2340/3802/18 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про опис майна у податкову заставу - 02.07.2019 Прийняття

20 вересня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Науково-виробничий центр "Репродуктивне зерно" в особі директора ОСОБА_1 (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2018 року №0047201205 форми "Н", визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 18 липня 2018 року №44232-17, визнати протиправним та скасувати рішення від 23 липня 2018 року №30885 про опис майна у податкову заставу.

08 січня 2019 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 08 червня 2018 року №0047201205 форми "Н", вимогу від 18 липня 2018 року №44232-17 та рішення від 23 липня 2018 року №30885 про опис майна у податкову заставу.

У травні 2019 року податковим органом подана касаційна скарга до Верховного Суду.

10 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі цього ж суду від 15 травня 2019 року, справу № 2340/3802/18 витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду.

20 червня 2019 року справа № 2340/3802/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив від позивача до Суду на касаційну скаргу відповідача не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у квітні 2018 року уповноваженою особою Головного управління ДФС у Черкаській області на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 76 та пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку з питання своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП "НВЦ" "Репродуктивне зерно", за результатами якої складений акт від 24 квітня 2018 року № 3013/23-00-0506/33684392 (далі - акт перевірки), з якого вбачається, що перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України: ПП "НВЦ" "Репродуктивне зерно" несвоєчасно зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- № 6 від 25 жовтня 2017 року на суму ПДВ 13933,33 грн - граничний термін реєстрації 15 листопада 2017 року, зареєстровано 11 грудня 2017 року, тобто із затримкою на 26 днів;

- № 4 від 20 жовтня 2017 року на суму ПДВ 248588,00 грн - граничний термін реєстрації 15 листопада 2017 року, зареєстровано 11 грудня 2017 року, тобто із затримкою на 26 днів;

- № 5 від 25 жовтня 2017 року на суму ПДВ 10291,67 грн - граничний термін реєстрації 15 листопада 2017 року, зареєстровано 11 грудня 2017 року, тобто з затримкою на 26 днів;

08 червня 2018 року на підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0047201205 форми "Н", яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% від суми ПДВ 272813 грн 02 коп., що становить 54562 грн 60 коп.

22 червня 2018 року позивач звернувся зі скаргою до ДФС України, відповідно до змісту якої просив скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою позивачем штрафу у десятиденний строк з дня його отримання, відповідачем 18 липня 2018 року винесено податкову вимогу № 44232-17 відповідно до змісту якої вимагалось терміново сплатити суму податкового боргу у розмірі 54562 грн 60 коп.

Вказана сума заборгованості (штрафу) позивачем не була сплачена, що обумовило прийняття Головним управлінням ДФС у Черкаській області 23 липня 2018 року рішення про опис майна у податкову заставу.

21 серпня 2018 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги позивача, яким податкове повідомлення - рішення № 0047201205 від 08 червня 2018 року залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що 20 жовтня 2017 року позивачем на ім`я ТОВ "Луї Дрейфус Компані Україна" виписано податкову накладну № 4 на суму ПДВ 248588 грн 02 коп, яка направлена позивачем для реєстрації до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв`язку в межах визначеного податковим законодавством граничного терміну, а саме 15 листопада 2017 року.

Згідно з квитанцією від 17 листопада 2017 року №1, подана позивачем для реєстрації накладна доставлена до ДФС 15 листопада 2017 року в 16:03:01, проте документ не прийнято, а у графі "виявлені помилки" вказаної квитанції контролюючим органом зазначено: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 № 233 (z0320-08) , а саме: - Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів".

Разом з тим, 30 листопада 2017 року позивач повторно подав до контролюючого органу вказану накладну, проте документ не було прийнято у зв`язку виявленими помилками, а саме: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису".

Водночас, вказану податкову накладну зареєстровано контролюючим органом у Єдиному реєстрі податкових накладних 11 грудня 2017 року.

25 жовтня 2017 року позивачем на ім`я ТОВ "Капітал-Ріелт С.Д." було виписано податкову накладну № 5 на суму ПДВ 10291 грн 67 коп. Граничним терміном вказаної накладної є 15 листопада 2017 року.

З метою її реєстрації, позивач 24 листопада 2017 року направив вказану накладну засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу. Вказана накладна доставлена до ДФС 24 листопада 2017 року в 10:41:04, що зафіксовано у квитанції від 24 листопада 2017 року №1.

За результатами обробки даного електронного документу, контролюючим органом податкову накладну не було прийнято у зв`язку з виявленням, а саме: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису".

30 листопада 2017 року позивач повторно подав до контролюючого органу вказану накладну, проте документ не було прийнято з таких самих підстав - виявлені помилки: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказана податкова накладна зареєстрована контролюючим органом лише після направлення позивачем цього документу втретє, а саме 11 грудня 2018 року.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що 25 жовтня 2017 року позивачем на ім`я ТОВ "Трейдент Кепітал" виписано податкову накладну № 6 на суму ПДВ 13933 грн 33 коп., граничним терміном реєстрації якої є 15 листопада 2017 року.

Позивач засобами телекомунікаційного зв`язку своєчасно надав в електронному вигляді ДФС дану податкову накладну, яка доставлена до ДФС 14 листопада 2017 року в 17:32:15.

Згідно з даними квитанції від 15 листопада 2017 року №1 за результатами обробки вказану податкову накладну не було прийнято. У графі "виявлені помилки" зазначено: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 (z0320-08) , а саме: - Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів". У подальшому, податкову накладну від 25 жовтня 2017 року № 5 у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано контролюючим органом лише 11 грудня 2017 року.

30 листопада 2017 року позивач повторно подав до контролюючого органу вказану накладну, проте документ не прийнято з таких самих підстав - виявлені помилки: "Блок даних. Невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису".

11 грудня 2017 року позивач втретє направив вказану податкову накладну до контролюючого органу, після чого документ було прийнято.

ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з протиправності спірного податкового повідомлення-рішення, та похідних від нього актів індивідуальної дії (вимоги та рішення про опис майна), оскільки несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась не з вини платника податків, у зв`язку з безпідставним неприйняттям податкових накладних, а причини їх неприйняття, зазначені у квитанціях № 1 надісланих Підприємству, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення цих судів та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на необґрунтованість спірних судових рішень, необ`єктивний аналіз обставин справи, не врахування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 201 Податкового кодексу України, невірне застосування статті 120-1 цього кодексу. Порушення норм процесуального права, зокрема частини другої статті 9 та частини першої статті 19 КАС України, відповідач вбачає у порушенні судами засад рівності всіх учасників судового процесу, мотивування рішень доводами, які не зазначені підприємством у позові, тобто поза його межами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, відтак Верховний Суд зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неповноту дослідження судами попередніх інстанцій доказів на предмет встановлення певних обставин.

Щодо застосування норм процесуального права

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Нормативне регулювання

За положеннями пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (1246-2010-п) (далі - Порядок № 1246; у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України (2755-17) (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином процедура прийняття податкової накладної полягає у вчиненні податковим органом фактичних дій з розшифрування податкової накладної, перевірки електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, а також реєстрації податкової накладної у день її отримання органом державної податкової служби (у разі відсутності причин для відмови).

У Додатку 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (z0320-08) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (z0320-08) ) затверджено форму примірного договору про визнання електронних документів, у пункті 4 Розділу 6 якого визначено, що орган ДПС має право розірвати Договір у односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З 15 листопада 2017 року Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 (z0959-17) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (z0959-17) ), наказ Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 "Про подання електронної податкової звітності" (z0320-08) , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (z0320-08) визнано таким, що втратив чинність.

Приписами пункту 4 вказаного Наказу передбачено, що договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Пунктом 14 вказаного Порядку встановлено, що дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав:

отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 120-1.1 цієї статті передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Податковими правопорушеннями в розумінні статті 109 Податкового кодексу України є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Оцінка доводів касаційної скарги

Судами попередніх інстанцій досліджено підстави у неприйнятті для реєстрації податкових накладних Підприємства, зазначені у квитанціях №1, а саме виявлені помилки, зокрема: "можливо розірвано договір про визнання електронної звітності", "невірний підпис - необхідно підтвердити право підпису - особа ОСОБА_1 ", враховано те, що податковим органом як суб`єктом владних повноважень на виконання обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення (дії), встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано жодного належного, допустимого, достатнього та достовірного доказу щодо наявності підстав для неприйняття податкових накладних (зокрема щодо розірвання договору в односторонньому порядку - факт скасування посиленого сертифіката відкритого ключа та ненадання Платником нового або факт зміни Платником місця реєстрації) та дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність неприйняття контролюючим органом документів, що призвело до реєстрації податкових накладних з порушенням граничних термінів, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Суд вважає неприйнятними доводи податкового органу щодо порушення судами попередніх інстанцій положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме розгляд питань, які не були заявлені в адміністративному позові (питання щодо зупинення/блокування/розірвання електронного договору та питання щодо вини платника), оскільки в позовній заяві Підприємство акцентує увагу на блокуванні контролюючим органом електронного договору (а.с.7), що позбавило можливості платника податків здійснити своєчасну реєстрацію податкових накладних (тобто вказує на відсутність вини підприємства).

Суд відхиляє доводи заявника касаційної скарги про недотримання судами попередніх інстанцій засад рівності всіх учасників судового процесу, яке, на думку відповідача, полягає в тому, що судом першої інстанції під час розгляду справи по суті витребувано у позивача належним чином завірену копію скарги про заблокування Договору про визнання електронних документів від 10 листопада 2017 року. Даний доказ, як це зазначено відповідачем, суд першої інстанції планував використати для складання рішення на користь позивача, тим самим одразу дав зрозуміти сторонам, яке саме буде рішення.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Положеннями частини третьої та четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи те, що позивач серед іншого в позові вказує на блокування відповідачем Договору про визнання електронних документів, з метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд першої інстанції з огляду на наведені вище положення процесуального закону мав право витребувати з власної ініціативи належним чином завірену копію скарги про заблокування Договору про визнання електронних документів від 10 листопада 2017 року.

Враховуючи зазначене, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що податковим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення про застосування до Підприємства штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних діяло поза межами та всупереч повноважень, наданих йому законодавством України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів податкового органу про неправильне трактування судами попередніх інстанцій положень статті 120-1 Податкового кодексу України зокрема в частині питання вини в податкових правопорушеннях, Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовані положення цієї статті з врахуванням встановлених фактичних обставин про безпідставне неприйняття (блокування) відповідачем податкових накладних, які вперше своєчасно подані підприємством для реєстрації, з посиланням на висновки Верховного Суду, здійснені при вирішенні спорів в подібних правовідносинах. Неодноразове намагання позивача здійснити реєстрацію податкових накладних в межах встановлених граничних строків свідчить про відсутність протиправної бездіяльності платника податків та виключає склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем порушений граничний термін реєстрації податкової накладної за № 5 від 25 жовтня 2018 року на 8 днів, оскільки позивач здійснив всі залежні від нього дії для реєстрації податкової накладної 24 листопада 2017 року, однак як встановлено судами попередніх інстанцій відповідач безпідставно не прийняв цей податковий документ. Невірне визначення податковим органом відсотку і суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню доводить необґрунтованість та протиправність цього акта індивідуальної дії.

Податкова вимога від 18 липня 2018 року №44232-17 та рішення від 23 липня 2018 року № 30885 про опис майна у податкову заставу є похідними від спірного податкового повідомлення-рішення та правильно скасовані судами попередніх інстанцій з огляду на їх протиправність та безпідставність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та попередньої інстанції та не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права. Судами попередніх інстанцій не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до ухвалення незаконного рішення.

Суд, переглянувши рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.