826/13982/13-а Про скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток - 09.07.2019 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 (суддя - Костенко Д.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Епель О.В., Ісаєнко Ю.А.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення,

У серпні 2013 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 №0002242204.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом із порушенням норм чинного законодавства, оскільки у ньому невірно зазначено повне найменування Товариства, а саме - ПАТ "Київський річковий порт", замість вірного - Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт".

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21.10.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.052014, у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам пункту 42.1 статті 42, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (z2135-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тоді як допущені Інспекцією помилки (щодо зазначення назви Товариства, а також останньої цифри " 0" замість цифри " 1" у значенні коду ЄДРПОУ Товариства) мають технічний характер та загалом не впливають на дійсність податкового повідомлення-рішення, з урахуванням того, що прийняття цього податкового повідомлення-рішення саме стосовно Товариства, а також сам факт допущених порушень, був визнаний представником позивача у судовому засіданні.

Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.06.2014 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди під час розгляду справи не надали будь-якої правової оцінки суті порушень, викладених у акті перевірки, на підставі висновків якого було прийняте податкове повідомлення-рішення, про що Товариство наголошувало у поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції.

Інспекція не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.06.2018 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 08.07.2019 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив її до попереднього розгляду на 09.07.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, результати якої оформлені актом від 02.08.2013 № 682/26-56-22-04-04/03150071, за висновками якого Товариством були порушені, зокрема, вимоги підпункту 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, пунктів 146.13, 146.14 статті 146 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002242204 від 21.08.2013, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток на 585245,00 грн., у тому числі: 389936,00 грн. - за основним платежем, 195309 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). При цьому, у графах "повне найменування юридичної особи" та "код за ЄДРПОУ" цього податкового повідомлення-рішення було вказано відповідно: ПАТ "Київський річковий порт"; 03150070.

Згідно статуту Товариства, затвердженого рішенням Загальних Зборів акціонерів Товариства (протокол б/н від 17.06.2011), зареєстрованого 29.06.2011, повним найменуванням Товариства є Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт", скороченим найменуванням є ПАТ "Київський річковий порт". Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ідентифікаційним кодом юридичної особи Товариства є 03150071.

Згідно з пунктом 42.1 статті 42 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Абзацом 4 пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (z2135-12) був затверджений Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, відповідно до підпункту "б" пункту 2.1 розділу ІІ якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Положеннями пункту 2.2 розділу ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (z2135-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма "Р").

Так, затверджена у додатку 2 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (z2135-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), форма "Р" податкового повідомлення-рішення передбачає, зокрема, графи "повне найменування юридичної особи" та "код за ЄДРПОУ".

У справі, що розглядається, суди встановили, що оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам пункту 42.1 статті 42, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а також Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (z2135-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), тоді як допущені Інспекцією помилки (щодо зазначення назви Товариства, а також останньої цифри " 0" замість цифри "1" у значенні коду ЄДРПОУ Товариства) мають технічний характер та загалом не впливають на дійсність податкового повідомлення-рішення, з урахуванням того, що прийняття цього податкового повідомлення-рішення саме стосовно Товариства на підставі проведеної перевірки, результати якої оформлені актом від 02.08.2013 № 682/26-56-22-04-04/03150071, а також сам факт допущених порушень, зафіксованих у акті перевірки, був визнаний представником позивача у судовому засіданні суду першої інстанції 07.10.2013, що підтверджується відтворенням технічного запису цього засідання та журналом судового засідання.

Таким чином, доводи Товариства, викладені в касаційній скарзі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі обставин, з огляду на що підстави для скасування ухвалених у даній справі рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

При цьому, посилання Товариства на те, що суди під час розгляду справи не надали будь-якої правової оцінки суті порушень, викладених у акті перевірки, на підставі висновків якого було прийняте податкове повідомлення-рішення, про що Товариство наголошувало у поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції, є безпідставними, з огляду на наступне.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Матеріалами справи, а саме змістом позовної заяви та апеляційної скарги Товариства, підтверджується, що підставою позову Товариство визначило саме допущені Інспекцією технічні помилки у податковому повідомленні-рішенні.

Положеннями частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Матеріалами справи підтверджується, що до початку судового розгляду справи по суті Товариство не подавало заяви про зміну підстав адміністративного позову, тоді як подання до суду апеляційної інстанції пояснень із запереченнями щодо суті встановлених перевіркою порушень податкового законодавства не є такою заявою.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Товариства підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 - залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2013 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 залишити без змін.