Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 910/17537/14 господарського суду міста Києва за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" про стягнення грошових коштів

В засіданні взяли участь представники:

- позивача: Міненко Ю.А. дов. № УХП-15/6 від 12.01.2015 року, - відповідача: Никипорець І.Ф. дов. № 73-НЮ від 13.01.2012 року

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі за тестом - ДП "Укрзалізничпостач") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (далі за текстом - ДТГО "Південно-західна залізниця") про стягнення 136 035, 33 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2014 року у справі № 910/17537/14 в задоволенні позовних вимог ДП "Укрзалізничпостач" відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "Укрзалізничпостач" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 910/17537/14 апеляційну скаргу ДП "Укрзалізничпостач" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2014 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ДП "Укрзалізничпостач" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 910/17537/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 334, 610, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 20.04.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Бакуліної С.В., суддів - Прокопанич Г.К., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2015 року.

Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 05.05.2015 року № 03-05/717 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/17537/14, у зв'язку із зайнятістю судді Прокопанич Г.К. та закінченням періоду тимчасової непрацездатності судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківської І.П., судді Бакуліна С.В., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.12.2009 року ДП "Укрзалізничпостач" (постачальник) та ДТГО "Південно-західна залізниця" (покупець) уклали договір № ЦХП-40210, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому "товар", найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Вказаний Договір є договором поставки та відповідає ст. 712 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями п. 2.1. Договору сторони погодили, що ціна на товар, який постачається за цим договором, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується у специфікаціях до цього договору.

Згідно п. 2.3. Договору орієнтовна сума договору, відповідно до Наказу Укрзалізниці від 04.12.2009 року № 681-Ц, складає 283 619 166, 67 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 % - 56 723 833, 33 грн.; разом - 340 343 000, 00 грн. і може змінюватись в зв'язку з корегуванням планів централізованого матеріально-технічного забезпечення, що затверджуються Наказами Укрзалізниці.

Положеннями розділу 3 Договору сторони погодили умови та терміни поставки товару: постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного договору, які надаються додатково та є невід'ємними його частинами; дата поставки товару визначається згідно умов поставки товару, що зазначені в специфікаціях до даного договору, і відповідає вимогам міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" редакції 2000 року; поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який відповідач повинен підписати і повернути позивачу протягом 5 робочих днів після його отримання.

Розділом 4 Договору передбачена кількість товару, кількість товару, яка підлягає поставці за цим договором, вказується сторонами в специфікаціях до цього договору; прийом товару за кількістю, який поставлено: - в залізничній або автоцистерні здійснюється відповідачем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої Міністерством юстиції України за № 805/15496 від 02.09.2008 року (z0805-08) із складанням "Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою № 5-НП (Додаток № 1). У випадку, коли виявлено нестачу товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань, яка застосовується в разі нерівноцінних методів вимірювання відповідач направляє телеграму позивачу та вантажовідправнику. В подальшому копії телеграм прикладаються до претензійних матеріалів. Після оформлення відповідачем претензійних матеріалів відповідно до Інструкції вказані в п. 4.2. Договору, вони направляються позивачу. Претензія про нестачу товару, яка подана без необхідних документів позивачем до обліку не приймається і розгляду не підлягає.

Згідно п. 11.4. Договору він вступає в дію з 01.01.2010 року і діє до 31.12.2014 року. В частині поставки товару, а в частині оплати - до повного її виконання.

Специфікацією № 8 до договору сторонами було погоджено найменування продукції, ГОСТ або ТУ, кількість та ціни.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що згідно рахунків фактури та сповіщень постачальником, згідно умов договору було поставлено покупцю товар, а саме: № 7593 від 20.07.2011 року на суму 2 978 996, 02 грн., № 6789 від 21.07.2013 року на суму 8 958 996, 40 грн., № 6835 від 21.07.2013 року на суму 3 457 018, 36 грн., № 9452 від 21.09.2013 року на суму 2 239 677, 85 грн., № 10292 від 11.10.2013 року на суму 13 389 104, 53 грн., № 9710 від 04.10.2013 року на суму 7 861 297, 80 грн., № 10464 від 20.10.2013 року на суму 3 411235, 98 грн., № 10828 від 06.11.2013 року на суму 6 588 830, 12 грн., № 2611 від 16.04.2013 року на суму 11 029 925, 59 грн., № 14614 від 13.12.2013 року на суму 7 756 858, 80 грн., № 14994 від 29.12.2013 року на суму 7 835 756, 81 грн., № 14992 від 28.12.2013 року на суму 11 276 827, 31 грн., № 14992 від 28.12.2013 року на суму 11 276 827, 31 грн., № 14252 від 08.12.2013 року на суму 1 949 871, 71 грн., № 14597 від 12.12.2013 року на суму 15 930 171, 90 грн., № 6567 від 23.06.2012 року на суму 10 199 857, 28 грн., рахунок-фактури ТОП11-1335 від 20.07.2011 року на суму 2 978 996, 02 грн., рахунок-фактури ТОП13-363 від 21.07.2013 року на суму 8 958 996, 40 грн., рахунок-фактури ТОП13-643 від 21.07.2013 року на суму 3 457 018, 36 грн., рахунок-фактури ТОП13-955 від 21.09.2013 року на суму 2 239 677, 85 грн., рахунок-фактури ТОП13-1079 від 07.10.2013 року на суму - 2 771, 46 грн., рахунок-фактури ТОП13-1129 від 11.10.2013 року на суму 13 389 104, 53 грн., рахунок-фактури ТОП13-995 від 04.10.2013 року на суму 7 861 297, 80 грн., рахунок-фактури ТОП13-1161 від 20.10.2013 року на суму 3 411 235, 98 грн., рахунок-фактури ТОП13-1268 від 06.11.2013 року на суму 6 588 830, 12 грн., рахунок-фактури ТОП13-389 від 16.04.2013 року на суму 11 029 925, 59 грн., рахунок-фактури ТОП13-1577 від 13.12.2013 року на суму 7 756 858, 80 грн., рахунок-фактури ТОП13-1711 від 28.12.2013 року на суму 11 276 827, 31 грн., рахунок-фактури ТОП13-1548 від 08.12.2013 року на суму 1 949 871, 71 грн., рахунок-фактури ТОП13-1568 від 12.12.2013 року на суму 15 930 171, 90 грн. та рахунок-фактури ТОП13-1713 від 29.12.2013 року на суму 7 835 756, 81 грн.

Так, судами досліджено, що товар був прийнятий покупцем, що підтверджується актами прийому-передачі: від 20.07.2011 № ПЗЗ11 - 279, від 21.07.2013 № ПЗЗ13 - 143, від 21.07.2013 № ПЗЗ13 - 144, від 21.09.2013 № ПЗЗ13 - 220, від 11.10.2013 № ПЗЗ13 - 239, від 04.10.2013 № ПЗЗ13 - 230, від 20.10.2013 № ПЗЗ13-242, від 06.11.2013 № ПЗЗ13-253, від 16.04.2013 № П3313 - 81, від 13.12.2013 № ПЗЗ13 - 287, від 28.12.2013 № ПЗЗ13 - 338, від 08.12.2013 № ПЗЗ13 - 283, від 12.12.2013 № ПЗЗ13 - 285, від 29.12.2013 № ПЗЗ13 - 339; накладними № 33655416, № 3365546, № 33655382, № 33655516, № 33655481, № 33722208, № 33722182, № 33722166, № 337221, № 33722117, № 33932716, № 33932682, № 33932690, № 33932708, № 33945965, № 33945957, № 33945973, № 33945981, № 33945940, № 34399352, № 34399394, 34399345, № 34393386, № 34399363, № 34399360, № 34399329, № 34399436, № 34399337, № 34399428, № 34399444, № 34399410, № 34399378, № 34399311, № 34399287, № 34399402.

Господарськими судами встановлено, що покупцем було здійснено часткову оплату за отриманий товар, однак у зв'язку з не проведенням відповідачем повного розрахунку за отриманий за договором товар, а саме на суму 136 035, 33 грн., останній був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час виконання умов договору покупцем було виявлено нестачу поставленого йому постачальником товару в цистернах № 74130337, № 74049602, № 73950842, № 73955924, № 74706607, № 74956152, № 720099344, № 72303845, № 74198219, № 73215667, № 74167388, № 74735283, № 72099542, № 74731027, № 74234543, № 73724676, № 74253188, № 73950115, № 73949562, № 74084995, № 72823552, № 74023185 та № 73751620, які прибули на адресу одержувача в справному технічному стані з непошкодженими пломбами, що підтверджується претензіями по нестачі: від 14.08.2013 року № НЮ-16-281/13п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-6/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-120/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-117/14п; від 14.01.2014 року № НЮ-16-14/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-116/14п; від 05.08.2013 року № НЮ-16-274/13п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-119/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-111/14п; від 14.08.2014 року № НЮ-16-282/13п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-121/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-115/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-114/14п; від 02.12.2014 року № НЮ-16-402/14п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-5/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-110/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-122/14п; від 10.01.2014 року №НЮ-16-1/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-112/14п; від 24.07.2014 року №НЮ-16-54/14п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-2/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-11314п та від 07.05.2014 року № НЮ-16-118/14п.

Положеннями п. 4.2. Договору сторони узгодили, що прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній або автоцистерні здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496 (z0805-08) (далі за текстом - Інструкція) із складанням "Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою № 5-НП (додаток № 1).

Відповідно до п. 5.2.8. вказаної Інструкції у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

Судами встановлено, що відповідачем у відповідності до п. 5.2.8. Інструкції було викликано представників вантажовідправників телеграмами № 4792 від 24.07.2013 року, № 4/021 від 25.10.2013 року, № 27/2001 від 05.01.2014 року, № 4/55755831 від 16.12.2013 року, № 4/3005 від 03.01.2014 року, № 4/40 від 19.04.2013 року, № 4791 від 24.07.2013 року, № 4/55757733 від 18.12.2013 року, № 4/557 від 16.12.2013 року, № 1620 від 21.07.2011 року, № 4/12 від 08.11.2013 року, № 4/55757734 від 18.12.2013 року, № 27/2001 ВІД 05.01.2014 року, № 4/025 від 29.09.2013 року, № 4/217 від 10.01.2014 року, № 4/105 від 07.10.2013 року та № 4/31 від 14.10.2013 року.

Пунктом 5.2.10. Інструкції закріплено, що представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов'язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення і у добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника.

Проте, як встановлено судами, представники позивача для участі у прийманні дизельного палива не прибули та не повідомили відповідача про неможливість прибуття.

В підтвердження факту нестачі дизельного палива відповідачем надані документи, відповідно до яких нестача виявлена: у цистерні № 74130337, яка прибула на станцію Конотоп Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 32551749 - нестача склала 356 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 24 від 23.07.2013 року та № 24а від 26.07.2013 року; у цистерні № 74049602, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 33722182 - нестача склала 365 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 29 від 25.10.2013 року та № 29а від 26.10.2013 року; у цистерні № 739580842, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34587824 - нестача склала 414 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 5 від 05.01.2014 року та № 5а від 06.01.2014 року; у цистерні № 73955924, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34589317 - нестача склала 344 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 8 від 05.01.2014 року та № 8А від 09.01.2014 року; у цистерні № 74706607, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 35447820 - нестача склала 345 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 33А від 17.12.2013 року та № 33 від 15.12.2013 року; у цистерні № 74956152, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34587873 - нестача склала 415 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 2 від 02.01.2014 року та № 2А від 04.01.2014 року; у цистерні № 72099344, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34399303 - нестача склала 387 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 13А від 21.04.2013 року; у цистерні № 72303845, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34587790 - нестача склала 347 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 1 від 02.01.2014 року та № 1А від 04.01.2014 року; у цистерні № 74198219, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34587857 - нестача склала 293 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 3 від 02.01.2014 року та № 3А від 04.01.2014 року; у цистерні № 73215667, яка прибула на станцію Конотоп Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 32545618 - нестача склала 501 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 25 від 23.07.2013 року та № 25А від 26.07.2013 року; у цистерні № 74167388, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34587816 - нестача склала 428 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 4 від 02.01.2014 року та № 4А від 04.01.2014 року; у цистерні № 74735283, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34404236 - нестача склала 474 кг, про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 35 від 18.12.2013 року та № 35А від 19.12.2013 року; у цистерні № 72099542, яка прибула на станцію Чернігів Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34387845 - нестача склала 482 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 34 від 15.12.2013 року та № 34А від 17.12.2013 року; у цистерні № 74731027, яка прибула на станцію Конотоп Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 33655382 - нестача склала 1 596 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю б/н від 21.07.2011 року та б/н від 24.07.2011 року; у цистерні № 74234543, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 33932682 - нестача склала 528 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 30 від 08.11.2013 року та № 30А від 09.11.2013 року; у цистерні № 73724676, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34404491 - нестача склала 503 кг.., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 36 від 18.12.2013 року та № 36А від 19.12.2013 року; у цистерні № 74253188, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34589358 - нестача склала 533 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 6 від 05.01.2014 року та № 6А від 07.01.2014 року; у цистерні № 73950115, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 33359829 - нестача склала 709 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 26 від 29.09.2013 року та № 26А від 30.09.2013 року; у цистерні № 73949562, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34589309 - нестача склала 675 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 9 від 10.01.2014 року та № 9А від 13.01.2014 року; у цистерні № 74084955, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 33509274 - нестача склала 642 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 27 від 07.10.2013 року та № 27А від 08.10.2013 року; у цистерні № 72823552, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 33590365 - нестача склала 634 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 28 від 13.10.2013 року та № 28А від 15.10.2013 року; у цистерні № 74023185, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34589325 - нестача склала 237 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 10 від 10.01.2014 року та № 10А від 14.01.2014 року; у цистерні № 73751620, яка прибула на станцію Новоград-Волинський Південно-Західної залізниці за залізничною накладною № 34591834 - нестача склала 245 кг., про що складено акти про приймання нафтопродуктів за кількістю № 7 від 05.01.2014 року та № 7А від 09.01.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Господарськими судами встановлено, що відповідачем було направлено позивачу претензії з нестачі дизельного палива від 14.08.2013 року № НЮ-16-281/13п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-6/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-120/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-117/14п; від 14.01.2014 року № НЮ-16-14/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-116/14п; від 05.08.2013 року № НЮ-16-274/13п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-119/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-111/14п; від 14.08.2014 року № НЮ-16-282/13п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-121/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-115/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-114/14п; від 02.12.2014 року № НЮ-16-402/14п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-5/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-110/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-122/14п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-1/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-112/14п; від 24.07.2014 року № НЮ-16-54/14п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-2/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-11314п та від 07.05.2014 року № НЮ-16-118/14п., на загальну суму 136 035, 33 грн.

Отже, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем відповідно до умов договору та приписів Інструкції належним чином зафіксовано факт нестачі поставленого позивачем товару за Договором на загальну суму 136 035, 33 грн., а отже вимога позивача про зобов'язання відповідача оплати вартість товару, нестачу якого було виявлено відповідачем та зафіксовано відповідними первинними документами, є не обґрунтованою та такою що суперечить нормам діючого законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 205 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно п. п. 1, 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334 (z0565-02) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855 (z0567-02) закріплено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми; комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, таких обставин як невідповідність найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Судами встановлено, що згідно рахунків фактури та сповіщень постачальником, згідно умов договору, було поставлено покупцю товар, а саме: № 7593 від 20.07.2011 року на суму 2 978 996, 02 грн., № 6789 від 21.07.2013 року на суму 8 958 996, 40 грн., № 6835 від 21.07.2013 року на суму 3 457 018, 36 грн., № 9452 від 21.09.2013 року на суму 2 239 677, 85 грн., № 10292 від 11.10.2013 року на суму 13 389 104, 53 грн., № 9710 від 04.10.2013 року на суму 7 861 297, 80 грн., № 10464 від 20.10.2013 року на суму 3 411 235, 98 грн., № 10828 від 06.11.2013 року на суму 6 588 830, 12 грн., № 2611 від 16.04.2013 року на суму 11 029 925, 59 грн., № 14614 від 13.12.2013 року на суму 7 756 858, 80 грн., № 14994 від 29.12.2013 року на суму 7 835 756, 81 грн., № 14992 від 28.12.2013 року на суму 11 276 827, 31 грн., № 14992 від 28.12.2013 року на суму 11 276 827, 31 грн., № 14252 від 08.12.2013 року на суму 1 949 871, 71 грн., № 14597 від 12.12.2013 року на суму 15 930 171, 90 грн., № 6567 від 23.06.2012 року на суму 10 199 857, 28 грн., рахунок-фактури ТОП11-1335 від 20.07.2011 року на суму 2 978 996, 02 грн., рахунок-фактури ТОП13-363 від 21.07.2013 року на суму 8 958 996, 40 грн., рахунок-фактури ТОП13-643 від 21.07.2013 року на суму 3 457 018, 36 грн., рахунок-фактури ТОП13-955 від 21.09.2013 року на суму 2 239 677, 85 грн., рахунок-фактури ТОП13-1079 від 07.10.2013 року на суму - 2 771, 46 грн., рахунок-фактури ТОП13-1129 від 11.10.2013 року на суму 13 389 104, 53 грн., рахунок-фактури ТОП13-995 від 04.10.2013 року на суму 7 861 297, 80 грн., рахунок-фактури ТОП13-1161 від 20.10.2013 року на суму 3 411 235, 98 грн., рахунок-фактури ТОП13-1268 від 06.11.2013 року на суму 6 588 830, 12 грн., рахунок-фактури ТОП13-389 від 16.04.2013 року на суму 11 029 925, 59 грн., рахунок-фактури ТОП13-1577 від 13.12.2013 року на суму 7 756 858, 80 грн., рахунок-фактури ТОП13-1711 від 28.12.2013 року на суму 11 276 827, 31 грн., рахунок-фактури ТОП13-1548 від 08.12.2013 року на суму 1 949 871, 71 грн., рахунок-фактури ТОП13-1568 від 12.12.2013 року на суму 15 930 171, 90 грн. та рахунок-фактури ТОП13-1713 від 29.12.2013 року на суму 7 835 756, 81 грн. з недостачами відповідно до комерційних актів зазначених вище на загальну вартість 136 035, 33 грн.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відбулася лише часткова поставка товару.

При цьому, як встановлено судами, відповідач повідомив позивача про нестачу товару телеграмами та виставив претензії від 14.08.2013 року № НЮ-16-281/13п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-6/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-120/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-117/14п; від 14.01.2014 року № НЮ-16-14/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-116/14п; від 05.08.2013 року № НЮ-16-274/13п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-119/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-111/14п; від 14.08.2014 року № НЮ-16-282/13п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-121/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-115/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-114/14п; від 02.12.2014 року № НЮ-16-402/14п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-5/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-110/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-122/14п; від 10.01.2014 року №НЮ-16-1/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-112/14п; від 24.07.2014 року №НЮ-16-54/14п; від 10.01.2014 року № НЮ-16-2/14п; від 07.05.2014 року № НЮ-16-11314п та від 07.05.2014 року № НЮ-16-118/14п., на загальну суму 136 035, 33 грн.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем було поставлено товар з недостачею, про що відповідач виставив претензії, тому здійснення оплати за фактично отриманий товар є правомірним та відповідає п. 6.2. Договору, а позивач в порушення ст. 33 ГПК України належними і допустимими доказами не спростував обставин, які покладені в основу судових актів та не довів наявності заборгованості у відповідача за поставлену продукцію згідно договору ЦХП-40210 від 30.12.2009 року.

Отже, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 136 035, 33 грн. заборгованості.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи місцевим та апеляційним господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, господарськими судами вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятих у справі судових актів.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Касаційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 910/17537/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 910/17537/14 залишити без змін.