910/18552/13 Про стягнення з Банка неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщеннями після закінчення строку дії Договору оренди - 31.03.2015 Прийняття

Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2014 у справі № 910/18552/13 (суддя Трофименко Т.Ю.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 (колегія суддів у складі: суддя Смірнова Л.Г. - головуючий, судді Кропивна Л.В. і Чорна Л.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача 14 647 726,11 грн. подвійної орендної плати. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Банк просить скасувати рішення суду першої інстанції від 20.10.2014, постанову апеляційного суду від 14.01.2015 та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, 01.03.2009 товариством з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" (орендар, первісний кредитор) та відкритим акціонерним товариством "ВіЕйБі БАНК" (в подальшому перейменоване на публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк") (суборендар) був укладений договір суборенди (далі - Договір), згідно з умовами п. 1.1 якого орендар передає суборендареві для цілей розміщення офісу суборендаря за плату та на строк, встановлений у Договорі, нежитлове приміщення загальною площею 1624,56 квадратних метрів, яке розташоване на першому, третьому та четвертому поверхах будинку, що міститься за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 21, літ. "Г" (далі - нежитлове приміщення).

Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Договору приміщення передається орендарем та приймається суборендарем за актом приймання-передачі, що складається відповідно до додатку (Б) Договору. Акт приймання-передачі підписується уповноваженими представниками сторін, і з моменту його підписання вважається додатком до цього договору та його невід'ємною частиною. Згідно з актом приймання-передачі орендарем було передано суборендарю нежитлове приміщення. Повернення суборендарем приміщення оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який буде складений у відповідності з додатком (В).

Пунктом п. 2.1.2, 2.1.3 Договору визначено строк суборенди, який становив 2 роки та 360 днів і завершувався 24 лютого 2012 року.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, з урахуванням змін внесених до нього додатковою угодою від 30.03.2009 № 2, розмір орендної плати визначався за наступною формулою:

- Орендна плата = (Орендна ставка КІ) х Площа приміщення + ПДВ (20%), де К1 - співвідношення курсу встановленого НБУ гривні до долара США на перше число місяця, за який встановлюється орендна плата до курсу гривні до США на дату укладання Договору (1 долар США дорівнює 7,70 гривень ). На дату укладання Договору К1=1;

- Орендна ставка за перший місяць суборенди за цим договором становить 945,37 грн. без ПДВ, ПДВ - 20 %, разом - 1 134,44грн. без урахування відшкодування за орендні платежі;

- Орендна ставка за кожен наступний місяць суборенди за цим договором становить 788,52 грн., ПДВ - 788,52 грн., ПДВ - 20 % 157,50грн., разом 946,22 грн. за кожен 1 (один) квадратний метр за кожен місяць суборенди без урахування відшкодування за комунальні платежі.

Згідно з пунктами 2.2.3, 2.2.4 Договору, починаючи з наступного за першим місяцем суборенди, орендар щомісячно 1-го робочого дня місяця за який має бути здійснена оплата виставляє суборендарю рахунок на оплату орендної плати, розрахованої за формулою відповідно до п.2.2.1 Договору. Суборендар щомісячно авансом протягом 5 (п'яти) робочих днів місяця, за який проходить оплата, перераховує орендарю орендну плату на підставі Договору та/або на підставі рахунків, виставлених орендарем.

Відповідно до п. 3.6.3 Договору якщо суборендар або будь-яка підпорядкована йому особа продовжує володіти приміщенням або будь-якою його частиною після дати закінчення Договору без письмової угоди про це між орендарем і суборендарем, то суборендар несе відповідальність за всі збитки, заподіяні в результаті цього орендарю. Суборендар і будь-які інші особи, що продовжують володіти приміщенням, вважаються такими, що прийняли на себе обов'язки суборендаря за Договором на основі орендної плати збільшеної в два рази (далі - подвійна орендна плата), яка розраховується з орендної плати за договором. Подвійна орендна плата обчислюється щоденно і оплачується щомісячним авансом за кожен подальший місяць утримання приміщення до 10-го числа кожного місяця. У будь-якому випадку, внесення суборендарем подвійної орендної плати і ухвалення її орендарем після дати закінчення слід вважати ультра-активною дією договору суборенди і не є продовженням терміну суборенди або наданням суборендареві або іншій особі права користування приміщенням, за виключенням випадків коли сторони уклали про це письмову угоду.

Судами також встановлено, що незважаючи на закінчення строку дії Договору, Банк продовжував користування приміщенням без підписання відповідної письмової угоди про це з орендарем.

У цьому зв'язку 27.02.2012 орендар звернувся до суборендаря з вимогою, що була ним отримана 05.03.2012, в якій просив негайно повернути суборендоване приміщення згідно з умовами Договору та здійснити оплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення. Однак, Банк залишив вимогу орендаря без задоволення та, всупереч вимогам розділу 3.5 Договору, не повернув приміщення орендарю і, відповідно, не підписав акта приймання-передачі про повернення суборендованого майна, у зв'язку з чим 16.07.2012 первісним кредитором було здійснено примусове виселення Банку з приміщення.

27.07.2012 Товариством (новий кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" (первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги у розмірі 14647788,04 грн., як неустойку за порушення Банком зобов'язання щодо повернення орендованого приміщення, згідно з Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника реального та належного виконання всіх зобов'язань за Договором та чинного законодавства, що існують на момент укладення даного договору та/або з'являються відповідно до його умов в майбутньому.

У цьому зв'язку 12.06.2013 Товариством направлено Банку цінним листом повідомлення про відступлення права вимоги в зобов'язанні за Договором із зазначенням реквізитів нового кредитора.

Судами також було встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 04.03.2014 у справі № 910/25194/13, яке було залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями, у задоволенні позову Банка до Товариства, товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27.07.2012 було відмовлено. Цим же рішенням суду було встановлено, що на дату укладання договору про відступлення права вимоги, Банк своїх зобов'язань щодо повернення майна та сплати коштів за його користування за Договором не виконав, про що свідчив нотаріально посвідчений акт комісії від 13.07.2012 за реєстровим № 593-599, укладений Товариством, товариством з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "Валгрі", у зв'язку з чим зобов'язання Банку існували на момент укладання договору про відступлення права вимоги.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, Товариство вказувало на те, що Банком було порушено зобов'язання щодо повернення приміщення первісному кредитору у визначений Договором строк, а також не здійснено оплату неустойки за період з 25.02.2012 по 16.07.2012, у зв'язку з чим з нього підлягає до стягнення грошова сума, нарахована на підставі п. 3.6 Договору у розмірі 14647788,04 грн.

Сукупності встановлених у справі обставин суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 549, 551, 611, 785 ЦК України, ст. 35 ГПК України, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 14 647 726,11 грн. подвійної орендної плати за користування приміщенням в означений період.

При цьому суди правильно виходили з того, що подані по справі докази свідчили про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, а отже давали позивачу правові підстави для стягнення з відповідача наведеної суми.

Рішення суду в частині зменшення суми неустойки відповідним чином мотивоване, не суперечить фактичним обставинам справи і не оскаржується жодною з сторін.

Твердження відповідача про те, що він мав право використовувати приміщення поза межами договору суборенди оскільки, на це приміщення, було накладено арешт компетентними органами з його передачею йому, а тобто відповідачу, на зберігання, були дослідженні попередніми судовими інстанціями, які обґрунтовано не прийняли їх до уваги через юридичну неспроможність таких посилань.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 зі справи № 910/18552/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" - без задоволення.