Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Удовиченка О.С., Міщенка П.К., Погребняка В.Я. розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову у справі господарського суду Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року № Б-39/64-10 Харківської області

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання банкрутом За участю представників сторін: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2014 року у справі № Б-39/64-10 відмовлено ліквідатору Сорокіну М.І. у задоволенні клопотання про відкладення розгляду звіту; провадження у справі № Б-39/64-10 про банкрутство ФОП ОСОБА_4 припинено на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України; припинено дію мораторію, введеного ухвалою суду від 07.06.2010 року.

Не погодившись із цією ухвалою, ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "ВТБ Банк" оскаржили наведену ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду, просили її скасувати та направити справу до суду першої інстанції.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року (Головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Шевель О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" та апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" задоволено.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.11.2014 року у справі № Б-39/64-10 скасовано.

Справу направлено до господарського суду Харківської області на стадію ліквідаційної процедури.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 17.11.2014 року у справі № Б-39/64-10, посилаючись на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, абз. 8 ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013 року внесених змін), ст. 43 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

03.06.2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4, в порядку статей 47- 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство), звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство.

Боржник повністю визнавав грошові зобов'язання перед кредиторами, які пов'язані з його підприємницькою діяльністю та строк сплати яких сплив більше трьох місяців перед ФОП ОСОБА_7 у розмірі 86 820, 00 грн., строк сплати якого настав 01.03.2009 року на підставі претензії № 1 від 15.05.2009 року, договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.2008 року, перед ФОП ОСОБА_7 у розмірі 2 894, 00 грн. на підставі простого векселя серія АА 1467816 від 20.04.2010 року, перед ФОП ОСОБА_8 у розмірі 638 000. 00 грн., строк сплати якого настав 31.08.2009 року на підставі вимоги про сплату заборгованості № 1 від 01.10.2009 року, договору оренди нежитлових приміщень від 01.09.2008 року. Отже, сума вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями, які пов'язані з підприємницькою діяльністю боржника та повністю визнаються боржником, складала 727 714, 00грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2010 року у справі № Б-39/64-10 прийнято до розгляду заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4

Постановою господарського суду Харківської області від 28.07.2010 року у справі № Б-39/64-10 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатор Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 арбітражний керуючий Сорокін М.І. у судовому засіданні господарського суду Харківської області 17.11.2014 року звітував про заходи вжиті під час здійснення ним ліквідаційної процедури, надав звіт та просив відкласти його розгляд з метою повного виконання всіх заходів ліквідаційної процедури.

Господарський суд Харківської області в ухвалі від 17.11.2014 року встановив, що на момент подачі заяви до суду боржником не надано належних доказів, які підтверджують безспірність вимог кредиторів та неплатоспроможність боржника, оскільки відсутні належні докази пред'явлення кредиторами - ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 виконавчих документів до органів державної виконавчої служби. Крім того, зобов'язання ОСОБА_4 перед ВАТ "ВТБ Банк" та ПАТ "Укрсоцбанк" виникли як зобов'язання громадянина за кредитними договорами та не пов'язані з підприємницькою діяльністю.

Припиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що без порушеного щодо боржника виконавчого провадження та без доказів невиконання боржником своїх зобов'язань щодо безспірних вимог протягом трьох місяців з моменту порушення такого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності, а про загрозу неплатоспроможності боржника, яка є підставою для ініціювання справи про банкрутство, свідчить неможливість задоволення вимог кредиторів виключно у виконавчому провадженні.

Апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові із наведеними висновками суду першої інстанції не погодився з огляду на те, що у даній справі із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 47 Закону про банкрутство звернувся саме боржник, що свідчить про визнання ним обставин наявності боргу та відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із наведеними висновками апеляційного господарського суду.

Відповідно до статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка

неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею (підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Заява щодо порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6 та 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, визначених статтею 47 зазначеного Закону.

Частиною З статті 6 та частиною 8 статті 7 Закону про банкрутство передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом, та в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до частин першої та другої статті 47 Закону про банкрутство правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутись до суду із заявою про визнання банкрутом у разі виникнення таких обставин:

- задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

- орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд із заявою боржника про порушення справи про банкрутство.

При цьому справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 7 Закону про банкрутство.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, звертаючись до суду із заявою щодо порушення справи про банкрутство, ФОП ОСОБА_4 посилався на те, що загальний розмір заборгованості перед кредиторами, пов'язаної із підприємницькою діяльністю та не забезпеченої заставою, становить 727 714, 00 грн., усе майно, що має боржник, перебуває в заставі та іпотеці, а задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

За змістом абзацу 8 статті 1 Закону про банкрутство безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини.

Отже, висновок Харківського апеляційного господарського суду про те, що наведені судом першої інстанції обставини не є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки, у даному випадку, із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 47 Закону про банкрутство звернувся саме боржник, що свідчить про повне визнання останнім вимог кредиторів, є правомірним.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для припинення провадження у даній справі є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а тому постанова Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року у справі № Б-39/64-10 залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015 року у справі № Б-39/64-10 залишити без змін.