Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Дерепи В.І.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2014 р. (суддя Шеліхіна Р.М.) та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) у справі № 913/921/14 господарського суду Луганської області за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу Криворізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" до Малого приватного підприємства "Норма" про стягнення 6 331 грн. 80 коп. за участю представників: від позивача не з'явились від відповідача не з'явились

У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу Криворізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу Криворізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго") звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Малого приватного підприємства "Норма" (далі - МПП "Норма") про стягнення пені та штрафу у розмірі 6 331 грн. 80 коп. за договором про закупівлю товару № К322 від 30.05.2013 р.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем, у порушення умов вказаного договору, було здійснено несвоєчасну поставку товару.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.06.2014 р. у справі № 913/921/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р., в задоволенні позову відмовлено.

Місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 579 грн. 20 коп. за період з 04.08.2013 р. по 31.08.2013 р., оскільки відповідачем своєчасно виконані зобов'язання з поставки відповідного товару (приладу вібровимірювання Янтарь-М).

Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій відмовлено в задоволенні вимоги про стягнення 2 883 грн. 60 коп. пені за період з 04.08.2013 р. по 26.09.2013 р. Позиція судів обґрунтована тим, що додатковою угодою № 1 до договору про закупівлю товару № К322 від 30.05.2013 р. сторони погодили замінити товар на товар іншої моделі, отже, змінився і строк поставки даного товару (спектрофотометру UNІСO 2100).

Крім того, з огляду на те, що позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасно поставлений товар за видатковою накладною № 27 від 18.11.2013 р. заявлені позивачем за період з 04.08.2013 р. по 26.09.2013 р., а прострочення поставки цього товару (спектрофотометру UNІСO 1205) почалося з 12.11.2013 р., господарський суд першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні даної частини позовних вимог, враховуючи відсутність прострочення поставки протягом заявленого позивачем періоду.

Одночасно, місцевий та апеляційний господарські суди визнали недоведеним факт існування обставин, з якими умови договору про закупівлю товарів пов'язують застосування до постачальника такого виду відповідальності, як стягнення штрафу. У зв'язку з цим, судами було відмовлено у стягненні з відповідача на користь позивача 1 869 грн. 00 коп. штрафу.

Не погодившись з судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2014 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з 04.08.2013 р. по 26.09. 2013 р. в розмірі 2 883 грн. 60 коп. та відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 1 869 грн. 00 коп. та в цій частині прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені за період з 04.08.2013 р. по 26.09. 2013 р. в розмірі 2 883 грн. 60 коп., стягнення штрафу в розмірі 1 869 грн. 00 коп., а також, задовольнити позовні вимоги про стягнення пені за період з 12.11.08.2013 р. по 17.11. 2013 р. в розмірі 320 грн. 40 коп.

В своїй касаційній скарзі позивач посилається на невідповідність висновків господарських судів попередніх інстанцій обставинам справи та невірне застосування судами норм чинного законодавства.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати № 05-05/601 від 18.05.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" на рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2014 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. у справі № 913/921/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Ємельянов А.С., Дерепа В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2015 р. касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" прийнято до провадження та призначено її розгляд на 25.05.2015 р.

В судове засідання 25.05.2015 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.05.2013 р. між ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу Криворізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (покупець) та МПП "Норма" (постачальник) укладено договір № К322 про закупівлю товарів.

Умовами вказаного договору передбачено, що постачальник зобов'язався поставити покупцю (в узгоджені строки) товар - технічне обладнання в асортименті, кількості, комплектності та за ціною згідно специфікації, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар протягом 60 календарних днів з дня поставки товару на склад покупця і передачі постачальником необхідних документів.

В пункті 5.1 договору визначено, що строк поставки - впродовж 15 - 45 календарних днів після відправлення письмової заявки покупцем.

При цьому, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором (п. 6.3.1 договору № К322 від 30.05.2013 р.).

Відповідно до п. 7.2 договору про закупівлю товарів у разі порушення строків поставки товару, обумовлених п. 5.1 цього договору, недопоставку товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у формі пені за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2% від суми товару, що не поставлений в установлений строк, недопоставлений. За порушення строків поставки товару понад 30 календарних днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

В подальшому, а саме, 19.06.2013 р. позивачем направлено відповідачу факсимільним зв'язком заявку № 01/3054/04 щодо постачання в липні місяці товару за договором № К322 від 30.05.2013 р.:

1. Приладу вібровимірювання Янтарь-М, Диамех - 2000 у кількості 1 шт. вартістю - 23 500 грн. 00 коп. (без ПДВ).

2. Аналізатора рідини кондуктометричний КВЧ - 5М ТУ У 14082639.001-2000 у кількості 1 шт. вартістю - 31 200 грн. 00 коп. (без ПДВ).

3. Спектрофотометра UNІСО 2100 США (ТОВ "Манкор") у кількості 1 шт. вартістю - 22 250 грн. 00 коп. (без ПДВ).

Отже, враховуючи п. 5.1 договору про закупівлю товару, строк поставки товару розпочався з 20.06.2013 р. та закінчився через 45 календарних днів, тобто 03.08.2013 р.

Згідно з видатковими накладними № 26 від 19.07.2013 р. та № 5 від 01.08.2013 р., що містяться в матеріалах справи, відповідач поставив позивачу аналізатор рідини кондуктометричний КВЧ-5М та прилад вібровимірювання Янтарь-М відповідно.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.09.2013 р. на адресу ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" в особі відокремленого підрозділу Криворізька ТЕС ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" надійшов лист, в якому відповідач повідомив, що спектрофотометр UNІСО 2100 США (ТОВ "Манкор"), який він повинен поставити за договором, знято з виробництва, у зв'язку з чим просив розглянути можливість поставки спектрофотометра UNІСО 1205.

За таких обставин, 27.09.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1, згідно якої специфікацію до договору № К322 від 30.05.2013 викладено в іншій редакції, а саме, із зазначенням іншої модель спектрофотометру.

Відповідно до видаткової накладної № 27 відповідач 18.11.2013 р. поставив позивачу спектрофотометр UNІСО 1205.

Вищевикладені обставини підтверджуються матеріалами справи, досліджувались господарськими судами попередніх інстанцій та не заперечуються сторонами.

Спір між позивачем та відповідачем у справі № 913/921/14 полягає у тому, що, на думку покупця, постачальник несвоєчасно виконав свої зобов'язання з поставки товару за договором, а тому позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити пеню та штраф за прострочення виконання таких зобов'язань.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України вбачається, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов'язання.

Вказане закріплено в ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Одночасно, в ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

За змістом ч. 3 ст. 232 Господарського кодексу України, вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Таким чином, обов'язковою умовою застосування до відповідача штрафних санкцій є доведення позивачем факту порушення відповідачем своїх зобов'язань.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, приймаючи до уваги норми чинного законодавства, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач своєчасно, а саме, в строк передбачений п. 5.1 договору про закупівлю товарів № К322від 30.05.2013 р. поставив товар за накладною № 5 від 01.08.2013 р. (прилад вібровимірювання Янтарь-М).

Отже, господарськими судами попередніх інстанцій зроблено правомірний висновок про відсутність в даному випадку підстави для стягнення з відповідача 1 579 грн. 20 коп., нарахованої позивачем пені, з огляду на відсутність прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки даного товару.

Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами надано належну оцінку правовідносинам, які склались між сторонами, а саме, вірно визначено, що внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 27.09.2013 р., покупець та постачальник змінили модель товару (спектрофотометр UNІСO 2100 змінено на спектрофотометр UNІСO 1205), у зв'язку з чим строк поставки товару іншої модель слід обчислювати з 27.09.2013 р.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 2 883 грн. 60 коп. пені за період з 04.08.2013 р. по 26.09.2013 р. за прострочення поставки спектрофотометр UNІСO 2100, у зв'язку з тим, що сторони врегулювали дані спірні відносини шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 27.09.2013 р.

Одночасно, судова колегія суду касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про наявність підстав для стягнення з відповідача 320 грн. 40 коп. пені за період з 12.11.2013 р. по 17.11.2013 р. за несвоєчасно поставлений спектрофотометр UNІСO 1205, оскільки, як вірно визначено господарським судом апеляційної інстанції, позовні вимоги про стягнення пені за вказаний період позивачем заявлено не було.

Разом з цим, враховуючи зміст п. 7.2 договору про закупівлю товарів № К322 від 30.05.2013 р. та наведені фактичні обставини справи, також не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача 1 869 грн. 00 коп. через відсутність факту порушення строків поставки товару понад 30 календарних днів.

Інші доводи викладені в касаційній скарзі відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду як такі, що стосуються переоцінки доказів та не спростовують правомірних висновків господарських судів попередніх інстанцій.

При цьому, судова колегія Вищого господарського суду України вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів такими, що відповідають наданим доказам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, оскільки господарські суди попередніх інстанцій в порядку ст.ст. 33, 34, 35, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, вірно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові акти у даній справі прийняті судами попередніх інстанцій при повному з'ясуванні фактичних обставин справи у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається. Натомість, доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та матеріалами справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. та рішення господарського суду Луганської області від 10.06.2014 р. у справі № 913/921/14 залишити без змін.