Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гончарука П.А. суддів Кондратової І.Д. Стратієнко Л.В. (доповідач) за участі представників: позивача: відповідача: не з'явився Дубровський В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" на рішення та постанову Господарського суду міста Києва від 28 липня 2015 року Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 910/14684/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" про стягнення 83 539,41 грн

У червні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 83 539,41 грн основного боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 (суддя - Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 (головуючий - Рябуха В.І., судді - Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.), позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маквік Трейд Плюс" 83 539,41 грн боргу та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами, 13.06.2014 між ТОВ "Маквік Трейд Плюс" (постачальник) та ТОВ "Мік Мега" (покупець) було укладено договір поставки № 0304-01, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікацій до даного договору (продукція), що являються додатками до нього та є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити таку продукцію згідно умов цього договору.

Згідно з п. 3.3. договору прийняття продукції за кількістю та якістю проводиться покупцем на складі покупця за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Димерка, вул. Леніна, 111 А.

За фактом приймання продукції сторони оформлюють документи прийому-передачі, а саме: по кількості - згідно видаткової накладної, по якості - згідно даних ветеринарного свідоцтва на продукцію (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі продукції відповідно до п. 3.5. даного договору. Датою поставки вважається дата підписання уповноваженими представниками постачальника та покупця видаткової накладної на отримання продукції.

У п. п. 4.2., 4.3. договору сторони погодили, що загальна вартість продукції, що поставляється протягом строку його дії. Оплата за продукцію здійснюється покупцем в строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту поставки продукції, згідно виставленого рахунка-фактури, шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника.

При здійсненні оплати за продукцію згідно умов цього договору, покупець зобов'язаний у графі призначення платежу в платіжному дорученні на перерахування відповідних сум робити посилання на даний договір, із зазначенням його номеру і дати укладення (п. 4.5. договору).

За п. 8.1. договору він набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що цей договір є чинним до 31.12.2014, а в частині розрахунків до повного його виконання. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору не сповістить іншу сторону про його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, що передбачені цим договором.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 87 539,41 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.

Однак відповідач отриманий товар не оплатив.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські суди встановивши, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати, строк виконання яких настав, належним чином не виконав, чим порушив його умови та вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України, прийшли до правильного і обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 83 539,41 грн (заявлена позивачем).

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом було порушено права відповідача, які закріплені у ст. 22 ГПК України є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Інші посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Отже, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Мега" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28 липня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 жовтня 2015 року у справі за № 910/14684/15 - без змін.