Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Ожго Є.В., м. Київ на ухвалу від 29.01.2015 господарського суду Чернігівської області та постанову від 03.03.2015 Київського апеляційного господарського суду у справі № 927/1760/14 господарського суду Чернігівської області про банкрутство приватного підприємства "Ровена Плюс", м. Чернігів ліквідатор Рідзель А.П., м. Чернігів кредитор приватне підприємство "Торгівельна компанія "Тікса", м. Київ представники сторін у судове засідання не з'явилися.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.11.2014 порушено провадження у справі № 927/1760/14 про банкрутство приватного підприємства "Ровена Плюс" (далі - боржник) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI (4212-17) , далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Чернігівської області від 04.12.2014 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Рідзеля А.П., зобов'язано його вчинити певні дії та інше. Суд першої інстанції виходив з того, що боржником дотримано порядок добровільної ліквідації юридичної особи та наявні усі передбачені нормами Закону про банкрутство (2343-12) передумови для здійснення провадження у дані справі.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.01.2015 (суддя Сидоренко А.С.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута та припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 (судді: Верховець А.А. - головуючий, Остапенко О.М., Шипко В.В.) ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Комерційний банк "Даніель" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, провадження у справі поновити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 25, 26, 46 Закону про банкрутство. Скаржник зазначає про порушення ліквідатором боржника порядку проведення ліквідаційної процедури.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Так, імперативними приписами абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство встановлено, що обов'язковою передумовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Також відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, яка має універсальний характер, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Отже, нормами Закону про банкрутство (2343-12) встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону про банкрутство) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо.

При зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржник вказав про відсутність у нього будь-яких майнових активів, у т.ч. грошових коштів, тоді як визнана ним кредиторська заборгованість становить понад 33 мільйони гривень.

За приписами частини 7 статті 16 Закону про банкрутство суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

У свою чергу частина 1 статті 15 Закону про банкрутство у якості підстави для повернення заяви про порушення справи про банкрутство визначає невідповідність заяви змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Аналіз вищезазначених норм Закону про банкрутство (2343-12) свідчить, що відсутність у боржника майна, достатнього для покриття судових витрат, виключає можливість здійснення судом провадження у справі про його банкрутство в силу імперативних приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, які були проігноровані судом першої інстанції при порушенні даної справи про банкрутство.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про незаконність винесення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень у зв'язку з наявністю правових підстав для припинення провадження у справі про банкрутство згідно з п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство, як безпідставно порушеного.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 83, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Ожго Є.В. задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі № 927/1760/14 скасувати.

3. Провадження у справі № 927/1760/14 про банкрутство приватного підприємства "Ровена Плюс" припинити.