Вищий господарський суд України у складі колегії:

Головуючого: Кузьменка М.В., суддів: Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача - Грищенко О.М., Коверга А.П.; відповідача - Карманніков М.О.; розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" на постанову Київського апеляційного господарського суду від19.11.2014 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/24812/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" про стягнення 2 367 427, 50 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сап Україна" (далі - ТОВ "Сап Україна") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" (далі - ТОВ "Автомобільна група "Богдан") про зобов'язання перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Сап Україна" грошову суму у розмірі 2 367 427, 50 грн в якості оплати згідно рахунку-фактури № 849123-2008/2R-2012 від 09.10.2012 вартості переданих прав (дозволів) на користування програмним забезпеченням SAP у відповідності до договору № SAPUA37-ркп/2008 від 27.06.2008; стягнення грошової суми у розмірі 2 367 427, 50 грн як заборгованості згідно рахунку-фактури № 849123-2008/2R-2012 від 09.10.2012 вартості переданих прав (дозволів) на користування програмним забезпеченням SAP у відповідності до договору № SAPUA37-ркп/2008 від 27.06.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 порушено провадження у справі № 910/24812/13 за позовом ТОВ "Сап Україна" до ТОВ "Автомобільна група "Богдан" про стягнення 2 367 427, 50 грн.

До прийняття рішення по суті спору ТОВ "Сап Україна" подало заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо зобов'язання перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Сап Україна" грошову суму у розмірі 2 367 427, 50 грн в якості оплати згідно рахунку-фактури № 849123-2008/2R-2012 від 09.10.2012 вартості переданих прав (дозволів) на користування програмним забезпеченням SAP у відповідності до договору № SAPUA37-ркп/2008 від 27.06.2008.

Рішенням Господарського суду міста Києва (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ломака В.С., судді Васильченко Т.В., Любченко М.О.) від 08.08.2014 провадження в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Автомобільна група "Богдан" перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Сап Україна" грошову суму у розмірі 2 367 427, 50 грн припинено; позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ "Автомобільна група "Богдан" на користь ТОВ "Сап Україна" 2 367 427, 50 грн основного боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.) від 19.11.2014 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2014, ТОВ "Автомобільна група "Богдан" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення господарських судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме суди безпідставно не врахували вимоги ст. 1109 ЦК України щодо реальності ліцензійних договорів, не правильно застосували ст. 261 ЦК України щодо початку обрахунку позовної давності, безпідставно не застосували до спірних правовідносин наслідки пропуску позовної давності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.02.2015 касаційну скаргу ТОВ "Автомобільна група "Богдан" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.02.2015. Цією ж ухвалою зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 16.02.2015 № 05-05/119 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 зі справи № 910/24812/13, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Студенець В.І. - головуючий, судді Васищак І.М., Грек Б.М.

ТОВ "Сап Україна" подало відзив на касаційну скаргу та пояснення у справі, в яких просило оскаржувані рішення господарських судів залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Автомобільна група "Богдан" - без задоволення.

В засіданні суду, призначеному на 18.02.2015 оголошено перерву до 04.03.2015.

ТОВ "Автомобільна група "Богдан" також подало пояснення у справі.

Судове засідання, призначене на 04.03.2015, не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Студенця В.І.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 10.03.2015 № 05-05/216 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 зі справи № 910/24812/13, сформовано колегію суддів у такому складі: суддя Кузьменко М.В. - головуючий, судді Васищак І.М., Студенець В.І.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.03.2015 розгляд касаційної скарги призначено на 25.03.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено господарськими судами між ТОВ "Сап Україна" (товариство) та ТОВ "Автомобільна група "Богдан" (партнер) 27.06.2008 укладено договір про надання дозволу на користування програмним забезпеченням SAP та надання послуг з підтримки № SAPUA37-ркп/2008, за умовами якого товариство зобов'язалося надати вказаній партнером особі (кінцевому користувачу) дозвіл (ліцензію) на використання програмного забезпечення SAP та невід'ємно в комплексі створити в системі для кінцевого користувача технічну інсталяцію в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Партнер зобов'язався сплатити за вищезазначене згідно умов цього договору та додатків до нього (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору товариство надає партнеру право на перепродаж отриманих за цим договором майнових прав, а саме: прав користування програмним забезпеченням та прав надання послуг з підтримки кінцевому користувачу. Кінцевим користувачем за цим договором є ВАТ "Луцький автомобільний завод".

Згідно з п. 2.4 договору товариство зобов'язалося надавати партнеру послуги з підтримки переданого йому програмного забезпечення SAP, а партнер зобов'язався оплатити такі послуги в порядку та розмірах, зазначених цим договором, а також в додатках до нього.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що партнер сплачує товариству вартість прав користування програмним забезпеченням SAP у розмірі 2 367 427, 50 грн.

Оплата здійснюється на підставі погодженого плану платежів відповідно до додатку № 2 до цього договору (п. 5.2 договору).

У п. 5.3 договору сторони погодили, що рахунок підлягає сплаті партнером протягом 14 банківських днів з дати отримання партнером такого рахунку.

Відповідно до п. 8.3 договору надання товариством прав користування програмним забезпеченням SAP партнеру на визначену кількість користувачів оформлюється актом приймання-передачі програмного забезпечення, який підписується уповноваженими представниками сторін. Дата підписання сторонами акту є датою передачі програмного забезпечення.

Додатком № 2 до договору погоджено графік надання прав користування та план платежу за надання прав користування, відповідно до якого ТОВ "Автомобільна група "Богдан" зобов'язаний був здійснити наступні платежі: до 25.10.2008 - 295 928, 44 грн, до 25.11.2008 - 295 928, 44 грн, до 25.12.2008 - 295 928, 44 грн, до 25.01.2009 - 295 928, 44 грн, до 25.02.2009 - 295 928, 44 грн, до 25.03.2009 - 295 928, 44 грн, до 25.04.2009 - 295 928, 44 грн, до 25.05.2009 - 295 928, 44 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Сап Україна" посилалося на те, що ним на виконання умов договору було надано ТОВ "Автомобільна група "Богдан" дозвіл на користування програмним забезпеченням SAP та його інсталяції шляхом відповідної передачі ліцензій в кількості наступних користувачів: пакет ERP (включає 5 професійних користувачів) - 1; професійний користувач - 115; професійний користувач з обмеженими правами - 45; ліцензія "Документообігу" SAP "Document Management System" - 30; База даних Oracle - 1, всього на суму 2 367 427, 50 грн., про що сторони підписали Акт передачі прав користування програмним забезпеченням SAP № 864814/2R/2008 від 27.06.2008.

В Акті зазначено, що програмне забезпечення передається за електронними каналами зв'язку шляхом вивантаження програмного забезпечення з Інтернету та шляхом надання доступу до мережі SAP порталу за адресою: http://www.service.sap.com. Крім того, в Акті зазначається, що сторони не мають жодних претензій щодо наданого дозволу та переданого позивачем відповідачу ПЗ.

У квітні 2012 року ТОВ "Сап Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Автомобільна група "Богдан" про стягнення боргу й рішенням суду від 12.06.2012 у справі № 5011-23/5116-2012 відповідний позов було задоволено частково, однак постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2013 вказане рішення було скасовано та прийнято нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд виходив з того, що пунктом 5.3 спірних договорів, в тому числі і договору № SAPUA37-ркп/2008, сторонами було передбачено, що рахунок підлягає сплаті партнером протягом 14 банківських днів з дати отримання такого рахунку. Таким чином, на думку суду, сторони досягли згоди, що настання у ТОВ "Автомобільна група "Богдан" обов'язку з розрахунку з ТОВ "Сап Україна" за спірними договорами можливо лише після отримання відповідних рахунків, виставлених ТОВ "Сап Україна". Тобто термін виконання зобов'язання визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події, а обов'язку партнера розрахуватися за надані йому права користування програмним забезпеченням SAP має передувати виконання товариством обов'язку з виставлення рахунків на оплату та направлення їх ТОВ "Автомобільна група "Богдан".

Встановивши, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення та вручення відповідачу рахунків позивача на оплату наданих прав користування програмним забезпеченням SAP, апеляційний суд вказав, що неможливо встановити настання порушення строків оплати згідно умов договорів. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції, при розгляді справи № 5011-23/5116-2012 дійшла висновку, що враховуючи недоведеність отримання партнером рахунків, як підстави для проведення оплати за надані товариством послуги згідно договорів, то відповідно у ТОВ "Автомобільна група "Богдан" не настав договірний обов'язок по оплаті наданих ТОВ "Сап Україна" прав користування програмним забезпеченням SAP, а тому у позові було відмовлено.

З посиланням на ч. 3 ст. 35 ГПК України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суди попередніх інстанцій обставини, встановлені у справі № 5011-23/5116-2012, під час провадження у даній справі, вважали такими, що не підлягають повторному доказуванню.

В подальшому, як встановлено господарськими судами, ТОВ "Сап Україна" на виконання п. 5.3 договору направило ТОВ "Автомобільна група "Богдан" рахунок-фактуру № 849123-2008/2R-2012 від 09.10.2012 на суму 2 367 427, 50 грн., який було отримано ТОВ "Автомобільна група "Богдан" 10.10.2012, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення та опису-вкладення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій вважали, що в даному випадку, з урахуванням висновків апеляційного господарського суду, викладених у справі № 5011-23/5116-2012, строк з виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості користування програмним забезпеченням настав лише 31.10.2012, тобто через 14 банківських днів після отримання ним виставленого позивачем рахунку.

Разом з тим, колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій передчасним та необґрунтованим з огляду на таке.

У п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 (v0018600-11) зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 ЦК України).

Разом з тим, рахунок-фактура є документом, який містить лише платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити належні за договором платежі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405.

З врахуванням викладеного судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що висновок суду апеляційної інстанції у справі № 5011-23/5116-2012, який було покладено в основу оскаржуваних рішень у даній справі є правовою оцінкою суду, а не обставиною справи, якій може надаватись преюдиційне значення.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі, також відхилив клопотання відповідача про застосування позовної давності, оскільки її перебіг почався лише з початком прострочення ТОВ "Автомобільна група "Богдан" зобов'язання з оплати, тобто з 31.10.2012.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

У п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 № 10 (v0010600-13) зазначено, що у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Якщо договором чи іншим правочином визначено різні строки виконання окремих зобов'язань, що з нього виникають (наприклад, у зв'язку з поетапним виконанням робіт або з розстроченням оплати), позовна давність обчислюється окремо стосовно кожного з таких строків. Позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки п. 5.2 договору, згідно з яким оплата договору здійснюється в національній валюті України на підставі погодженого плану платежів відповідно до додатку 2 до цього договору, а також графіку надання прав користування та плану платежу за надання прав користування, затверджених додатком № 2 до договору, якими були визначені конкретні дати платежу та як наслідок не встановлено початок перебігу позовної давності та не перевірено факти її спливу щодо кожного окремого платежу.

При цьому, господарськими судами не було перевірено доводів ТОВ "Автомобільна група "Богдан" щодо того, що станом на дату підписання позовної заяви ТОВ "Сап Україна", за якою порушено справу № 5011-23/5116-2012, позовна давність щодо шести платежів на загальну суму 1 775 570, 64 грн сплила, а тому не могла перерватися пред'явленням позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Окрім того, господарськими судами не враховано які саме платежі та на яку суму за договором № SAPUA37-ркп/2008 входили до предмету позову ТОВ "Сап Україна" до ТОВ "Автомобільна група "Богдан" у справі № 5011-23/5116-2012, а отже не перевірено факт переривання чи непереривання позовної давності щодо відповідної частини позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 111-10 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення в частині позовної вимоги про стягнення грошової суми у розмірі 2 367 427, 50 грн як заборгованості згідно рахунку-фактури, яка пов'язана з іншою вимогою про зобов'язання перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Сап Україна" грошову суму у розмірі 2 367 427, 50 грн, за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 у справі № 910/24812/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.