908/4161/14 Про зобов'язання виконати умови договору підряду - 14.05.2015 Прийняття

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Люцернянської сільської ради, Запорізька область на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 у справі господарського суду Запорізької області за позовом 1. Громадської організації "Вільний", Запорізька область 2. Люцернянської сільської ради, Запорізька область до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Об'єднання обслуговуючих кооперативів та садівничих товариств "Факел", м. Запоріжжя про зобов'язання виконати умови договору підряду № 1 БН від 23.09.2013 за участю представників сторін:

позивача 1: не з'явились,

позивача 2: Кравченко Л.І (представник за дов. від 02.03.2015 № 02-01-16/134), Карабак В.А. (представник за дов. від 02.03.2015 № 02-01-16/134), Середа Л.І. (представник за дов. від 13.05.2015 № 02-01-16/262),

відповідача: Слюсар М.О. (представник за дов. від 05.01.2015 № 19/689/),

третьої особи: не з'явились

Громадська організація "Вільний" та Люцернянська сільська рада звернулись з позовною заявою до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про зобов'язання виконати врізку та пуск газу в газопровід високого та середнього тиску згідно умов договору підряду № 1 БН від 23.09.2013.

В обґрунтовання позову позивачі вказують, що за умовами договору підряду відповідачем було взято на себе зобов'язання виконати будівництво газопроводу для газопостачання сіл Вільноуланівське, Вільногрушівське Вільнянського району Запорізької області, а також пусконалагоджувальні роботи, врізу та пуск газу в газопровід, однак в порушення п. 3.2 Договору, згідно з яким термін закінчення робіт складає не пізніше 31.12.2013, станом на 11 вересня 2014 р. врізку та пуск газу в газопровід відповідачем не виконано.

Ухвалою суду від 06.11.2014, на підставі ст. 27 ГПК України, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Об'єднання обслуговуючих кооперативів та садівничих товариств "Факел".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.12.2014 у справі № 908/4161/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Люцернянська сільська рада звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального і матеріального права; суди не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, та не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, як зазначає скаржник, суди не застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме: ч. 4, 5, 7 ст. 319 ЦК України, ст. 5, ст. 8, ст. 10 Закону України "Про природні монополії", п.3.1 Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом НАК "Нафтогаз України" № 79 від 26.03.2001 (v0079376-01) , п. З.7., 3.7.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.09.2005 № 89 (za246-05) , Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2005 № 859 (z1246-05) , ст. 21 Закону "Про засади функціонування ринку природного газу", ст. 525, 526 ЦК України.

У відзиві ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" і Об'єднання обслуговуючих кооперативів та садівничих товариств "Факел" просять залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2013 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (підрядник) та Громадською організацією "Вільний" (замовник -1) та Люцернянською сільською радою (замовник - 2) укладено договір підряду № 1БН, відповідно до п.1.1 якого, замовники доручають, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати власними і залученими силами з власних матеріалів та матеріалів замовника наступні роботи: будівництво газопроводу для газопостачання сіл Вільноуланівське, Вільногрушівське, Вільнянського району, Запорізької області; пусконалагоджувальні роботи; врізка та пуск газу в газопровід високого та середнього тиску.

Пунктом 1.2 зазначеного договору встановлено, що підрядник зобов'язується здати замовниками виконані роботи у встановлений договором строк, а замовники зобов'язуються створити для виконання робіт належні умови, надати відповідні дільниці, прийняти належним чином виконані роботи і оплатити ці роботи у відповідності з умовами цього договору.

Згідно п.3.2 договору підряду, термін закінчення робіт: в найкоротший термін, але не пізніше 31.12.2013 р.

Судом встановлено, що підрядником виконано, а замовниками прийнято без зауважень виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. (Форма КБ-3) на суму 152 713,58 грн.

Листом від 18.12.2013 р. сільського голови Люцернянською сільської ради на адресу начальника Вільнянського УГГ, останній з посиланням на прийняття до комунальної власності Люцернянської сільської ради новозбудованого газопроводу Громадської організації "Вільний" для газопостачання населених пунктів Вільногрушівське, Вільноуланівське просив провести підключення газу та пусконалагоджувальні роботи по вказаному об'єкту, у відповідь на що листом від 20.12.2013 № 124011 відповідач повідомив 2-го позивача, що для виконання підключення газопроводу необхідно надати дозвіл від ООКСТ "Факел" та сплатити кошти за виконані роботи за договором підряду.

Листом від 29.08.2014 р. № 02-01-16/451 Люцернянська сільська рада повідомила Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про перерахування коштів згідно договору підряду та звернулась з повторним проханням провести врізку та пуск газу в газопровід високого та середнього тиску, яке відповідачем залишено без виконання, що і стало підставою для звернення позивачів з даним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволені позову, господарський суд попередніх інстанцій мотивував своє рішення відсутністю вини відповідача у невиконанні умов договору в частині врізки та пуску газу в газопровід високого та середнього тиску у зв'язку з невиконанням замовником обов'язку по наданню підряднику дозвільних документів, які необхідні для виконання робіт за договором підряду, та якими, на переконання суду, є згода власника газових мереж, ООКСТ "Факел", на приєднання новозбудованої газової мережі до його газопроводу.

В обгрунтування такого висновку, суд посилався на:

- положення ст. 509, 525, 530, 613 ЦК України та ст. 173 ГК України;

- п.4.3.1 договору підряду від 23.09.2013 р. № 1БН;

- листи третьої особи № 4, № 5, № 7, № 11 та № 15, якими підтверджується той факт ненадання власником газових мереж згоди на приєднання новозбудованої газової мережі;

- п.3.6 договору № 34 від 19.07.2012 між ПАТ "Запоріжгаз" та ООКСТ "Факел" про передачу на баланс газових мереж, споруд на них та газового обладнання (балансоутримування), відповідно до якого балансоутримувач зобов'язаний проводити підключення нових споживачів до системи газопостачання з письмового дозволу власника;

- лист ООКСТ "Факел" від 07.10.2014 № 25, яким останнє повідомило ПАТ "Запоріжгаз" про те, що ООКСТ "Факел" не дозволяє позивачам врізку до газопроводу та не надало згоди на врізку Люцернянської сільської ради до газопроводу, який належить ООКСТ "Факел";

- лист від 18.10.2013 № 17, яким власник газопроводу повідомив відповідача про те, що у Громадської організації "Вільний" відсутній дозвіл на врізку газу та зазначив, що лист від 18.06.2009 р. про згоду СТ "Факел" на проведення врізки по закінченню усіх будівельних робіт є неправомочним, оскільки зазначений лист надавався Споживчим товариством "Факел", а не Об'єднанням обслуговуючих кооперативів та садівничих товариств "Факел".

Однак з такими висновками суду попередніх інстанцій колегія не погоджується з огляду на таке.

За приписами статті 84 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані судові акти у справі наведеним вимогам не відповідають.

Так згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем умови договору підряду в частині будівництва газопроводу виконано, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, яку Люцернянською сільською радою було перераховано ПАТ "Запоріжгаз" в повному обсязі.

Проте в частині пусконалагоджувальних робіт, врізці та пуску газу в газопровід високого та середнього тиску, договір підряду залишається невиконаним.

Стверджуючи про відсутність вини відповідача у невиконанні умов договору підряду в повному обсязі, господарський суд послався на умови договору балансоутримування № 34 від 19.07.2012, укладеного між ПАТ "Запоріжгаз" та ООКСТ "Факел", відповідно до п. 3.6 якого балансоутримувач зобов'язаний проводити підключення нових споживачів до системи газопостачання з письмового дозволу власника, що колегія вважає помилковим, оскільки умови названого договору балансоутримування не регулюють спірні правовідносини сторін за договором підряду та не зобов'язують позивачів у справі отримувати у ООКСТ "Факел", а потім надавати ПАТ "Запоріжгаз" подібного роду документи.

Єдиний обов'язок замовника на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання договору підряду надати підряднику проект, дозвільні документи та іншу технічну документацію, необхідну для виконання робіт, передбачено п. 4.3.1 договору підряду, без дотримання якого підрядник мав всі підстави не приступати до виконання робіт, однак не зробив цього, що свідчить про отримання ним від замовника повного пакету необхідної документації.

Звідси посилання суду на п.4.2.2 договору підряду, за яким підрядник має право вимагати від замовників документи, які необхідні для виконання робіт за цим договором, та якими за висновком суду є згода (дозвіл) СТ "Факел", колегія вважає недоречними.

Окрім цього, будь яких норм матеріального права, які покликані врегульовувати спірні правовідносини сторін за договором підряду, та згідно яких обв'язок підрядника виконати умови договору в повному обсязі ставляться у залежність від отримання замовником від не сторони договору підряду згоду на приєднання новозбудованої газової мережі до газопроводу останнього, судом в оскаржуваних рішенні та постанові не наведено.

Натомість єдиною умовою, за наявності якої має відбутись пуск газу, є повна сплата замовниками виконаних робіт по договору підряду № 1БН від 23.09.2013, про що сторони зазначили у п. 2.9 цього договору.

Така умова, як встановлено судом, замовниками дотримана, оплата виконаних робіт по договору підряду проведена повністю.

Поза увагою та застосуванням судом попередніх інстанцій залишились положення Закону України "Про природні монополії" (1682-14) , згідно ст. 1, 5 якого відповідач у справі є суб'єктом природної монополії, діяльність якого регулюється відповідно до цього Закону.

Згідно ст.ст. 8, 9 Закону України "Про природні монополії", предметом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій є, зокрема: доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій. Одним із основних принципів регулювання діяльності суб'єктів природних монополій визначено забезпечення захисту прав споживачів.

Не враховано судом і те, що згідно п.3.1. Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом HAK "Нафтогаз України" № 79 від 26.03.2001 (v0079376-01) , газорозподільні підприємства не мають права без обґрунтованих причин забороняти чи обмежувати доступ до існуючих газорозподільних мереж, а відповідно п. 3.3.1 Порядку газорозподільне підприємство не має права відмовити споживачеві у доступі до газорозподільної мережі у разі виконання споживачем технічних умов, наявності акта прийняття системи газопостачання в експлуатацію та договору на постачання газу.

Відповідно до п.12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затверджених Постановою КМУ від 27.12.2001 № 1729 (1729-2001-п) , газотранспортні та газодобувні підприємства HAK "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу: забезпечують рівні умови доступу до газотранспортної системи для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності.

Передчасними вважає колегія і висновки суду щодо відсутності згоди третьої особи на приєднання новозбудованої газової мережі до газопроводу останнього, оскільки суди не дослідили в контексті відносин правонаступництва між СТ "Факел" та ООКСТ "Факел" щодо їх прав та обов'язків наявний у справі гарантійний лист голови СТ "Факел" від 18.06.2009 про зобов'язання здійснити підключення сіл Вільноуланівське, Вільногрушівське (Люцернянська сільська рада) і відсутність заперечень проти врізки в його газопровід в подальшому Люцернянської сільської ради.

Також, поза увагою та оцінкою суду попередніх інстанцій залишено і наявне у справі рішення Ляцернянської сільської ради від 18.06.2009 № 7, яким погоджено СТ "Факел" (правонаступником якого є ООКСТ "Факел") проходження траси газопроводу по території Ляцернянської сільської ради Вільнянського району Запорізької області до садівничих товариств згідно проекту за умови підключення населених пунктів ради сіл Вільноуланівське та Вільногрушівське.

За таких обставин, враховуючи, що судами не встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, не з'ясовано дійсні правовідносини сторін та не застосовано законодавство, яке регулює спірні правовідносини, всі ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.