925/2019/14 Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту (планово-попереджувального) автомобільних доріг державного значення - 19.05.2015 Прийняття

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.15 р. (головуючий Тищенко А.І., судді Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б.) вказане рішення скасовано, з відповідача на користь позивача стягнуто 59754,99 грн шкоди в порядку регресу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернулася з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 03.11.14 р. та постанову від 12.03.15 р. скасувати, у позові відмовити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 1166, ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 15.05.15 р. № 05-05/569 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Остапенко М.І.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

28.12.11 р. між Службою автомобільних доріг у Черкаській області (Замовник) та ДП "Черкаський облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Підрядник) був укладений договір № 3/2-11 на надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту (планово-попереджувального) автомобільних доріг державного значення загального користування у Черкаській області, за умовами якого замовник доручив підряднику та зобов'язався прийняти і оплатити надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг державного значення загального користування у Черкаській області протяжністю 944,4 м2 км, в межах виділених фінансових ресурсів згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, а підрядник - на свій власний ризик виконати доручені роботи . Строк дії договору встановлений з 01.01.12 р. по 31.12.12 р., у разі неповного виконання сторонами своїх зобов'язань, договір продовжує свою дію до їх повного виконання (п. 2.1, 16.1).

Відповідальність за відшкодування збитків, заподіяних фізичним або юридичним особам, при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, визначається згідно з чинним законодавством, при цьому підрядник несе відповідальність за: незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів при виконанні підрядних робіт, якщо ці порушення виникли з вини підрядника та призвели до ДТП; невиконання або неналежне виконання робіт, в межах виділених коштів на фінансування та відповідних планів-завдань замовника. В цьому випадку підрядник бере на себе зобов'язання з врегулювання спорів при виникненні ДТП, розгляд справ у судових органах, відшкодування завданих збитків (абз. десятий-одинадцятий п. 13).

Відповідно абз. третього п. 15.4, замовник у разі виявлення впродовж гарантійного терміну експлуатації об'єкта недоліків, відповідальність за які несе підрядник, зобов'язаний без затримки сповістити про це підрядника і запросити його для складання відповідного акту з визначенням у ньому термінів усунення виявлених вад (недоліків).

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.04.13 р. у справі про адміністративне правопорушення № 710/919/13п, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 23.10.13 р., встановлено, що Бондаренком С.В. - головним інженером Шполянської філії "Райавтодор" було порушено правила, норми і стандарти, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, а саме не усунуто ямковість на 106км + 900 м автодороги Н-16, що стало причиною ДТП, Бондаренка С.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 680 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.14 р. у справі № 711/6574/13-ц встановлено, 14.04.13 р. Станкевич С.В. рухаючись на автомобілі "Пежо Партнер", державний номер СА 2907 АХ по автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань в напрямку м. Черкаси, в районі 107 км + 900 м автодороги потрапив у велику яму (вибоїну), яка знаходилась за поворотом дороги, ніяких попереджуючих знаків не було. Відповідальною за завдану шкоду визнано Державну службу автомобільних доріг у Черкаській області, з якої на користь Станкевич С.В. судом стягнуто 21171,68 грн матеріальної шкоди, 2000 грн моральної шкоди та 2458,80 грн судових витрат, у позовних вимогах до ДП "Черкаський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" повністю відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 02.04.14 р. у справі № 22-ц/793/883/14 з Державної служби автомобільних доріг в Черкаській області додатково стягнуто 33880,91 грн на відновлювальний ремонт автомобіля та 243,60 грн судового збору, в іншій частині - рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси залишено без змін.

На виконання вказаних судових актів позивачем сплачено Придніпровському відділу ДВС Черкаського МУЮ 65830,48 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № Е0704F0JK5 від 04.07.14 р. (а.с. 25).

10.11.14 р. Служба автомобільних доріг у Черкаській області звернулася з позовом до ДП "Черкаський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 59754,99 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.12.14 р. у справі № 925/2019/14 у позові відмовлено на підставі ст. 13 Закону України "Про автомобільні дороги".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.15 р. вказане рішення скасовано, позов задоволено повністю з огляду на те, що Служба автомобільних доріг у Черкаській області виконала свої функції по забезпеченню безпечних умов дорожнього руху шляхом укладання 28.12.11 р. підрядного договору № 312-11 з відповідачем, після чого вся відповідальність за забезпечення безпечних і безперешкодних умов руху була передана ДП "Черкаський облавтодор". Крім того, оскільки матеріальна і моральна шкода потерпілому була відшкодована позивачем, як власником автодороги, то у останнього виникло право зворотної вимоги до відповідача, як роботодавця винної у заподіянні ДТП особи.

Згідно ст. 10 Закону України "Про автомобільні дороги" (далі - Закон), державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є: організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами і нормами, забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг (п. 6, п. 9 ст. 11 Закону).

Пунктом 3) ст. 13 Закону встановлено відповідальність органу державного управління автомобільними дорогами загального користування, у т.ч. за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

За приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, що 28.12.11 р. між сторонами був укладений договір на надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного ремонту (планово-попереджувального) автомобільних доріг; 14.04.13 р. Станкевич С.В. рухаючись на автомобілі по автодорозі Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань в напрямку м. Черкаси, в районі 107 км + 900 м автодороги потрапив у вибоїну, ніяких попереджувальних знаків не було; чинним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.14 р. у справі № 711/6574/13-ц з Служби автомобільних доріг у Черкаській області на користь Станкевича С.В. стягнуто матеріальну та моральну шкоду в розмірі 59754,99 грн, заподіяну в результаті ДТП, яку позивач відшкодував потерпілому.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на звернення з регресною вимогою до відповідача, оскільки згідно рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.14 р. Державну службу автомобільних доріг в Черкаській області визнано винною за заподіяну шкоду, а у позові до ДП "Черкаський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" судом повністю відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржену постанову апеляційного суду необхідно скасувати, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ДП Черкаський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.15 р. скасувати повністю, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.12.14 р. у справі № 925/2019/14 залишити без змін.

Стягнути з Служби автомобільних доріг у Черкаській області (18006, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 05422303) на користь ДП "Черкаський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (18006, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625) 913,50 грн (дев'ятсот тринадцять грн п'ятдесят коп) судового збору за розгляд касаційної скарги.