ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2015 року Справа № 914/2140/13
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів: Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроно-Україна" на постанову від 17.02.2015 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Львівської області № 914/2140/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж СУ-27" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроно-Україна" про стягнення заборгованості в розмірі 75 215,55 грн, за участю представників: позивача - не з'явились відповідача - Гурин В.В.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.07.2013 у справі № 914/2140/13 (суддя Ділай У.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Юрченка Я.О., суддів Давид Л.Л., Хабіб М.І.), частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж СУ-27" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроно-Україна" (далі - відповідач) про стягнення 75215,55 грн за договором підряду від 15.05.2012 № 10, в т.ч. 68534,83 грн - основний борг, 5126,02 грн - пеня та 1554,70 грн - 3% річних. Стягнено з відповідача на користь позивача основну заборгованість в сумі 68534,83 грн, пеню в сумі 4690,70 грн, 3% річних в сумі 1554,70 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 853, 858, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 43, ч.1 ст. 47, ч.1 ст. 41, ч. ч. 2, 6 ст. 42, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, скаржник зазначає, що виявлення в виконаних позивачем роботах за договором підряду недоліків надає відповідачеві право на пропорційне зменшення ціни роботи на суму 84987,22 грн, у зв'язку з чим вважає безпідставним стягнення з нього заборгованості за виконані підрядні роботи, нарахованих на неї пені та 3% річних, загальна сума яких менше ніж сума, на яку має бути зменшена ціна виконаних робіт. Також скаржник вказує на безпідставне неврахування судом апеляційної інстанції висновків судової експертизи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Представник позивача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 23.03.2015.
Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника скаржника, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 15.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кроно-Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж СУ-27" (підрядник) укладено договір № 10, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати власними силами додаткові роботи по облаштуванню побутових і допоміжних приміщень матеріально-технічного складу з ремонтно-механічною дільницею на ТОВ "Кроно-Україна", смт. Брошнів Рожнятівського району Івано-Франківської області, здати виконані роботи замовнику, ліквідувати недоробки і дефекти, виявлені в ході приймання робіт, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно фактичних об'ємів робіт (п. 1.1 договору); вартість робіт згідно контракту визначається договірною ціною в сумі 219878,83 грн (п.2.1 договору); підрядник до 1-го числа наступного місяця представляє замовнику акти виконаних робіт в 2-х примірниках. Замовник протягом 3-х днів здійснює прийом виконаних робіт та 2 примірники підписаних актів ф-2 і ф-3 повертає підряднику (п.3.1 договору); замовник здійснює оплату за фактично виконані роботи протягом 10 календарних днів згідно актів приймання виконаних робіт шляхом перерахування суми вартості робіт, вказаних в актах, на розрахунковий рахунок підрядника (п.4.1 договору); здача-приймання виконаних робіт здійснюється згідно нормативних документів і оформлюється відповідними актами приймання-передачі після завершення монтажних робіт і підписується представниками підрядника і замовника після підписання всіма зацікавленими організаціями (п.6.1 договору); у разі виявлення замовником дефектів і недоробок, обумовлених діяльністю підрядника, складається двосторонній акт недоробок з переліком конкретних робіт і встановлених термінів їхнього виконання (п.6.2 договору); за порушення зобов'язань, передбачених розділом 4 договору, винна сторона платить іншій стороні пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення від неоплаченої вартості робіт підрядника, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Стягнення пені не може перевищувати 6-ти місячного строку порушення зобов'язань (п.8.2 договору); договір набуває законної сили з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.10.1 договору); підрядник надає замовнику гарантію терміном 12 місяців на виконання будівельно-монтажних робіт. Гарантійні зобов'язання вступають в силу з моменту підписання акту приймання-здачі замовником та підрядником (п.11.1 договору); при виявленні дефектів виконання робіт у гарантійний термін замовник протягом 7 днів від дня виявлення надає підряднику письмове повідомлення із зазначенням характеристики дефекту (п.11.2 договору); протягом 1-го тижня з дня отримання повідомлення, підрядник направляє свого представника, який разом із представником замовника визначають суть дефекту та ступінь відповідальності підрядника за нього із складання спільного протоколу. Якщо підрядник в передбачені цим пунктом терміни не направляє свого представника, висновки замовника будуть кінцевими та обов'язковими для підрядника. Підрядник зобов'язаний усунути допущені з його вини дефекти в місячний термін після їх виявлення за власні кошти (п.11.3 договору).
Судами також встановлено, що 31.07.2012 за результатами виконаних позивачем підрядних робіт сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року ф. КБ-2 на суму 219878,83 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3.
Втім, виконані роботи оплачені замовником частково, на суму 151344,00 грн, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж СУ-27" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроно-Україна" з позовом про стягнення основної заборгованості за договором від 15.05.2012 у сумі 68534,83 грн, пені в сумі 5126,02 грн за період з 29.08.2012 по 26.02.2013 та 3% річних у сумі 1554,70 грн, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 526, 625, 879 Цивільного кодексу України.
Заперечуючи проти позову, відповідач послався на проведений ним 14 - 16 травня 2013 року огляд виконаних підрядником робіт, за результатами якого виявив недоліки та дефекти, що підтверджує складеними ним актом загального огляду об'єкту від 16.05.2013, актом № 1 знімання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року, довідкою про вартість знятих будівельних робіт та витрати за травень 2013 року, дефектним актом № 1 від 16.05.2013, в зв'язку з чим вимагає зменшення ціни робіт на суму 84987,22 грн.
Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, оскільки акт приймання виконаних робіт на суму 219878,83 грн замовником підписано без будь-яких зауважень, зобов'язання останнього щодо оплати таких робіт мало бути виконане у відповідності до пункту 4.1 договору протягом 10 днів з дати підписання акту, в зв'язку з чим, встановивши неналежне виконання відповідачем умов договору підряду щодо повного розрахунку за виконані роботи та здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення пені, визнав позовні вимоги обґрунтованими в частині основної заборгованості в сумі 68534,83 грн, пені в сумі 4690,70 грн та 3% річних в сумі 1554,70 грн.
Доводи відповідача щодо безпідставності позовних вимог внаслідок наявності у виконаних підрядником роботах дефектів та недоліків і, у зв'язку з цим, необхідності зменшення ціни цих робіт на суму, що виявилася більшою від ціни позову, відхилені попередніми судовими інстанціями з тих підстав, що спір відносно якості виконання робіт підрядником та, відповідно, щодо наявності підстав для застосування наслідків, визначених приписами ст. 858 ЦК України, не є предметом доказування у цій справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
За приписами ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Отже, враховуючи встановлені судами обставини прийняття відповідачем робіт без будь-яких зауважень і заяв щодо якості або недоліків робіт, що підтверджується підписаними ним і скріпленими печатками актами ф.КБ-2, ф.КБ-3 за липень 2012 року, і ці обставини не заперечені і не спростовані відповідачем, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про виникнення у відповідача зобов'язання оплатити прийняті роботи протягом 10 календарних днів, як то передбачено умовами п. 4.1 договору підряду, тобто, до 10.08.2012, відтак факт невиконання цього зобов'язання є підставою для задоволення позову в частині вартості неоплачених робіт на суму 68534,83 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Умовами пункту 8.2 укладеного між сторонами договору визначено, що за порушення зобов'язань, передбачених розділом 4 договору, винна сторона платить іншій стороні пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення від неоплаченої вартості робіт підрядника, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, враховуючи встановлення попередніми судовими інстанціями факту порушення відповідачем зобов'язання з повної оплати вартості виконаних робіт у встановлений строк, а також належним чином визначену судами дату початку прострочення оплати, висновки судів про наявність підстав для стягнення з відповідача нарахованої на основний борг пені в сумі 4690,70 грн за період прострочення з період з 29.08.2012 по 11.02.2013, а також 3% річних в сумі 1554,70 грн, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на виявлені ним недоліки у виконаній позивачем роботі, що, на його думку, є підставою для зменшення ціни цих робіт на суму, яка виявилася більшою від ціни позову, колегією суддів відхиляються, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Згідно з наведеною нормою замовник, виявивши приховані недоліки, зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника, оскільки виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання.
Також умовами пунктів 11.2, 11.3 договору підряду сторони визначили аналогічний порядок врегулювання питань щодо виявлених дефектів протягом гарантійного строку.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач не надав належних і допустимих доказів повідомлення позивача про наявність недоліків та про необхідність спільно з ним зафіксувати їх в передбаченому ст. 853 Цивільного кодексу України та умовами договору порядку. При цьому, судом апеляційної інстанції вмотивовано не прийнято в якості належних доказів посилання відповідача на лист № 324 від 17.05.2013, список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек від 24.05.2013, адже копії цих документів не підтверджують надсилання позивачеві саме вказаного листа, а тим більше його отримання останнім.
Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Доводи відповідача про його право на пропорційне зменшення ціни роботи, що ґрунтується на зазначеній нормі, колегія суддів відхиляє як такі, що позбавлені будь-якого правового впливу на результат вирішення спору у даній справі, адже така пропозиція могла заявлятись підрядникові до завершення виконання робіт або під час спільного вирішення питань щодо прихованих недоліків, втім заявлена відповідачем 04.07.2013 вже під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак, за правилом, встановленим нормою ч.3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Таким чином, суди попередніх інстанцій цілком правомірно зазначили, що захист прав відповідача, які, на його думку, порушені внаслідок самостійного виявлення прихованих дефектів у виконаних позивачем підрядних роботах, не є предметом доказування у цій справі, і може бути здійснений у спосіб, визначений чинним законодавством, шляхом подання відповідного позову.
З цих же підстав відхиляються посилання відповідача на неврахування судом апеляційної інстанції в межах даної справи висновків судової будівельно-технічної експертизи.
Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про часткову підставність і ґрунтовність позовних вимог та фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені судами докази та встановлені судами обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111-7 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.
Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кроно-Україна" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 у справі Господарського суду Львівської області № 914/2140/13 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
К.В. Грейц
С.В. Бакуліна
О.І. Глос