911/78/14 Про визнання кредиторських вимог у справі про визнання боржника банкрутом - 26.03.2015 Прийняття

Головуючого судді: Міщенка П.К., суддів: Білошкап О.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу на постанову Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року у справі № 911/78/14 господарського суду за заявою Київської області Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Плюс" про визнання банкрутом За участю представників: ліквідатора Олефіренко О.І.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2014 року у справі № 911/78/14 заяву ТОВ "Артпласт Трейд" № 02-03/121 від 28.03.2014 року (вх. № 6049/14) про визнання кредиторських вимог задоволено частково. Визнано кредиторські вимоги ТОВ "Артпласт Трейд" до ТОВ "Артпласт Плюс" у сумі: 1218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1078974,29 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. В іншій частині відмовлено. Затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Артпласт Плюс", до якого включені вимоги: ПАТ "Енергобанк" у сумі: 1218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 73607020,97 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 1359256,68 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів; ТОВ "Артпласт Трейд" у сумі: 1218,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 1078974,29 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; ТОВ "А.В.К. Київ" у сумі 12859,50 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Клопотання ліквідатора Олефіренка О.І. від 22.10.2014 р. б/№ (вх. № 22969/14) про дозвіл на прямий продаж майна Банкрута задоволено.

Дозволено прямий продаж уступки права вимоги на грошові кошти в сумі 38000,00 грн., що належить ТОВ "Артпласт Плюс" та знаходяться на р/р № 2600630111593 в АТ "Єврогазбанк", МФО 380430.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2014 року у справі № 911/78/14 затверджено звіт ліквідатора Олефіренка Олександра Івановича та ліквідаційний баланс ТОВ "Артпласт Плюс" станом на 07.11.2014 року, ліквідовано юридичну особу банкрута - ТОВ "Артпласт Плюс". Провадження у справі № 911/78/14 про банкрутство ТОВ "Артпласт Плюс" припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 року (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Гарник Л.Л., Доманська М.Л.) скарги ПАТ "Енергобанк" на ухвалу господарського суду Київської області від 05.11.2014 року та на ухвалу господарського суду Київської області від 17.11.2014 року об'єднано в одне апеляційне провадження та залишено без задоволення, а вищезазначені ухвали без змін.

Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судовий акт апеляційної інстанції та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, пославшись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 41, 43, ч. 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Під час розгляду справи встановлено наступні її обставини.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2014 року порушено провадження за заявою ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Артпласт Плюс", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство.

Постановою господарського суду Київської області від 24.02.2014 року визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута Олефіренка Олександра Івановича.

02.03.2014 року господарським судом Київської області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення № 1212 про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Артпласт Плюс".

Ухвалою місцевого суду від 26.05.2014 року визнано кредиторські вимоги ПАТ "Енергобанк" у сумі 74966277,65 грн., з яких: 73607020,97 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 1359256,68 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів; судовий збір у сумі 1218,00 грн. за подачу кредиторської заяви покладено на банкрута - 1 черга задоволення вимог кредиторів.

22.10.2014 року до місцевого суду надано клопотання ліквідатора банкрута про надання дозволу на прямий продаж майна банкрута.

07.11.2014 року через відділ діловодства місцевого господарського суду ліквідатором банкрута ТОВ "Артпласт Плюс" надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс (вх.№ 24777/14).

До реєстру вимог кредиторів станом на 12.06.2014 року, ліквідатором на підставі ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство, також, включено заборгованість банкрута перед ТОВ "А.В.К. Київ" у сумі 12859,50 грн., у зв'язку із надходженням до суду листа Відділу ДВС Вишгородського РУЮ із доданою постановою про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 5011-27/17545-2012 про стягнення з банкрута на користь ТОВ "А.В.К. Київ" заборгованості у сумі 12 859,50 грн., зокрема на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо надання дозволу на прямий продаж майна банкрута, судами першої і апеляційної інстанцій встановлено наступне.

У своєму клопотанні ліквідатор просив суд дозволити прямий продаж уступки права вимоги на грошові кошти в сумі 38000,00 грн., що належить банкруту та знаходяться на р/р № 2600630111593 в АТ "Єврогазбанк", МФО 380430, обґрунтовуючи клопотання тим, що у АТ "Єврогазбанк" введено тимчасову адміністрацію до 17.11.2014 року.

Згідно висновку ПП "МНТЦ ТРАНССЕРВІС-1" та оцінювача ОСОБА_7 про проведення незалежної оцінки майна, уступку права вимоги на грошові кошти в сумі 38000,00 грн., які знаходяться на рахунку в АТ "Єврогазбанк", оцінено в 760,00 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується із правомірністю надання дозволу на прямий продаж наведеного майна, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Статтею 44 Закону про банкрутство, передбачено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів: основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі.

Отже, з урахуванням проведення ліквідатором відповідної оцінки, місцевий господарський суд із яким погодився апеляційний господарський суд, діяв в межах своїх повноважень, надаючи ліквідатору дозвіл на прямий продаж активів, які знаходились на рахунку в АТ "Єврогазбанк" та дійшов вірного висновку про доцільність задоволення відповідного клопотання ліквідатора Олефіренка О.І. від 22.10.2014 року.

Разом з тим, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у боржника відсутні активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів, а матеріали справи свідчать, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із такими висновками, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 41 Закону про банкрутство встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

Для визначення ліквідаційної маси банкрута ліквідатором проведено інвентаризацію майна ТОВ "Артпласт Трейд", що підтверджено відповідними інвентаризаційними актами, копії яких додані до заяви про порушення справи про банкрутство боржника, та з яких вбачається, що у Банкрута відсутнє майно, основні засоби, товарно-матеріальні цінності.

Згідно звіту ліквідатора банкрута, з метою формування ліквідаційної маси ТОВ "Артпласт Трейд" та визначення заборгованості банкрута, ліквідатором направлено відповідні запити та повідомлення до реєструючих та контролюючих органів, у тому числі: Київської регіональної митниці Міністерства доходів і зборів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції, Головного управління Держземагентства у Київській області, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної служби інтелектуальної власності, Юридичного відділу ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, Державної авіаційної служби України, Відділу РЕР ДАІ з обслуговування Вишгородського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області, Вишгородського районного центру зайнятості, УПФ України у Вишгородському районі Київської області, Головного управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Київській області, Відділення виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Державної інспекції сільського господарства в Київській області, Київського міського бюро технічної інвентаризації та Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів.

За наслідками вчинення ліквідатором ТОВ "Артпласт Трейд" дій щодо формування ліквідаційної маси, останнім на підставі відповідей реєструючих органів було встановлено, що у банкрута відсутнє майно, кошти, що можна віднести до ліквідаційної маси банкрута. Копії відповідних запитів та відповідей реєструючих органів додані ліквідатором банкрута до звіту.

Із наданого ліквідатором уточненого реєстру вимог кредиторів вбачається, що станом на 05.11.2014 року до реєстру було включено вимоги ПАТ "Енергобанк" у сумах: 1218,00 грн. - 1 черга; 73607020,97 грн. - 4 черга; 1359256,68 грн. - 6 черга; ТОВ "Артпласт Трейд" у сумах: 1218,00 грн. - 1 черга; 1078974,29 грн. - 4 черга; а також ТОВ "А.В.К. Київ" у сумі 12859,50 грн. - 6 черга.

Згідно звіту ліквідатора банкрута та доданих до нього документів, останнім не було виявлено майна банкрута, яке є предметом застави, майно банкрута, яке б знаходилось у третіх осіб на зберіганні або передавалось іншим особам, та за яке не отримані кошти, не виявлено.

Вимоги кредиторів не були погашені у зв'язку з відсутністю майна банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону про банкрутство, до винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.08.2014 року ліквідатором банкрута було укладено договір № 4 з ФОП ОСОБА_8 про впорядкування справ документів тривалого зберігання та в подальшому архівні документи банкрута було передано за Актом прийому-передачі від 29.08.2014 року до Архівного відділу Вишгородської РДА, про що архівною установою було видано відповідну довідку № 07-02/16-л від 29.08.2014 року.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", у разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

За наведених обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, рішення якого підтримав апеляційний господарський суд, прийшов до обґрунтованого висновку про можливість затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - банкрута та припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.