податкову заставу у зв`язку з наявністю податкового боргу у платника податків, якому зазначене майно не належить.
ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права: підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України та статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.07.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 № 1401-VIII (1401-19)
, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (1402-19)
, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (1402-19)
, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства (2747-15)
викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
(у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 26.06.2018 касаційну скаргу прийняв до провадження, ухвалою від 08.07.2019 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 09.07.2019.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач на підставі рішення від 25.07.2013 року № 3 про опис майна у податкову заставу склав акти опису майна ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" від 29.07.2013 року № 3 та від 23.01.2014 року № 17/15, підписані податковим керуючим Березовським Д.В., заступником директора та директором ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія".
У листі від 24.01.2014 року №19/62 Дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" повідомило ПАТ "НАК "Надра України" про наявну у Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" податкову заборгованість понад сім мільйонів гривень та про вжиті контролюючим органом заходи щодо її погашення шляхом складення актів опису майна, що перебуває у користуванні цього дочірнього підприємства та належить на праві власності ПАТ "НАК "Надра України", у податкову заставу.
Наявність у Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" податкової заборгованості визнається сторонами у справі.
Позивач - ПАТ "НАК "Надра України" оскаржує дії контролюючого органу, оскільки описане майно належить на праві власності виключно ПАТ "НАК "Надра України" і останнім передано Дочірньому підприємству НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" лише у користування. Опис майна у податкову заставу може бути здійснено лише щодо належного боржнику майна, а щодо майна іншого підприємства - є протиправним.
Суди попередніх інстанцій дослідили такі доводи позивача та установили, що Національна акціонерна компанія "Надра України" створена відповідно до Указу Президента від 14.06.2000 № 802 (802/2000)
"Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвитку надр" з метою підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології і розвідки надр та поліпшення забезпечення потреб України в корисних копалинах.
Кабінет Міністрів України, який здійснює управління об`єктами державної власності, прийняв постанову від 14.07.2000 № 1128 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Надра України" та постанову від 17.08.2000 № 1273 "Питання Національної акціонерної компанії "Надра України", згідно з пунктом 4 якої вирішив передати до статутного фонду Національної акціонерної компанії "Надра України" майно державних підприємств згідно з додатком № 3 із наступним їх перетворенням у дочірні підприємства компанії, зокрема Державне геологічне підприємство "Чернігівнафтогазгеологія".
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2000 № 1273 (1273-2000-п)
Міністерство екології та природних ресурсів України прийняло наказ № 176 від 08.05.01, НАК "Надра України" - від 15.05.01 № 21 "Про передачу Державного геологічного підприємства "Чернігівнафтогазгеологія" до складу НАК "Надра України" та його майна до статутного фонду компанії". Передача всього майна Державного геологічного підприємств "Чернігівнафтогазгеологія" як цілісного майнового комплексу до статутного фонд Компанії підтверджена актом передавання-приймання № 1.
Відповідно до наказу Національної акціонерної компанії "Надра України" від 06.08.2011 № 93 "Про передачу майна НАК "Надра України" ДП "Чернігівнафтогазгеологія" майно компанії згідно з актами передавання-приймання № 1 та № 2 від 06.08.2001 та передавальним балансом було передано дочірньому підприємству в користування на праві господарського відання.
Згідно з наказом Національної акціонерної компанії "Надра України" від 27.07.2007 № 153 "Про відображення змін порядку формування та складу статутних фондів ДП" та наказом від 18.12.2007 № 236 "Щодо внесення змін до наказу № 153 від 27.07.2007" прийняті нові редакції статутів дочірніх підприємств, зокрема Дочірьного підприємства "Чернігівнафтогазгеологія", в яких змінено право господарського відання на право користування майном. Відповідно до акта приймання-передачі майна від 05.09.2007 НАК "Надра України" внесло до статутного фонду Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" право користування майном.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства", статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" та до пункту 2 Статуту НАК "Надра України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1460 (1460-2000-п)
, НАК "Надра України" за організаційно-правовою формою є публічним акціонерним товариством.
Відповідно до пункту 5.7 статуту Дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" підприємство не може відчужувати, передавати у заставу, в користування, управління належні йому майнові (речові) права та майно, передане засновником, будь-якій іншій юридичній особі, передавати їх до статутних фондів, створювати з його участю суб`єкти господарської діяльності, а також передавати майно до спільної діяльності (простого товариства) без згоди засновника.
Також, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання Національної акціонерної компанії "Надра України" від 31.08.2011 № 912 (912-2011-п)
внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 568 (568-2005-п)
та передано Державній службі геології та надр України повноваження з управління державними корпоративними правами Національної акціонерної компанії "Надра України".
Таким чином, корпоративні права компанії належать державі в особі Державної служби геології та надр України. При цьому Національна акціонерна компанія "Надра України" не є державним підприємством, а майно компанії не є державною власністю (за виключенням пакетів акцій компанії).
Згідно з підпунктами 5.2, 5.3 статуту ДП НАК "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" майно, право користування яким передане дочірньому підприємству як внесок до його статутного фонду, та майно, набуте дочірнім підприємством в результаті його господарської діяльності, є власністю засновника - Національної акціонерної компанії "Надра України", яка має право це майно вилучити.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 цього Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пункту 89.3 статті 89 цього Кодексу опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
З положень зазначених норм законів випливає, що право податкової застави поширюється тільки на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні). Майно, яке належить на праві власності (господарському віданні або оперативному управлінні) іншому платнику податків, та знаходиться у користуванні платника податків - боржника, не може бути описане у податкову заставу.
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Відповідач не навів у касаційній скарзі доводів, які б спростували правильність установлення судами попередніх інстанцій обставин та свідчили б про порушення судами норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк,
Судді Верховного Суду